Цього тижня Україна відзначає День молоді. Тому пропонуємо вам інтерв'ю із «Живя.ком» – унікальним на території України проектом, що допомагає талановитим гуртам не загубитися у світі шоу-бізнесу. Андрій Колодич, Сергій Погребняк та Олександр Аврамчук – музиканти, що власним прикладом показали, як, не маючи дорогого обладнання, грошей чи впливових продюсерів, допомагати молодим виконавцям розкрутитися в мережі Інтернет і не загубити свого творчого обличчя. ГУРТ поспілкувався з Андрієм Колодичем у форматі PRоГОну та дізнався, як зацікавити 300 тисяч людей слухати український андеграунд.

ГУРТ: Розкажіть з чого розпочалася діяльність «Живя.ком»?

Спочатку у нас був свій музичний гурт «Переплавка». Три роки тому ми зацікавились, чим живуть українські музиканти? Вирішили взяти інтерв’ю в колег по цеху: говорили про музику, життя, внутрішні переживання, про Бога. Це були нестандартні розмови про важливі речі. Згодом ця ідея переросла в те, що ми зараз маємо – зйомки з одного дубля, без мікрофонів, без підключень, без студійних ефектів. Це живі виступи, все як воно є. Ти дивишся на музикантів і одразу бачиш їх реальний рівень.



Сьогодні у музикантів мало можливостей для самореалізації, адже для цього треба мати знайомих в журналах, на телебаченні, мають бути відзняті кліпи, видані альбоми, всілякі передачі, проекти. Це дорого та довго. Наш стиль – зняти безкоштовний кліп для молодого гурту в нестандартній обстановці – на даху будинку, на парашуті. Тут безголосі не пройдуть – ти або вмієш, або ні.

ГУРТ: Rocky Leon, Сергій Бабкін – про них знають і їх люблять. Виходить, Ваш проект не лише для молодих гуртів, а й для зрілих музикантів? В чому головна концепція «Живяка»?

Люди заходять на Youtube подивитись конкретне відео за посиланням – натикаються на інші цікаві відео в потоці, чому б на нього не клацнути й не переглянути, особливо, якщо яскрава картинка. Так працюємо і ми. Включаємо до проекту таких відомих виконавців як Сергій Бабкін чи Rocky Leon: народ подивитися нове відео з улюбленим виконавцем і помітить ще парочку цікавих.
Відео «Живяка» – це своєрідна візитівка, яку гурти потім відправляють на фестивалі чи продюсерам. Це може стати таким собі брендом: «О, ви маєте відео з Живяка? Ми згодні з вами працювати!».

ГУРТ: Де ви берете гроші на функціонування «Живяка»?

Ми самі вкладаємо гроші в те, щоб «Живяк» жив. Підтримки ніякої в нас немає. Тому завжди хочеться, щоб було мінімум затрат. Приїхали, роззнайомилися, за годину зняли, за двадцять хвилин змонтували – і пускаємо на Youtube. Звісно хочеться, щоб було фінансування, адже в усіх нас є родини і це логічно – хотіти отримувати гроші за свою роботу. Але поки що ми працюємо на ентузіазмі. З гуртів ми не беремо ні копійки. У андеграундних музикантів, зазвичай, небагато грошей. Якщо вони й дають концерти, то не так часто роблять це за гроші.

ГУРТ: На вашому каналі на Youtube дуже різноманітні гурти – невідомі й вже розкручені, фолк та християнський рок… За яким принципом ви відбираєте гурти для «Живяка»?

Перше, що нас цікавить – різноманіття. І в плані зйомок, і в плані самого гурту. Це і фолк, і бріт-поп, головне, щоб було яскраво і талановито. На контакт йдуть всі більш, ніж залюбки. Для гуртів – відомих і невідомих – це щось новеньке. Якщо є можливість відзняти когось відомого – зазвичай самі музиканти дуже радіють можливості спробувати нове.

ГУРТ: В Інтернеті безліч людей, які бажають прославитися. У вас 853 підписувача, 300 тисяч переглядів на Youtube. Як вдалося зацікавити таку широку аудиторію?

Для нас самих загадка, яким чином ми змогли набрати 300 тисяч. На заході вже давно розкручують гурти через Youtube. Якщо ти талановитий і твоє відео розходиться, приходить багатий продюсер, який робить всі інші справи за тебе. Люди в Інтернеті не дивляться абищо. Якщо в тебе 100 тисяч переглядів – це вже про щось свідчить. В Україні потрібно починати активніше розкручувати гурти через Інтернет. За цим майбутнє. Новий формат завжди притягує до себе нових людей. З останнього, ми знімали хлопців перед концертом The Killers – вони просто йшли по дорозі й співали.

ГУРТ: В Україні це перший подібний проект?

Такого формату в Україні майже немає. Є в Україні BalconyTV – вони знімають всі відео виключно на балконі. Але це західний проект з філіалом у Криму, а «Живяк» – виключно наш продукт. Є ще в Росії декілька подібних проектів. Проект «Живя.ком» – це не просто живий виступ. Це наш пошук нового формату.

ГУРТ: Як потрапити до вас в проект? Чи часто гурти самі звертаються з проханням розкрутити їх гурт?

Нам пишуть приблизно 5-10 гуртів в день. Ми збираємось разом, дивимось, щоб це було цікаво і від серця, чіпляло. Щоб це був не ксерокс, а з «цікавинкою». Останні, кого ми знайшли – гурт «Йорий Клоц». Вони в плані аудиторії може й більш вузько направлені, але грають так, що встояти неможливо! Так само «Один в Каное» – солістка дуже душевно співає. Ти слухаєш і розумієш, що це талановито і перспективно.

ГУРТ: Часто доводиться відмовляти гуртам?

На жаль, так. Просто фізично неможливо охопити всіх талановитих людей України. У кожного з нас, окрім «Живяка», є робота, родини… Доводиться обирати найцікавіші гурти.

ГУРТ: Своїм проектом ви хочете вивести талановитих людей з андеграунду? Чи не ризиковано це?

Звісно, ризик є. Але якщо Бог дав талант писати музику, писати хороші тексти, а ти залишаєшся в постійному творчому підпіллі – це не є правильно. Публіка в двадцять людей – тато, мама й друзі, в той час, коли гурт міг би збирати стадіони – це, як мінімум, не чесно. На початку існування нормально бути невідомим. Але всі мають рости. Кожен має право на визнання відповідно до своїх здібностей. Те, що деякі музиканти згодом починають змінюватися в гірших бік – це вже на їх совісті.

ГУРТ: Який найдивніший колектив потрапляв до вас у кадр? Розкажіть про них…

Вікторія Бєлова, яка навчалася у Майкла Джексона, а зараз викладає у Москві, займається з Вєрою Брєжнєвою – вона лежачи співала. Лежала на полянці, співала поруч з метро «Вокзальна». Для нас головне – вивести виконавця з зони комфорту, побачити його таким, який він є. Ми не хочемо повторюватися і готові до найшаленіших ідей. Ще одного цікавого «живяка» ми знімали на дереві. Ще був хлопець, що у ванній перед дзеркалом чистив зуби і співав. Творчість не має межі!

ГУРТ: Ви багато подорожуєте. Яке наймузичніше місто України, на вашу думку?

Львів. Без варіантів. Ми щоразу туди приїжджаємо і щоразу дивуємось звідки там стільки талановитих людей. Там безліч гуртів, яких люблять і слухають в Європі, в основному в Польщі, а у нас про них навіть не чули. Atmasfera, наприклад. Вони на сцені «розривають» пів-Європи, грали на Woodstock і зайняли четверте місце на The Global Battle of the Bands. А на батьківщині вони нікому невідомі. У нас вони - неформат. По телевізору їх не крутять. Ми хочемо відкрити таких, як вони, для України. А ще – у Львові особлива атмосфера. Нам подобається там знімати.

ГУРТ: Не плануєте розширювати коло своєї діяльності. Загалом, які плани на майбутнє?

Ми б хотіли пробитися до закордонної аудиторії, але поки безуспішно. Наш приклад для наслідування такі гурти, як ZAZ: вийшла на вулицю, на одну камеру «живяком» заспівала – і шість мільйонів переглядів. На Youtube теж можна заробляти. Але у нас з цим поки складно. Закордоном люди більше довіряють Інтернету, у нас - телебаченню. Треба просто придумати як вуличний формат зробити нормою. Ми за свободу творчості. При цьому ми відповідальні - треба щотижня видати два «живяка» – ми зробимо, знайдемо і знімемо…

ГУРТ: Порада від «Живяка»: з чого почати молодому гурту?

Знайти щось цікаве. Зараз люди звертають уваги на змішування стилів, дуже популярна у світі фолк-музика. Для того, щоб сьогодні вижити у світі музики, треба робити свою справу з душею і робити її максимально яскраво. Не варто робити музику «для когось» чи «під когось». Бути собою, не соромитися і, найголовніше, ризикувати. Ми ризикнули, коли робили «Живяка» і, думаю, не прогадали.

Спілкувалися: Аліна Кобенко та Любов Єремічева
Редагування: Тетяна Вербіцька