- Спочатку ми не планували створювати якусь організацію. Вся робота почалася з конкретних потреб, які стояли перед різними громадськими організаціями, ініціативами, середовищами, які утворилися або діють на Євромайдані. І таких завдань було два. Перше – це узгодити спільні позиції, спільні вимоги, спільне бачення того, як мали б розвиватися далі події, і другий момент – це, власне, координація діяльності для того, щоб взаємопідсилювати одне одного і допомагати одне одному в роботі.

Результатом першого завдання, яке ми ставили перед собою, стала розробка і поява Маніфесту громадських рухів, організацій та середовищ Євромайдану, який ми презентували і в якому було відображено наші позиції, те, що станом на той момент бачили виходом із ситуації. Зокрема, проведення переговорів з усіма сторонами (представниками влади, опозиції та громадянського суспільства) за обов’язкової участі міжнародних організацій. Вони, фактично, мали були спостерігачами, з однієї сторони, а з іншої сторони - виступали певним гарантом того, що сторони будуть дотримуватися того, що вони пообіцяють. Інша позиція, з якою ми, власне,теж всі погодились - переговори мають відбуватися у публічному форматі, найкраще у прямій трансляції на телебаченні. Це те, з чого ми починали. Далі ми розробили цілий перелік наших позицій, з якими готові виходити на такі переговори. І наступним кроком стало те, що під час вже роботи над  Маніфестом, виникла потреба якось це назвати і в одному з анонсів прозвучала «Громадська рада» і так назва й прижилась. Єдине, зараз там відбувається два різних процеси. Один з них - перетворювати раду, фактично, на окрему парасолькову організацію, інше бачення –  «Громадська рада» має залишатись координаційним органом обміну інформацією і погодженням інформації між різними громадськими організаціями та середовищами.

 

 

- Коли ми розпочали роботу, то було декілька спроб разом співпрацювати і частина з них не мали якогось конструктивного бачення, адже приходило багато людей, активістів, які мали своє бачення, хотіли його висловити і процес часто ставав не конструктивним. Тож ми вирішили висунути певні критерії та вимоги до тих, хто хоче і планує брати участь у роботі над маніфестом. Перше, те, що особи, які планують брати участь у цьому процесі, мають бути представниками організацій чи об'єднань. Від кожної організації могло бути  два таких представники. Також це не могли бути представники парламентської опозиції, та ті, чия репутація є під питанням. Якщо двоє організацій, котрі вже функціонують у  «Громадській раді» виступили б проти, то таку організацію ми не запрошували. Ну і також ключовим було питання, чи ці організації  вже причетні і щось роблять для користі Євромайдану у широкому сенсі цього слова. Таким чином, крім громадського сектору Євромайдану, ще долучились і Автомайдан і багато інших ініціатив: ініціатива «Не злий Майдан», «Демократичний Альянс», «Сила людей». Загалом, палітра дуже строката. Представники «Спільнобачення» також брали у цьому участь, різні організації, які займаються вузькими питаннями, наприклад, ті люди, які залишились на Михайлівській площі, так звана «Михайлівська група», люди, які займалися захистом студентів, які потерпіли від побиття. Як далі буде розвиватись ця ініціатива буде залежати від того, до чого прийде більшість: чи це буде якась окрема організація, чи об’єднання, чи це все ж таки залишиться координаційним органом.

 

 

- Kоли ми розпочинали напрацювання спільних вимог та спільного бачення, а це було більше як півтора тижні тому, були актуальні дві речі: можливість переговорів у тристоронньому форматі (вони ще не були дискредитовані і була надія, що вдасться це зробити). Другий момент – це потрібно було запропонувати якийсь конкретний формат співпраці між громадськими об’єднаннями. Станом на сьогодні, після того як представники ініціативної групи «Першого грудня» спробували взяти участь у переговорному процесі, вони пересвідчилися, що це просто імітація і абсолютно не відповідає тому, що би мало бути. Ми всі бачили кого було запрошено на ці, так звані, круглі столи - якісь цікаві персонажі, які абсолютно не мають відношення до того, що відбувається на Майдані чи до тих організацій, об’єднань, які беруть участь у діяльності Євромайдану. З іншого боку, те що було проголошено про створення такого широкого руху Народне об'єднання «Майдан», звичайно, ставить перед «Громадською радою» додаткові питання у потрібності і своєчасності її існування у такому форматі. Я думаю що сьогодні-завтра ми будемо бачити, яким чином буде розвиватиметься ця ситуація. Незважаючи на те, до чого прийде «Громадська рада» Майдану, ті об’єднання, ті організації, ті середовища, які працювали, однозначно продовжуватимуть існувати, тому що потрібно ще багато чого зробити, ми тільки почали, ще все попереду, чи у форматі «Громадської ради» чи у якомусь іншому, але ми продовжимо працювати.