Олімпійські ігри завершилися, а я все ніяк не можу виспатися. Адже після завершення треба ще тиждень на прощання з усіма. Але про все по порядку.
>>>>
Читаю новини про Олімпіаду і складається враження, що в Ріо відбувається якийсь апокаліпсис. Ніби не встигнеш прилетіти, як підступний москіт нагородить тебе вірусом Зіка, худорляві підлітки з фавели обчистять кишені, а на голову завалиться дах нашвидкуруч зведеного баскетбольного майданчика. Я розумію медіа: кого зацікавлять заголовки «Стадіон відкрили вчасно» чи «Вода в лагуні чиста» або «Ви можете ходити по вулицях»?! Але давайте не нагнітати, бо все зовсім не так…
>>>>
У наш час щільних графіків і напруженого ритму життя планувати щось на 2 роки вперед не видається можливим.
У 2014 році я вирішила податися волонтером на Олімпійські ігри у Бразилії, що мали відбутися у 2016, скоріше заради розваги та з цікавості, аніж усвідомленою можливістю дійсно туди поїхати. Проте ось вже проходить липень 2016-ого. А я сиджу за столиком у маленькому хостелі в центрі Ріо та поїдаючи бутерброд із куркою пишу цей блогозапис.
>>>>
*Рахуй до трьох й люби Естляндію.
Цей пост про те, як дівчинка з України волонтерила в Естонії за програмою
EVS (european voluntary service).
>>>>
Минуло вже більше року, як я почала працювати в ГУРТі. За цей час відбулося чимало знайомств, цікавих заходів, конференцій, тренінгів, в яких я була як зі сторони учасника, так і організатора. В роботі було багато труднощів, але із впевненістю можу сказати – це був насичений рік, за який я дізналася багато нового та отримала цікавий досвід.
>>>>
На сьогодні знання та вміння – це шлях до успіху. Але шлях цей непростий. На більшості робіт ти не можеш просто «пробувати» себе у професії, а визначитися одразу буває складно. Волонтерство ж дає таку можливість – спробувати себе у різних видах діяльності та визначитися, що є «твоє». Ресурсний центр ГУРТ популяризує волонтерство і тим самим сприяє розвитку молоді.
>>>>
Ідея взяти участь у волонерській програмі з’явилася у нас давно, ще на початку подорожі. Ми вважаємо, що волонтерство – це не лише незамінний досвід, метод краще пізнати культуру, познайомитися із новими людьми, а ще й безоплатний внесок своєї душі в певну справу.
>>>>
Після подорожі з України у В᾿єтнам через Росію, Казахстан, Китай і Лаос, я довго не могла вирішити, яка країна буде наступною. У В᾿єтнамі я провела три місяці, а Китай вдалося подивитися похапцем, за місяць та ще й взимку, приїхавши в теплі провінції наприкінці подорожі. Тому вибір був зроблений – і я знову прямую в Китай.
>>>>
Ставлення до волонтерства часто стереотипне та скептичне. Вважають, що це або це збір коштів для дітей, або – безплатна робоча сила.
>>>>
Ми – Женя і Юля. Подорож – наше життя. За останній рік ми встигли проїхати більше 30 000 км автостопом по 25-ти країнах світу від Європи до Азії.
>>>>