Сейджал Хаті – дівчина з покоління індіго, 22-річна студентка Стенфорду, в послужному списку якої робота консультантом з інновацій при адміністрації США з питань малого бізнесу, радником з питань розвитку молоді та жінок при Державному Департаменті США та ЮНЕСКО, членом правління програми Світового Банку з розвитку молоді, а також натхненні виступи на TEDWomen, TEDxTeen й ООН та ціла колекція титулів – починаючи номінацією на «30 Under 30 Honoree» від видання Forbes до титулу однієї зі “150 жінок, що перевернули світ» за версією одного з найвпливовіших американських щотижневиків Newsweek. У рамках візиту Сейджал до Києва, нам вдалося поспілкуватися із нею про те, як «подружити» бізнес і добрі справи, про міфи щодо соціальних підприємців й про те, де та як полювати на ідеї.

ГУРТ: Відкривши Ваш профіль на LinkedIn, я була вражена довгим переліком посад та успіхів, яких Вам вдалося досягти, зважаючи на такий юний вік. Розкажіть, будь ласка, нашим читачам трохи про себе та свій досвід як соціального підприємця та активістки.

Сейджал Хаті: Мені 22 роки. Я зараз навчаюся на першому курсі медичного факультету в Стенфорді. У віці 15 років, я створила організацію Girls Helping Girls, що об’єднувала дівчат з усього світу, інформувала їх про цілі розвитку тисячоліття та допомагала дівчатам створювати власні проекти, які мали би втілити цілі у реальність. Пізніше я зрозуміла, що існують сотні організацій, схожих на мою, які займалися освітою молодих людей і надавали їм інструменти для втілення маленьких проектів, націлених на зміни у їх громадах. Вже тоді я з розуміла, що існує ніша в сфері проектів, пов’язаних з молодими людьми, а саме з молодими дівчатами, які демонстрували спроможність досягнути чогось більшого, які хотіли зробити свій маленький проект самоокупним. Тому я створила іншу організацію, яка називалася GirlTank, інкубатор для дівчат-соціальних підприємців з усього світу, що проводить бізнес-тренінги, надає капітал для росту та менторство тим з дівчат, хто продемонстрував високу спроможність впроваджувати зміни. Також, з іншою людиною я розпочала соціальний венчурний фонд S2Capital, що інвестує в молодих підприємців з усього світу, які розбудовують свої соціальні підприємства.

ГУРТ: Як Ви зацікавилися соціальним підприємництвом? Що підштовхнуло Вас спробувати такий формат роботи для Вашої організації?

Сейджал Хаті: Моя перша організація не була підприємством, але друга організація вже стала соціальним підприємством. Я зрозуміла, що нам потрібно поєднати соціальну роботу з бізнесом через те, що ми хотіли зробити наші проекти життєспроможними. У міру того, як ми нарощували темпи нашої діяльності, в усьому світі все важче ставало шукати фінансування на підтримку наших ініціатив. І от тоді постало питання: ОК, ну і як же нам відтворити цю саму модель за умови наявності мінімуму грошей? Відповіддю було те, що нам потрібно було генерувати своє фінансування самотужки. Ось так я зацікавилася, так би мовити, соціальним бізнесом.

ГУРТ: Як би Ви пояснили звичайному перехожому на вулиці поняття «соціальне підриємництво»?

Сейджал Хаті: Дуже просто: соціальне підприємництво – це робити хороші речі і робити їх добре. Це означає знайти проблему і вирішити її так, щоб це принесло довготривалу користь громаді. Це створення позитивних рішень, що приносять сталий вплив.

ГУРТ: Як пояснити переконання деяких людей в тому, що ті, хто працюють на соціальне підприємство, не особливо переймаються, так би мовити, «високими матеріями», адже вони отримують гроші за свою роботу? Очевидно, така думка спирається на припущення, що робота на благо суспільства ніяк не може бути оплачуваною і обов’язково повинна бути безкорисливою…

Сейджал Хаті: О, так, багато людей переконані в тому що, соціальне підприємство – це щось неодмінно бідне на ресурси, подібне до громадських організацій, які роблять маленьку роботу за мінімальними цінами. Але ж це зовсім не так! Соціальне підприємництво може бути надзвичайно прибутковим, поки приносить користь суспільству. Зокрема, в США є такі компанії як, наприклад, Toms Shoes, які надзвичайно успішні. За кожну придбану в них пару взуття, вони віддають іще одну безкоштовно. Toms Shoes заробляють величезні гроші, але вони все ж соціальне підприємство, бо роблять добро для всього світу. І я вважаю, що саме цю модель варто взяти на озброєння. Я думаю, для того, щоб досягти максимум впливу, організація повинна бути максимально життєспроможною, а це означає, що нерозумно фокусуватися лише на доброчинності, не можна цілком і повністю покладатися на маленькі, так би мовити, «шматочки» грошей. Якщо ми хочемо робити добро для всього світу, нам потрібно зібрати за запалити цією ідеєю найбільші таланти у себе в країні та у всьому світі. Відтак, для того, щоб заохотити талановитих людей працювати на вас, потрібно достойно оплачувати їхню роботу. Необхідно показати вашим працівникам, що вони можуть значно впливати на стан речей у суспільстві. І неможливо зробити цього, якщо ви постійно чіпляєтеся, ніби за соломинку, за гроші від більших організацій, не винагороджуючи достатньо роботу своїх працівників. Ось це, я вважаю, і є тим загальним нерозумінням, яке потрібно виправити.

ГУРТ: Існує думка, що ті, хто займається підприємницькою діяльністю – це окремий вид людей, і не кожен має шанси стати успішним підприємцем. Наскільки Ви згодні з цією думкою? Якими якостями потрібно володіти, щоб стати успішним соціальним підприємцем?

Сейджал Хаті: Перш за все, треба бути творчим та оптимістичним, розглядати кожен виклик як можливість. Потрібно знати, що відбувається довкола тебе, бути дуже спостережливим. Не можна просто проживати життя, не помічаючи усіх щоденних викликів та проблем. Багато людей просто проживають день за днем і фруструються, зіштовхуючись із викликами, але не роблячи нічого такого, що могло би покращити ситуацію. Потрібно постійно мислити в напрямку вирішення проблем, змінювати те, що є довкола. І потрібно бути добрим командним гравцем, бо кожне підприємство настільки ефективно працює, наскільки ефективною є команда, яка, власне, і є підприємством. Підприємцеві треба вміти працювати з людьми та делегувати завдання. Я думаю, що кожен може бути соціальним підприємцем, за умови, що він знає, які має сильні сторони і що може привнести в спільний кошик та уявляє, як поєднати це з сильними сторонами інших людей.

ГУРТ: Дайте свою топ-п'ятірку порад для тих, хто хоче спробувати себе як соціальний підприємець.

Сейджал Хаті: Будь ласка! Один з найважливіших кроків - знайти свого ментора, порадника, який допоможе відшліфувати та оптимізувати ідею. А також команду. По-друге, знайти ресурси в своїй громаді. Є така мережа, що називається Ashoka –найбільша у світі мережа соціальних підприємців. На їх веб-сайті можна знайти потужну базу ресурсів, наприклад, тренінгові матеріали, можливості фінансування, вебінари, які навчають всіх, хто зацікавлений в соціальному підприємництві тому, як і де знайти потрібні ресурси та з чого почати. По-третє, спочатку необхідно потрібно провести дослідження. Це надзвичайно важлива річ. Соціальному підприємцеві треба ясно бачити проблему, над якою він хоче працювати. Тобто, варто провести розслідування: які є організації, що цим займаються, що вже було зроблено, хто над чим зараз працює, над чим ще потрібно працювати. Це потрібно для того, щоб бути впевненим: шлях, який ви обрали для вирішення проблеми, унікальний. Адже одна із найбільших проблем у світі підприємців, та й взагалі у світі, - це те, що багато людей роблять одну і ту ж роботу, повторюючи те, що вже давно зробили інші. Природно, що такий підхід копіювання не сприяє вирішенню проблем, але відсмоктує гроші від вирішення проблеми та в тих, хто робить хороші справи. Наступна важлива якість для соціального підприємця – готовність бути відданим та повністю інвестувати у свою справу. Робити добро – це довгий тернистий шлях, і на цьому шляху буде багато викликів. Необхідно бути впевненим, що у вас є внутрішня та зовнішня підтримка для того, щоб рухатися вперед і залишатися відданим своїй ідеї. Це критично важливо для того, щоб ви могли успішно продовжувати свою справу.

ГУРТ: Мені здається, що найскладніше з переліченого - це ідея, з якої все починається. Який Ваш рецепт пошуку ідей для нових проектів?

Сейджал Хаті: Як тільки ви відчуєте, що вас щось бісить, злить, бачите якусь проблему у вашій громаді, запитайте себе: з якого боку підступитися, щоб усунути цю проблему? І, звичайно, хороші ідеї – це, як правило, запозичені в когось, адаптовані до обставин та дещо відмінні від того, що вже було зроблено. Кожен раз, коли я зіштовхуюся з проблемою, я себе запитую: де корінь проблеми? Які симптоми? Які причини та симптоми мене цікавлять і з якими саме я готова працювати? І створюю карту. Потім потрібно провести розслідування: хто, як і що робить у вашій громаді для вирішення проблеми? Що не працює з тих варіантів, які вже було запропоновано? Що неправильно вже із тим продуктом, який є на ринку? Тобто, принципово важливі питання: чому це відбувається? Що вже зроблено для того, аби вирішити цю конкретну проблему? Що я можу зробити, аби покращити існуючі рішення? Звісно, шукати ідеї завжди важко, але що не спрацює однозначно, так це сидіти на місці і просто літати в хмарах, чекаючи на геніальне осяяння. Значно вірогідніше, що на Вас зійде це «осяяння», якщо виділите корінь проблеми, проаналізуєте вже наявні варіанти вирішення задачі, побачивши «пустоти», місця, де Ви зможете «вклинится» зі своїм рішенням.

Над матеріалом працювали: Марія Сергійко, Інесса Бурдейна, Мар’яна Пилипчук 

Увага! Копіювання доступне лише для зареєстрованих користувачів порталу ГУРТ. Реєстрація займає менше однієї хвилини.