Під час кризи пошук нових джерел фінансування стає дуже актуальним питанням, втім, дивлячись правді у вічі, наші НУО ніколи не мали занадто багато коштів: якщо організація дійсно працює, то планів і амбіцій, а відтак і потреб в коштах у неї завжди багато. Але криза змушує шукати нові шляхи, а нові шляхи відкривають нові можливості. >>>>
Розчарування та зневіру суспільства щодо політиків можна було б назвати симптомами одужання від вождізму. Але це не зовсім так, швидше це можна назвати симптомами зростання, а зростання не є одужанням (тобто дитинство та молодість не є хворобами:)). >>>>
Випадково (?) зустрів в одному з журналів короткий опис цієї теорії. Мені вона здалась досить цікавою і важливою з точки зору розвитку громадянського суспільства. >>>>
Зустрілась в ЖЖ-океані думка, яку захотілося обговорити з ГУРТівцями. Власне, обговорити хочеться не саме явище, а висловлене прпущення (виділене мною в тексті). >>>>
Радянській системі вдалося максимально розвинути у населення „хапальний рефлекс”, який став для людей єдиною можливістю для виживання та мотивом соціальної комунікації. >>>>
Працюючи над створенням аудіо-посібника виборця „Зрячий вибір”, який ви незабаром побачите й почуєте на ГУРТі, зіштовхнувся з багатьма цікавими моментами >>>>