Сільське господарство є однією з найважливіших галузей виробництва в Україні, а село й сільська громада — важливими чинниками розвитку сучасного суспільства. Проте сьогодні АПК України переживає період глибокої кризи, зумовленої як факторами загальноекономічного характеру, так і неефективною аграрною політикою.

Яку роль у розбудові сільського господарства відіграє кооперація, ГУРТ у форматі PRоГОну дізнавався у Віктора Тереса, президента МБО «Добробут громад». Організація розпочала свою діяльність у 1994 році й працює над покращенням життя сільських громад.

ГУРТ: Пане Вікторе, «Добробут громад» підтримує сільські громади через створення кооперативів дрібних господарств. Як виникла ця ідея?

Наша організація входить до мережі «Хейфер Інтернешнл», що виконує проекти у 125 країнах світу. Її засновник Ден Вест роздавав сухе молоко в післявоєнній Іспанії, марно намагаючись зупинити голод. Так з’явилася ідея передачі дару, — отримуючи тварину в дар від «Хейфер», люди зобов’язуються передати перший приплід жіночої статі іншим родинам, які потребують допомоги. 

Проте, коли я почав працювати в цій організації, я зрозумів, що для України надання продуктивних тварин чи рослин не є виходом із ситуації. Розпад радянської системи призвів до подрібнення АПК. При цьому вся трудомістка продукція — м’ясо, молоко, овочі, фрукти — виробляється саме дрібними господарствами. Вони незахищені, неорганізовані, непристосовані до ринкової економіки і потерпають від засилля посередників. Тому ми підтримуємо створення кооперативів таких господарств.

ГУРТ: Які вигоди від створення кооперативу отримують виробники сільськогосподарської продукції?

Перш за все, кооператив — це вже міні-громада. Сьогодні багато донорів та державних програм намагаються підтримати малий та середній бізнес, а кооператив — це, якраз, приклад малого бізнесу. Але він неприбутковий за статусом, оскільки його метою є виробництво таких послуг,як охолодження молока чи його продаж. Досвід показує, що кооперація непотрібна фермерам, які мають 500-1000 голів худоби. Кооператив необхідний дрібним виробникам, а серед постачальників молока в Україні таких 80% — по 1,5 корови на родину. Кооператив допомагає їм сформувати більшу партію молока, яку можна здати переробнику за вигідною ціною. Також укладається договір, який гарантує купівлю товару переробником і стабільну ціну населенню.

Основним зобов’язанням кооперативу є поставка товару та контроль його якості. Так, переробники не поспішають працювати з домогосподарствами, де з кожного двору треба брати молоко на аналіз, а виявляється, що забрудненість сягає 10 млн. бактерій на 1 мл. Але це легко вирішується в кооперативі: застосовується танкер-охолоджувач, проводиться контроль жирності, кислотності, вмісту води, не дай Бог, антибіотиків.

Але йдеться не лише про співпрацю з переробниками. Яскравим прикладом є Чернівецька та Кіровоградська області, де вдалося створити власні кооперативні підприємства з переробки молока, зокрема, завдяки співпраці з місцевою владою. Особливо добре пішов проект у Сторожинецькому районі (Чернівецька область), де кооператив налічує 750 осіб. Це вже другий рівень кооперації. Третій рівень — національний. На ньому кооперативи стають співзасновниками великих переробних підприємств і навіть організовують збут продукції за кордон.

ГУРТ: Яку саме підтримку «Добробут громад» надає сільськогосподарським об’єднанням?

Допомога від МБО «Добробут громад» включає надання високопродуктивних  чистопородних тварин (корів, коней, овець, кіз, свиней, кролів тощо), бджолосімей, насіння та саджанців, сільськогосподарського обладнання та матеріалів, що допомагають підвищити прибуток від тваринництва та рослинництва. Ми проводимо тренінгові програми з питань ведення сільського господарства, охорони навколишнього середовища, бізнес-планування, маркетингу, бухгалтерії, фінансової звітності, також забезпечуємо інформаційну підтримку, допомагаємо налагодити зв’язок з місцевою владою та переробниками.

МБО «Добробут громад» надає допомогу мешканцям сільських територій, що постраждали від стихійних лих або техногенних катастроф, підтримує ініціативи сільських громад із розвитку сільського та екологічного туризму. Ми допомагаємо кооперативам брати участь і в інших проектах, наприклад, у Державній цільовій програмі підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року. Ми забезпечували громади інформацією, допомагали готувати документи для участі у Програмі, знаходили додаткове фінансування для переможців конкурсу. Як наслідок, 16 кооперативів у різних регіонах України, з якими працювала МБО «Добробут громад», отримали безповоротну допомогу у вигляді сільськогосподарського обладнання від уряду.

ГУРТ: Чого Вам вдалося досягти за роки своєї діяльності?

Відтоді як почала працювати наша організація, ми допомогли 15000 сім’ям. Це 63 кооперативи. Наразі наша організація виконує 24 проекти. Не всі кооперативи відмінно функціонують, але 40 із них успішні. Закрити довелося лише два. Один з останніх вдалих проектів — вирощування полуниці в Тернопільській області. Завдяки йому компанії в Україні закуповують і вітчизняну ягоду, хоча раніше завозили її з Китаю. На сьогодні цим кооперативом відведено під полуницю 10 га полів, в майбутньому планується збільшити площу до 50 га. Це дозволить створити власне переробне підприємство, реалізовувати товар за кордоном. 6 листопада 2012 року відбулося відкриття нового кооперативу в Дніпропетровській області, який має в своєму розпорядженні ферму, ангар з канадськими технологіями годівлі на 120 голів та високопродуктивних корів.

ГУРТ: Чи підтримуєте Ви зв’язок із кооперативами після закінчення проектів?

Так, ми намагаємося залучати ці кооперативи до проектів вищого рівня. Наприклад, на Закарпатті створюється єдиний бренд, який має об’єднати виробництво овечого сиру, трав’яного чаю та іншої продукції. Ми проводимо навчання лідерів, роботу з гендерних питань, надаємо допомогу у співпраці з владою та переробниками. 

ГУРТ: Як селянину, який хоче зорганізувати кооператив, заручитися підтримкою «Добробуту громад»?

Для цього сільська громада, кооператив або інший потенційний виконавець проекту, має надіслати лист-запит до офісу організації (з формою листа можна ознайомитись на нашому сайті). Також громада повинна скласти орієнтовний бюджет проекту та попередній бізнес-план.

Комісія МБО «Добробут громад» робить попередню оцінку можливості впровадження проекту і в разі позитивного рішення громада складає інформаційний запит, ми здійснюємо виїзд на місце, ознайомлюємося із ситуацією, перевіряємо подані дані, проводимо навчання потенційних учасників проекту, після чого вони трансформують інформаційний запит у проектну пропозицію, яка розглядається штаб-квартирою «Хайфер Інтернешнл». Якщо у громади немає досвіду написання проектних пропозицій, ми обов’язково надаємо їй відповідну допомогу.

ГУРТ: Чи співпрацюєте Ви з іншими громадськими організаціями, владою?

Звичайно. Без залучення організацій-партнерів складно було б реалізувати навіть наші початкові невеликі проекти, бюджет яких складав $50–100тис. Зараз ми намагаємося створити широке партнерство для залучення коштів у більші проекти. Ми активно співпрацюємо з Канадським агентством з питань міжнародного розвитку (СIDA), Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), компанією «Данон». Держава також зацікавлена у співпраці, зважаючи на те, що закупівельні ціни на молоко для шкіл, садочків та лікарень такі ж високі, як і для населення.

ГУРТ: Які проблеми існують у співпраці з державою?

Великою проблемою є те, що люди не можуть вийти на ринки, але це питання останнім часом взято до уваги завдяки ініціативі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Фінансова підтримка, хоч і не дуже суттєва, надається з місцевих бюджетів, а от з державними програмами ситуація складніша. Був час, коли кооперативам надавали молоковози і техніку, яка їм дуже була потрібна. Сьогодні ж єдина державна програма, яка працює— це тисяча гривень за голову молодняка, якою держава трошки стимулювала населення і припинила стабільне зменшення поголів’я худоби. Підтримка розвитку кооперації зазвучала з вуст державних керманичів, але вона загалом існує лише на словах. Не сприяють розвитку і новий Податковий кодекс, недосконале законодавство.

ГУРТ: Які Ви бачите перспективи розвитку кооперації в Україні?

Потенціал України дуже великий, багато порожніх земель. До проектів все більше долучається молодь. Це великий плюс. Загалом, працювати стало набагато легше. Радує усвідомлення деякими компаніями того, що без корпоративної соціальної відповідальності, без допомоги дрібному виробнику майбутнє побудувати неможливо. Так, наприклад, до проекту на Тернопільщині навіть долучився банк, який, дізнавшись про наші ініціативи, зголосився інвестувати в завод із переробки полуниці. Якщо ще в 2003 році кооператив асоціювався з поверненням до колгоспу, то зараз люди почали розуміти справжню вигоду кооперації.

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.

Спілкувалася: Віра Бушанська

Літературне редагування: Дарина Стремецька

Читати також:

«Арт-оптимісти»: Зміни у суспільстві через мистецтво, креатив і творчість

Харківський «Зелений фронт»: професійна робота — таємниця успіху