На порталі ГУРТ регулярно публікуються інтерв'ю з знаковими та непересічними людьми, які завдяки своїй професійній діяльністі чи можливостям, можуть значною мірою впливати на життя в Україні. Новостворений розділ на порталі ГУРТ - Інтерв'ю^vip інформуватиме читачів порталу про життя таких людей. 

У далекому 2009 році, коли тільки стало відомо, що Pact буде впроваджувати 5-річну програму з посилення організацій громадянського суспільства в Україні, ГУРТ зустрівся з її керівником - Роландом Ковачем.

  Роланд Ковач, Директор програми "Об'єднуємося заради реформ (UNITER)"

ГУРТ: Розпочнемо з передісторії. Як Ви потрапили в Україну та чим Ви тут займаєтесь крім керівництва «Pact UNITER»?

Роланд Ковач: Я родом з Угорщини, з Будапешту. До свого приїзду в Україну я близько дванадцяти років займався розвитком громадянського суспільства в Центральній та Південно-Східній Європі, працюючи над різноманітними програмами з громадськими організаціями, мережуванням, обміном досвідом з метою сприяння процесу реформування. У цьому контексті йдеться про реформування в широкому значенні – про європеїзацію. Цей процес в Центральній та Південно-Східній Європі, по суті, не так сильно відрізняється від того, що відбувається в Україні.

Щодо моїх занять крім керівництва проектом, я живу нормальним життям: зустрічаюсь з друзями, ходжу на футбол, займаюся своїми хобі, які є доволі різноманітними.

ГУРТ: А як Ви потрапили в третій сектор?

- Я почав працювати в третьому секторі в середині 90-х. До того, окрім навчання, я займався здебільшого менеджментом та нерухомістю. Але мене більше цікавили люди загалом, політика, управління, зокрема державне управління. По суті, це все – громадянське суспільство, воно є компонентом всього того, що мене цікавить. Тому цілком природно, що я почав працювати в сфері громадянського суспільства.

ГУРТ: Існує поширене уявлення про Pact як про інноваційну організацію, тобто таку, яка впроваджує інновації. Яке ваше бачення такої інноваційної концепції як «ефективне донорство» (good donorship)? Які механізми можуть застосовуватися для запровадження цієї концепції?

- Це поняття є відносно новим, приблизно місяць тому я почув про нього вперше. Цей термін запропонував шведський консультант. Проте я не певний, чи можна вважати цей термін науковим, чи виходить його значення за межі використання цього терміну групою осіб, що його започаткували. Я також не можу визначити емпірично відмінність між «ефективним донорством» та «неефективним донорством» як протилежними поняттями. Для мене, власне, донорство завжди асоціювалося з ефективністю. Якщо донорство – неефективне, навіщо тоді потрібні донори? Я також завжди вважав, що урядування є і має бути ефективним. Якщо це не так, необхідно розробляти інший тип урядування. Але концепція «ефективного донорства» існує, і я сподіваюсь, що наші шведські друзі та колеги вклали в неї саме це значення. До речі, підтримка та розвиток місцевих ініціатив є суттю розвитку громадянського суспільства. У цій діяльності не існує єдиного стандартного рішення, яке можна застосувати в усіх випадках, адже місцеві сили мають своє бачення щодо власного майбутнього. Саме це, принаймні в моєму розумінні, і є «ефективним донорством». Для реалізації цього Pact використовує кілька механізмів. Ми намагаємось працювати у справжньому співробітництві зі своїми партнерами. Ми називаємо їх «грантерами», але це лише назва, а не сутність нашої співпраці.

Навіть сам факт існування людей, якім потрібно доводити, що донори мають «людське обличчя», турбує мене, адже чому б їм не мати людського обличчя? Ви знаєте, донори – не марсіани, що зненацька приземлились у певній країні. Вони не були би тут, якби вони не хотіли бути тут, не хотіли зустрічатися з цими людьми, співпрацювати з ними. Погано, якщо виникають перешкоди чи бар’єри, але вони виникають з боку країни-одержувача донорської допомоги, вони походять не від донорів. Отже, я вважаю, що ефективне донорство, в загальному розумінні або в моєму особистому розумінні, – це таке донорство, що звертається до особистості, до людини як індивіда, який має почуття, точку зору, ідеї.

З іншого боку існує загроза неліберальних, расистських поглядів. Така проблема існує в Центральній Європі, і я згадую про це тому, що дуже часто тенденції Центральної Європи рано чи пізно просуваються далі на Схід. Ця проблема також має місцеве походження: такими є погляди популістів у багатьох центральноєвропейських країнах. Донори, які кажуть: «Ми підтримуємо все, що нам пропонують», проявляють цим повну відсутність бажання замислюватися про те, що насправді є доцільним. Це нерідко відбувається в Центральні та Східній Європі. Але потрібно завжди пам’ятати: чи є інституція донором, чи одержувачем грантів, вона завжди повинна апелювати до базових принципів прав людини, які є базовими принципами розвинутої демократії.

ГУРТ: На логотипі Pact можна прочитати гасло «посилюємо спроможності в усьому світі». Чому Ви думаєте, що посилення спроможностей – той інструмент, за допомогою якого можна впроваджувати зміни? Чи відрізняються механізми посилення спроможностей у країнах, в яких працює Pact?

- Чи виявиться цей інструмент ефективним – це ми побачимо в довготривалій перспективі. Наразі важливо визначити наступне: чи вдається нам допомогти тим, хто працює на місцевому рівні, обрати інструменти та механізми, які можна використовувати для вирішення їхніх проблем. Рішення завжди буде в руках одержувача донорської допомоги. Я стверджую, що ефективність цього інструменту не залежить від донора, через те що донор надає можливість: інструменти, знання, які можуть бути корисними. Одержувач, отримуючи ці знання, самостійно вирішує, що робити, – це є його відповідальністю. Отже, ми справді хочемо допомогти людям вирішити свої проблеми самостійно.

Щодо питання, чи є різниця між механізмами посилення спроможностей у різних країнах: так, різниця є. Ви знаєте, що те, як люди взаємодіють між собою, до певної міри визначається культурою. Це, звичайно, залежить і від того, що люди планують робити, а також від завдань та мети програми. Але характер цієї взаємодії залежить також від того, з ким працюєш, і це може визначатися особливістю країни, регіону. Ви знаєте, схожість історії та спільні корені створюють певні передумови. Звичайно ж, механізми співпраці відрізняються й від особистості до особистості.

ГУРТ: Чи відрізняються вони від організації до організації?

- Як від організації до організації, так і від особистості до особистості. Якщо у школі вчитель намагається навчити 30 учнів одним методом, можна із впевненістю сказати, що 5% учнів засвоюватимуть матеріал добре, 5% – погано, а 90% посередньо, тільки тому, що з цих 30 учнів кожен вимагає індивідуального підходу. Але в класі цього, зазвичай, не відбувається. Схожа ситуація й у наших програмах розвитку спроможностей: потрібно справді спробувати зрозуміти людину, з якою працюєш, для того щоб мати змогу спілкуватися та працювати ефективніше.

ГУРТ: Вам вдається зрозуміти людей у кожному випадку? Як Вам вдається зрозуміти індивідуальну ситуацію кожного грантера?

- Ми повертаємося до питання ефективного донорства. Якщо працювати, застосовуючи єдиний підхід до кожного, процес дуже швидко бюрократизується і стає менш ефективним; але в той же час він займає менше часу, стає більш прозорим, відкритим, що є дуже важливими якостями та характеристиками. Але існують підходи, які допомагають наблизити програму до індивідуальних потреб, зберігаючи при цьому прозорість, відкритість та оперативність. Вибір саме таких підходів є основною проблемою, яка забирає багато часу та багато енергії. Але цей вибір просто необхідно зробити. Кожен донор робить цей вибір щодня.

ГУРТ: В рамках програми UNITER Ви говорите про іншу інновацію: систему ваучерів. Яка суть цієї системи? І що Ви очікуєте отримати в результаті впровадження цієї системи?

- Я знову хочу звернутися до поняття ефективного донорства і розуміння того, що місцеві організації, в нашому випадку українські, знають, що вони хочуть і як цього досягти. Це є головною передумовою нашої ваучерної системи або біржі. Це означає, як я вже говорив, що місцеві громадські організації знають, що вони хочуть, і формують попит. Є також пропозиція: постачальники послуг організаційного розвитку, тренінгові організації. Якщо ці дві передумови мають місце, ми маємо ринок. Тепер не вистачає ще однієї умови ринку: грошей. У нашому випадку ваучерна система встановлена як позика, але це, звичайно, не є справжньою позикою. Це є ефективним грантонаданням, за умови, що попит та пропозиція досягають згоди і знають, чого хочуть і що можуть запропонувати. Іншими словами, донори більш не грають роль головних споживачів і тих, хто приймає рішення. У цьому випадку вони виконують роль банку в трансакціях між місцевими громадськими організаціями та постачальниками послуг.

Проблема може виникнути, якщо провайдери тренінгових послуг не усвідомлюють, що існує попит та що їхніми споживачами є місцеві громадські організації, і що основне завдання для них – «продати» свій продукт громадським організаціям, а не донорам. Якщо постачальники послуг не усвідомлюють цього, це стає основною перешкодою. Інша важлива перешкода може виникнути, якщо донори продовжуватимуть вирішувати, що є кращим для громадських організацій та що є кращим для громадянського суспільства. Іншими словами, «неефективні донори» або «неефективне донорство» продовжуватиметься, хоч я і не впевнений, чи варто використовувати ці терміни. Існує небагато донорів, які кажуть одержувачам: «Ви самі знаєте й самі можете вирішувати». Усі інші донори стверджують: «Ось чого ми хочемо навчити громадські організації, ось ті спроможності, які зараз слід посилювати,» керуються цим рішенням та виключають будь-які інші можливості. Як я вже казав, це є важливою перешкодою, тому що ринок розвивається тоді, коли на ньому циркулюють гроші, і в цьому є логіка.

Отже, ми працюємо з нашими партнерами над впровадженням цих та інших інновацій. Ми працюємо та спілкуємось з донорами, з нашими колегами, для того, щоб мислити по-іншому, інноваційно, з оглядом на стабільність і довготривалу перспективу для громадянського суспільства України.

ГУРТ: Ви нещодавно поміняли офіс. Які Ваші очікування стосовно цієї зміни та стосовно змін взагалі?

- Зміна офісу пов’язана лише з тим, що наша організація, Pact, тут в Україні, зростала протягом останніх кількох тижнів і місяців. Сьогодні в нас двоє нових колег, нам просто необхідно більше місця. Щодо змін взагалі, я прагну змін завжди, прагну чогось хвилюючого, незнайомого, але прагну цього із оптимістичним ставленням до змін. Я готовий до приходу змін та відчуваю, що вони на порозі. Я готовий зустрітися з тим, чого не було раніше. У моєму оточенні та в мені самому є певне побоювання змін, але я готовий його побороти та прийняти виклик, допоки я знаю мету цих змін та приймаю їх. І я вважаю, що коли приходять зміни, дуже важливо знати їх ціль – тоді буде змога їх прийняти.
 

Інтерв’ю записане Мар’яною Завійською в офісі UNITER 16 листопада, 2009.  

У найближчих планах порталу ГУРТ - зустрітись з паном Роландом і поспілкуватись про зміни, які відбулись за цей час і плани Pact в Україні. Якщо у Вас є запитання до пана Ковача, ставте їх у коментарях до цього матеріалу або надсилайте на адресу [email protected].