Про важливу роль жінки у вихованні дитини та материнську турботу говорять усі. А про татусів часто забувають, хоча і їхня роль у сім'ї незамінна. У форматі PRoГону Володимир Марценюк, керівник Українсько-шведського проекту "OLEH", в рамках якого було започатковано цілий рух татусів - "тато-школи",  відповідав на наші запитання чи усім чоловікам треба вчитись бути татом та чи взагалі можна цього навчатись. Шукайте відповіді у інтерв`ю!

 
ГУРТ: Для чого була створена Ваша організація?

- Часто в нашому суспільстві вся роль батьківства лягає на матір, а чоловіки не завжди розуміють свої функції після народження дитини. Тому тато-школи мають на меті змінити гендерні стереотипи та підвищити роль батька в житті дитини.

Ми працюємо для того, щоб допомогти чоловіку усвідомити його важливість в житті сім'ї, підготувати до появи дитини, допомогти чоловікам зрозуміти права дитини, зміцнити сім’ю і зменшити вірогідність розлучення. Ми хочемо пояснити батькові його роль в забезпеченні реалізації потенціалу дитини.

ГУРТ: Коли з'явилася перша тато-школа?

- Перші експериментальні Тато-групи почали формуватися у Вінниці ще у 2001 році, але на регулярній основі перша Тато-школа в Україні почала працювати в 2004 році на базі пологового будинку у Вінниці. Тобто офіційній тато-школі вже 10 років.

У Швеції тато-школи - звична справа. У них з кінця ХХ століття чоловіків навчають основ соціального батьківства у відповідній мережі громадських організацій. Сьогодні у Швеції вже сформоване ціле покоління навчених батьків. 

ГУРТ:  Чи співпрацюють тато-школи з іншими організаціями?

- Юридичним та координаційним центром Всеукраїнської мережі Тато-шкіл є Вінницька громадська організація «ОЛЕГ». Її роль, в першу чергу, полягає у тому, щоб допомогати створювати Тато-школи та кризові центри для чоловіків в нових регіонах та включати їх до загальної мережі. Також, звичайно, це допомога існуючим Тато-школам, координація між ними спільних дій.

Також з  2013 року ми є повноправними членами міжнародної всесвітньої мережі батьків "ManCan".

ГУРТ:  Чи є якісь вже конкретні результати Вашої роботи?

- За 10 років ми здійснили  три великих проекти: З 2004  до 2006 року втілили проект щодо Просування поінформованості чоловіків. Проекти відбувся у 6 регіонах України і були спрямовані на зміну стереотипів щодо чоловіків, які часто заважають Україні стати демократичним суспільством і які заважають чоловікам бути відповідальними сучасними батьками. Була створена мережа кризових центрів для чоловіків, відкрились Тато-школи для навчання майбутніх батьків-чоловіків. Зараз мережа працює в 13 регіонах України. 

З 2008 до 2010 року були створені мережі Тато-шкіл у Житомирській області («Житомирській Тато»), у Рівненській та Чернігівській областях – територіях, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. 

Загалом, можна сказати на прикладі Швеції, про яку я уже згадував. Доказано, що відвідування чоловіками тато-шкіл для родини виявляється економічно вигідним, знижується показник розлучень, у сім'ях частіше народжують третю дитину. Надіємось, в Україні буде подібний результат.

ГУРТ:  З якими труднощами Ви стикаєтесь?

- Ми мали певні труднощі під час зміни політичної ситуації в Україні. В той час представники влади ігнорували питання батьківства, гендерної рівності  та демократичних змін у суспільстві. На перших етапах існування нашої мережі також виникали провокаційні питання і скепсис відносно такого виду діяльності. Звісно, були і труднощі в пошуках фінансування, але це «вічна боротьба» усіх громадських організацій. Також дуже заважають роботі люди, які твердо і непохитно стоять на патріархальних, гендерно-стереотипних і інколи просто середньовічних переконаннях.

ГУРТ: Як Ви залучаєте ресурси?

- Фінансування, згідно Статуту організації, ми можемо отримувати з різних джерел і використовувати власні кошти. Ми отримуємо кошти від UNISEF, Sida, місцевих бюджетів та благодійників.

ГУРТ: Хто входить в команду організації?

- Тренером-консультантом Тато-групи може бути чоловік, який має позитивний досвід батьківства, є гендерно "чутливим" чоловіком, має повагу і довіру людей в своїй громаді та поділяє ідеї, які є базовими для програми роботи Тато-школи. Це - загальні вимоги.

А членами організації є викладачі вузів, лікарі, юристи, вчителі, співробітники органів правопорядку, бізнесмени, студенти, психологи та інші.

ГУРТ: Чи залучаєте Ви волонтерів? Якщо так, то які до них вимоги?

- Так, ми залучаємо волонтерів. Основні вимоги: поділяти наші ідеї, мати базову гендерну підготовку, комунікабельність і привітність.

ГУРТ:  Ви працюєте лише з татами, чи з матерями теж?

- В основному - з чоловіками. Але останнім часом (особливо в наших зарубіжних проектах) робота з мамами теж набирає обертів.  Та 99% нашої роботи -  це робота чоловіків з чоловіками в чоловічому клубі по чоловічим правилам.

ГУРТ:  Якими «секретами» батьківства Ви можете поділитися?

- Всі секрети - в програмах Тато-шкіл. А основний секрет – бути Батьком і Чоловіком. Адже, тати відіграють рівнозначну з мамою роль у вихованні дитини.

ГУРТ:  Які найцікавіші моменти з роботи можете пригадати?

- Скоріше – кумедні. На початку нашої діяльності в одній експериментальній Тато-групі був випадок, коли на перше заняття прийшли 17 слухачів і один тренер-консультант, а на друге заняття - один майбутній тато і три тренери-консультанти.  

А взагалі найкумедніше трапляється, коли чоловіки приходять на перші заняття.

ГУРТ:  Особисто Ви проходили навчання?

- Так. Декілька разів. І у нас в Україні, і навчався у зарубіжних експертів у Швеції.

ГУРТ: Які актуальні проблеми батьківства в Україні?

- В першу чергу - недостатня увага з боку держави до батьківства взагалі (все досить декларативно і формально), також, звісно, соціальне сирітство, катастрофічно низький рівень позашкільної роботи з дітьми у допомогу батькам, багато недоліків у сімейному законодавстві.

ГУРТ:  Які у Вас плани на майбутнє?

- Маємо мрію побудувати національну  всеукраїнську мережу Тато-шкіл в Україні. Тато-школи мають працювати в кожному регіоні України, а не тільки в 13-ти.

Продовжимо допомагати створювати такі Тато-школи в інших країнах.  Наразі працюємо в шведсько-білорусько-українському проекті по створенню мережі Тато-шкіл (і Мама-шкіл) в Білорусії. Розпочата робота на підготовчому етапі у Молдові та Грузії.

Підготувала: Вікторія Хренова
Редагувала: Анастасія Сімашова