Український та індійський народи мають свою історію дипломатичних та культурних стосунків. Ці різні, на перший погляд, країни, при глибшому вивченні виявляють чимало спільностей. У цьому PRоГОні ми спробуємо доторкнутися до життя індійської громади в нашій державі.
Взаємне вивчення культур народів має довгу історію. Зокрема, Леся Українка перекладала гімни Ріґведи, Іван Франко — частини Махабхарати та інших священних індійських книг. Деякі роботи українських класиків, у тому числі Тараса Шевченка, були перекладені на мови народів Індії. Також перекладені на українську твори індійського Нобелівського лауреата Рабіндраната Тагора й провідних індійських письменників XIX та XX ст., зокрема твір Премчанада про Магатму Ганді.
Співпраця між Україною та Індією в культурно-гуманітарній сфері справді розвивається динамічно: держави здійснюють культурні обміни, сприяють участі представників обох країн у різноманітних культурологічних та спортивних заходах, міжнародних конкурсах, конференціях тощо.
Деякі факти індійсько-української дружби:
Фото: www.tourdnepr.com
Менеджер бізнесової компанії Шарма Санджай Кумар із Делі приїхав до Києва у березні 2012 року. “Україна прийняла мене дуже дружньо, - говорить індієць, - я вже знаю декілька українських слів. Крім того, у вас краще знають англійську, ніж у Сибіру, де я жив деякий час. Тут ближче до Європи, тому й іноземні мови знають більше. Якщо я буду їхати ліфтом у своєму будинку, то українці неодмінно привітаються зрозумілою для мене мовою”.
ГУРТ: Чи багато індійців в Україні?
- Так, чимало. У нас є свій культурний центр Санскріті - некомерційна благодійна організація, що створена з метою представлення та популяризації індійського мистецтва і культури в Україні та країнах СНД. Там зустрічається наша велика громада, відбуваються традиційні для Індії свята. В Індійському Клубі ми зустрічаємо наше найбільше свято - Дівалі, а також Холі і Новий рік. У Києві багато індійців...Мої співвітчизники приїжджають до України, щоб працювати і навчатися. Зокрема, тут навчаються майбутні медики та інженери - у Харкові, Сімферополі, Києві...Це, в основному, молодь 18-25 років. Буває, що вони залишаються в Україні, створюють сім’ї. У мене є такі друзі, які тут одружилися і успішно ведуть бізнес.
Свято Холі в Києві. Фото: http://pampuhy.blogspot.com/
ГУРТ: Чи виникали у Вас труднощі в українському суспільстві через Вашу інакшість?
- Ні, такого ніколи не було. Тут для нас є гарні умови для життя. Кожну неділю, поки мешкаю у Києві, планую відвідувати храм Свідомості Крішни. У нас гарна взаємодія із нашим послом. Загалом, є багато місць, куди індієць може піти, навіть, декілька ресторанів із національною кухнею. А Індійський Клуб завжди завчасно повідомляє нам інформацію, де, що і коли буде проводитися для нашої громади. Наші танцівники, разом із українськими, брали участь у танцювальних змаганнях, які проходили у центрі Києва. На індійські свята до нас часто приходять українці, адже їм цікаво.
Храм Товариства Свідомості Крішни. Київ. Фото: www.vedic-culture.in.ua
ГУРТ: Якою мовою Ви спілкуєтеся між собою у громаді?
- Моя рідна мова гінді. Між собою ми завжди говоримо або гінді, або англійською. Змішані сім’ї своїх дітей виховують на знаннях обох мов - гінді та української, або російської.
ГУРТ: Що Ви вже встигли побачити в Україні?
- Я вже багато де встиг побувати - Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Ялта, Севастополь…
ГУРТ: Чи помічали Ви, що у світі зараз поширюється мода на індійське, східне…?
- Так, тут багато центрів йоги. Я вже згадував Санскріті. Багато західних людей навчаються в Індії цим традиціям, а потім повертаються і відкривають свої центри.
Одна зі шкіл йоги у Києві
ГУРТ: А в Індії навпаки - мода на західне, чи це так?
- Я Вам скажу, що це більше стосується молодого покоління, 18-30 років. Це люди, які відкриті до західних цінностей та традицій. Ті, кому за 40, більше полюбляють власні традиції, їм подобається те, як було раніше. Вони все пам’ятають і все виконують. У кожному регіоні своя мова, культура. 99% людей пам’ятають гінді. Наші жінки продовжують носити сарі...
ГУРТ: А чи вдається це перенести на український грунт?
- Якщо буде якийсь індійський фестиваль, то жінки теж неодмінно одягнуть сарі. У храмі - також сарі...Але на вулиці це складно, бо буде занадто багато уваги (посміхається - ред.).
Сучасне індійське сарі. Джерело: indianfashionclothing.blogspot.com
ГУРТ: Україна та Індія: чи можемо ми збагатити одне одного?
- Між нашими державами існують дуже гарні дипломатичні стосунки, посли тісно співпрацюють між собою. Це також відображається на легкому візовому режимі між країнами. Я, наприклад, відчуваю себе частиною українського суспільства. Мені дуже імпонує українська кухня, люблю ваш борщ (посміхається - ред.). Хоча я 100% вегетаріанець, тож із цим буває складно - залишається менше варіантів. Чи можуть бути індійці корисними Україні? Все залежить від конкретної особистості, її серця та внутрішніх якостей. Якщо людина позитивна, вона може бути корисною для суспільства.
ГУРТ: Ви керуєте бізнесовим офісом в Україні. Як Вам працюється з українцями?
- Я один індієць у своєму колективі. Але у нас хороша команда, гарний клімат і взаємовідносини.
ГУРТ: Якими лідерськими якостями, на Вашу думку, має володіти справжній керівник?
- Найголовніше для людини, яка керує колективом, - це самодисципліна. Якщо керівник прагне, щоб його люди приходили на роботу вчасно, то сам мусить з’являтися, принаймні, на п’ять хвилин раніше. А також важливими якостями є відкритість та чесність. Він завжди має бути відкритим до розмови, адже не кожна людина може запитати письмово про те, що її хвилює. При цьому, спілкування має бути комфортним, якщо інша людина щось не до кінця зрозуміла - їй треба допомогти і показати, як треба діяти. Керівник неодмінно повинен довіряти, але також контролювати процес до кінця.
ГУРТ: Що, на Вашу думку, є спільним між індійцями та українцями?
- Індійці завжди гостинно приймають гостей, так само, як і українці - дружні та відкриті. А також вони чесні - це найголовніше. Ви також, як і ми, зберігаєте свою давню культуру та звичаї. Я вважаю, все найкраще у своїй культурі завжди треба зберігати. Приємно, що коли зустрінеш людину, якій десь 50 років, вона неодмінно пам’ятатиме індійські фільми, які колись були популярними у вас. І в наших, у ваших старих фільмах багато музики.
Деякі цікаві факти про Індію (інформація із сайту Hindi Center):
Фото: www.ilis.com.ua
Використані джерела: http://uk.wikipedia.org, Посольство України в Республіці Індія http://india.mfa.gov.ua/,
https://sites.google.com/site/hindicenter/-2
Підготувала: Любов Єремічева
Фото: Віталій Ніщименко
Читайте також за темою:
Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.
Коментарі
Он ошибается, на Украине доминирует неправда
Incredible India! Дякую за статтю! Одразу згадую про свої подорожу в цю незабутню країну..
Дякую, Даниїле, за відгук:)