За даними ЮНІСЕФ, із восьми мільйонів дітей в Україні 96 тисяч проживають в інтернатах. Значна доля цих дітей має власні сім’ї та рідних. За даними Державного комітету статистики України, щорічно більш ніж 10 000 батьків позбавляються батьківських прав.

Допомогти дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвих обставин, має на меті нова форма соціальної роботи – патронат. Саме про це ГУРТ поспілкувався у форматі PRоГОну із Василиною Дибайло, директором Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині», та Зінаїдою Кияницею, заступником директора з реалізації програм.

Патронатне виховання – це винахід нового тисячоліття. У Шотландії такий спосіб виховної роботи застосовують ще з початку ХІХ століття. У Великій Британії інституційні заклади останнім часом втратили популярність, і на зміну інтернатним закладам прийшла ціла система альтернативних форм опіки – екстренного та короткотермінового влаштування дітей, на період подолання кризи в їх біологічних сім’ях (патронат), середній термін перебування дітей в таких сім’ях не перещує 9 тижнів. Тільки 10 відсотків дітей виховуються в прийомних сім’ях до повноліття. У низці інших європейських країн зараз також активно застосовують патронат як альтернативу інтернату, притулку, підтримуючи таким чином стабільний розвиток дітей, позбавлених належного сімейного піклування. Досвід Великобританії щодо виховання дітей у патронатних сім’ях дає підстави говорити про патронат як дієвий та ефективний соціальний механізм попередження соціального сирітства, надання шансу батькам змінитися на краще та забезпечувати виховання своєї дитини.



ГУРТ: Поясніть, що таке «патронат над дітьми»?

Це професійна комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд і виховання в сім’ї патронатного вихователя дитини, котра опинилася в складних життєвих обставинах (СЖО) та потребує захисту та одночасне надання фахівцями з соціальної роботи інтенсивної допомоги рідній сім’ї дитини у подоланні СЖО.
У разі коли батьки не мотивовані змінювати своє життя, наприклад, продовжують пиячити, нехтувати потребами дитини, орган опіки та піклування ініціює позбавлення їх батьківських прав, а фахівці зобов’язані в найменш короткі терміни віднайти нову сім’ю для дитини, для її постійного влаштування.

На цей період дитину тимчасово приймає так звана сім’я патронатного вихователя – подружжя, в якому один із членів (зазвичай дружина) виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Дитина може знаходитись у сім’ї патронатного вихователя до трьох місяців, залежно від конкретних обставин та потреб дитини. В окремих випадках такий термін може бути подовжено до шести місяців. За цей період можна справді допомогти дитині: не тільки забезпечити теплу постіль, свіжий борщик та чистий одяг, а й створити сприятливу атмосферу для її розвитку, навчання і реабілітації, - а її сім’ї дати час відновитися та подолати складні обставини.

За свою роботу патронатна вихователька як співробітник уповноваженого закладу отримує офіційну заробітну плату, а «батько» – винагороду за надані послуги. Окрім того, на утримання дітей виплачується соціальна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування у сім’ї.

ГУРТ: Чим така форма роботи відрізняється від прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу?

Насамперед, пріоритетним завданням для сімейного патронату є повернення дитини до своїх рідних тата і мами. Сімейний патронат допомагає вразливим сім’ям із дітьми подолати кризу та дозволяє багатьом дітям не втратити власних батьків. Фахівці соціальної сфери проводять інтенсивну роботу з батьками і намагаються створити сприятливі умови для подолання ними труднощів, що призвели до вилучення дитини із сім’ї. І тільки в разі неможливості відновити здатність батьків виховувати свою дитину, їй шукають нову сім’ю.

ГУРТ: Чи планується поширення досвіду в Україні?

Впровадження нової для України соціальної послуги вирішили розпочати традиційно зі столичного регіону. У 2009 році в рамках соціального експерименту спільно з органами місцевого самоврядування в м. Бровари Київської області було створено першу в Україні патронатну сім’ю. Її метою стало забезпечення права дитини, що опинилась у складних життєвих обставинах, на сімейне виховання під час подолання кризи її рідною сім’єю, або ж підготовка малюка до переходу в інші сімейні форми. У 2010 році до експерименту долучилась Біла Церква, а з 6 листопада 2012 року розпорядженням Голови Київської міської державної адміністрації було розпочато надання послуг сімейного патронату в Києві.
Запровадженням та відпрацюванням моделі сімейного патронату в Україні займається Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» у рамках проекту «Запровадження кращих практик альтернативного догляду дітей, які тимчасово залишилися без батьківського піклування» за підтримки Всесвітнього дитячого фонду (World Childhood Foundation) спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Перші результати сімейного патронату в Україні, що реалізовується Партнерством «Кожній дитині», засвідчили нагальну потребу та ефективність послуги. За три роки існування програми – з 2010 по 2013 рік – до патронатних сімей було влаштовано 32 дитини. З них сім повернулися в рідні сім’ї, всі інші – знайшли собі нову родину: дванадцять було усиновлено, вісім передано в прийомні сім’ї, ще п’ятеро продовжують отримувати послуги. Жодна дитина не потрапила до інтернату – і це вже неабияка перемога!

Варто зазначити, що на Київщині всього лиш чотири сім’ї беруть дітей для тимчасового догляду і виховання. Наразі Партнерство «Кожній дитині» спільно соціальними службами шукають ще нові сім’ї у м. Києві, які хочуть стати патронатними та готові у своїх домівках доглядати дітей, що потребують захисту.

ГУРТ: Як стати патронатним вихователем?

Перш за все, подружжю (а саме існування обох батьків розглядається як одна з умов патронату) потрібно мати натхнення та бажання працювати з дітьми. Важливим фактором є наявність житлової площі для створення умов для виховання дітей в умовах своєї сім’ї. Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, який дозволяє опанувати всі нюанси роботи з дітьми, які через складні життєві обставини тимчасово розлучені зі своїми мамою і татом. Неабияке значення має вміння співпрацювати з різними фахівцями, шукаючи оптимальні рішення щодо захисту дитини та підтримки, наснаження біологічних батьків дитини до змін на краще, оволодіння навичками відповідального батьківства. Патронатні вихователі мають бути професіоналами, вміти оцінити стан та потреби дитини, знайти форми та методи роботи, які найбільш відповідають саме цій дитині, сприяти збереженню позитивних стосунків дитини з її біологічними батьками.

Тому при виборі кандидатів перевага віддається тим, які мають відповідну професійну підготовку за спеціальностями: психолог, соціальний педагог, соціальний працівник, вчитель, медик тощо та власний позитивний досвід сімейного виховання дітей.

Запрошуємо небайдужі сім’ї долучитися до справи. За детальною інформацією щодо патронату, ролі та функції патронатних вихователів звертайтесь до Партнерства «Кожній дитині»: (044)-288-29-99.

Запрошуємо також представників громадських організацій долучитися до ініціативи запровадження патронату над дітьми, що сприятиме попередженню соціального сирітства, професійній підтримці сімей з дітьми. 

Підготували: Вікторія Хренова, Ірина Колотило
Редагування: Анастасія Сімашова
Фото із сайту