прогресивно :)))))

Цими днями роблю телепрограму про Великдень, у п'ятницю монтаж, трансляція - якраз в суботу. Можливо, пан Василь, раніше міг би дати кілька власних слушних порад стосовно змістових акцентів? Була би рада дізнатися про них.

Останнім часом дуже помітною в київському метро була соціальна реклама з текстом "Головне у піст - не їсти одне одного". Я давно не бачив такого вдалого вислову. Що, на Вашу думку є важливішим - тілесно поститися, чи поститися духовно?

Великдень для українців дійсно є частиною нашої ідентичності, несправедливо забутої і відкинутої радянським режимом. Але де б не були українці - вони святкували і Різдво, і Великдень. Хто як міг, хто як знав, хто як пам`ятав... Я би порадила Вам Лілія, якщо маєте матеріали, згадати як святкували Великдень за гратами в таборах ГУЛАГу. В газеті За Вільну Україну за 25-26 квітня 2003 р. надруковані спогади очевидця - Стефанії Чабан."Останній Великдень за гратами. У 6-й жіночій каторжанській зоні у Норильську". Якщо це Вас цікавить - я наберу цю статтю на компі і скину Вам.

Зараз це актуально! Сьогодні на прохання ветеранів - "громадськості" встановлюють памятник сталіну. А завтра ветерани (а дійсним ветеранам, учасникам бойових дій, вже скільки років?)... попросять відновити хоча б один з таборів ГУЛАГу... І наш чудовий уряд врахує думку громадськості!

Досить несподіваний для мене ракурс. Буде дуже вдячна, Анно.

А з позиції суспільної користі - ми вже рознесли (щоб вони не переживали що не мають) святкові набори продуктів немічним літнім (де речі, серед них є учасники повстання політвязнів, яке ще називають "Повстання духу" у Норильську 1953 р) а свячені паски розвезем у суботу. Традиційно щорічно проводимо акцію "Великдень для всіх!". Відвідуємо мешканців психіатричної лікарні.

Лілія! напишіть мені свій емейл.

[email protected] :-)

Андрію Овчаруку:
Почнемо з посту, бо це інтегральна частина Пасхи.
Вираз, який Ви бачили в метро, походить ще зі святоотцівської традиції, і дуже часто використовується в посних богослужбових текстах. Тож активні християни (як православні так і греко-каторлики) добре знайомі з цим та багатьма подібними глибокими виразами про суть і значення посту.

Vsim vitannya!

Зараз у кошику до церкви освячувати несуть мало не пів гастронома. А що повинно бути на Великдень у кошику? І що робити потім зі шкарлупками, папірцями, шкіркою від ковбаси...це ж все посвятили. Дякую

Щодо важливості тілесного чи духовного пощення.
Варто не протистовляти тіло і дух, але розглядати їх інтегрально. Адже людина, як цілісна особа, виражає себе одночасно тілесно-духовно. Для прикладу, хтось на час Великого посту вирішив утриматись від надмірного користування Інтернетом. І це утримання має два компоненти (1. фізично, людина відмежовує себе від комп‘ютера; 2. духовно, вона моніторить рівень своєї залежності від всесвітньої павутини). Якби не було фізичного рівня, людина б не перейшла на глибший рівень – усвідомлення залежності від чогось чи когось. І з іншої сторони, якщо людина залишається лише на рівні фізичному, не роблячи якісного «переходу» на рівень духовний, то також не досягає суті посну – аналізу свого духовного стану.

Складовими святкового великоднього кошика мають бути: паска, яйця (писанки, крашанки, крапанки), шинка, ковбаса, сир, масло, хрін та сіль.

Паска – символ Царства Небесного та Воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос, вона символізує життєву повноту.

Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльності людських рук, а є даром природи. Так, як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога.

Писанки. Яйце – символ зародження життя, знак нового життя. Писанка символізує життя, достаток, вічний рух, а крашанка – побажання усякого добра, основаного на Христовому воскресінні.

Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду.

Сіль — символ достатку, повноти.

Bilshe pro yak dobre pidhotuvatysya do Velykodya Vy mozhete prochytaty v knyzi Yaroslavy Muzychenko, yaku vydalo vydavnyctvo "Svichado".

"Svichado" takozh vydalo knyhu "Velykodniy koshyk" avtor Olha Verbynec.

Посвячені продукти великоднього кошика не слід утотожнювати з Євхаристією. Вони, через молитву та окроплення освяченою водою, не стаються святими самі по собі, але є символом благословення Церквою родинної трапези, яка є продовженням трапези Євхаристійної у храмі.
Але також треба пам‘ятати, що продукти є посвяченими Церквою, а тому відходи, які залишаються (скарлупа, ковбасна шкірка, крихи паски), вартувало б зібрати в якийсь окремий кульочок і вміло утилізувати.
(Продовжуючи тему, мені згадалось як колись бабця вчила мене, що не можна викидати хліб, бо в ньому «мозолі та піт» багатьох людей... Як на мене, тут йдеться про елементарну людську етику).

Мої вітання! я бачив у деяких церквах прихожани дають священнику паски і яйця. Що він з цим всім добром робить? Годує бідних? Звідки ця традиція?

"Вміло утилізувати" - розшифруйте. Це питання мене давно хвилює. Спалити?
Бо в звичайний час з варених яєць я шкарлупу викидаю в мішок для сміття.

Михайлу Антоновичу: Це якраз суспільна користь. Бо у нас (у Вінниці) священики на 2-3 день Великодня відвідують тюрми, колонії, психіатричні лікарні. І звичайно, священики роздають ці дари бідним і потребуючим. З сіл звертаються до нас, ССУ, і питають куди би ми порадили завезти в цьому році паски. Ми домовляємося з психлікарнею чи з тюрмою. І спільно це робимо. А звідки традиція? Це до о.д. Василя.

Краще, звичайно, спалити.

Існують кілька джерел цієї традиці: 1. продукти збирали на «агапи» (братолюбиві вечері), коли багатші християни двали продукти на спільну вечерю з бідними та малозабезпеченими; 2. християни, які відбули Таїнство Покаяння у Великий піст, приносили священику крашанки чи паски, щоб він міг знати точну кількість каяників (опісля продукти роздавали бідним) – це був символ так званого діяльного покаяння; 3. традиція приношення продуктів, пов‘язана з поминанням померлих на Пасху (т.з. Тризна), яка мала впродовж історії різні модифікації.

Анно, шкаралупу можна курам дати :). А це видно у Вас прогресивні священники - роздають злиденним. треба показувати приклад для інших. особисто суспільну цінність Великодня я помітив у четвер, коли побачив чистоту біля свого будинку. думаю, чистий четвер треба частіше влаштовувати. Мені спообалось, пане Василю, Ваше бачення посту. Обовязково з дітьми це обговорю :))). Ще б Ви може розказали секрет як заставити себе не сваритись з сусідами. Траба ж один одному прощати, але щось у мене ніяк це не виходить

ооо, ще згадав. мої діти зазвичай проводять Великдень в інтернеті або в телевізорі. що я можу їм запропонувати на ці дні? для мене це справжня проблема. сам не знаю як святкувати правільно і їм нічого не можу запропонувати :(

п. Михайло, кожний сусід особливий і єдиний секрет - це почати із себе їх любити (не концентуйтесь на проблемах, а радше на спільних позитивах)... Прибрати спільно під'їзд чи подвір'я - це вже перший крок...

запропонуйте їм піти на "Гаївки на Софіївській" - http://www.kyiv.ugcc.org.ua/ua/press_releases.html?press_release_id=238

Михайло, на 4 поверсі, в мене курей немає. Я весь цей кульочок віддавала в село. Але ж варто і самій знати що з тим треба робити.

а шкаралупу можна ще їсти. там чимало кальцію :). між іншим, я помітив, що чимало киян до кошика кладуть банани, ананаси.... пане Василю, а чи не здається, що Великдень є частиною сучасного консюмеризму - епохи масового споживання: передпасхальні розпродажі, продаж відповідної символіки. в мегаполісі люди здається не розуміють змісту цього свята. є унікуми, які постять, не вживають алкоголю, бо ж піст, а потім тиждень не просихають...

Стосовно священиків. Це звичайні отці-редемптористи (монахи) і священники, які мають родини (УГКЦ), священики УПЦ КП . Отець Сергій вже давно служить у Бердянську, але його все ще згадують добрим словом у обласній психлікарні у Вінниці.

може собі новий бізнес організувати - пасхальний крематорій :)?

О.д. Василю, розкажіть, будь ласка, про традицію відвідування плащаниці.

Я якось спробував порівняти кількість людей, які освячують на Великдень пасхальний кошик і які приймають на пасхальній Літургії Євхаристію - різниця, вражаюча. для більшості великодні дійства та обряди стали данню традиції, а не глибшим пережиттям...

а щодо консюмеризму... залежить від самої людини чи вона здатна витримати навал "цивілізації споживацтва" чи бути духовно сильною, щоб їй протиставитися. зрозумілу одне, - цивілізації та ідеології змінюються, а людина, зі своїми вічними проблемами, залишається...

к сожалению, к данному церковному празднику относятся больше как к празднику или традиции (а изредка как к поводу хорошо "посидеть и выпить"). Религиозность или вера в Бога было хорошо искоренена советской властью, сколько нужно времени на восстановление - неизвестно. Да и церковь к активному участию не сильно стремится, а больше напоминает бизнес-структуру по предоставлению ритуалов... (по крайней мере в нашем регионе).

Пане Михайле, стосовно Ваших сусідів - відмовляйте за них кожен день одне "Богородице Діво"... через якійсь час проблеми з сусідами у Вас зникнуть.
Це я колись почула від священика на проповіді і перевірила на практиці. Працює.

Вітаю Егор! Рада Вас чути. Прохання до Вас - будь ласка, не забувайте, що триває страсний тиждень. Без фанатизму.

Традиція, пов'язана з Плащаницею (полотно із зображенням Христа, якого кладуть до гробу) має кілька джерел:
1. паломництва у 4-5 ст. до місць у Єрусалимі, пов‘язаних із останніми днями життя Христа (основою було почитання хреста, що до сих пір бачимо у римській традиції – практикують римо-католики)
2. віднайдення Туринської плащаниці та її перебування у храмі Св. Софії в Константинополі 9-10 ст., де сформувалася сучасна богослужбова практика почитання Плащаниці і згодом була перенесена на Київські землі (практикують православні та греко-католики).

пане Єгор, а чому подібна ситуація в більшості європейських країн, де комунізму не було...

а щодо бізнес структур... то я ще не зустрічав, де б за освячення кошика вказували на таксу...

Анна, я тоже рад Вас видеть. Фанатизма никакого, как всегда скептицизм. Хотя я двумя руками ЗА, что-бы в школах преподавали Богослужения или принципы Христианства.
Веру понимаю, хорошие основы для воспитания и нравственности, но как основу бизнеса не одобряю.

Хотя как сказано - каждому своё)))

Василь, есть отличие между коммунизмом и СССР. Тут по сути была диктатура под видом коммунизма. Давайте перед праздником не спорить про историю, или перенесем это в другую тему.

хотя только что пришел к удивительному выводу, Церковь, так стабильно державшая главенствующие позиции практически во всех направлениях развития общества, в 21-м столетии практически заняло сторону стороннего наблюдателя..... достаточно странная стратегия.

всё, больше коментов не будет, иду на праздничный обед к тещё))

Єгоре, дякую за розуміння.

Мені здається, що важливим є питання про те, що люди згадують про бідних та потребуючих два рази на рік - на Різдво і на Великдень. В школах-інтернатам, тощо ці періоди називають "жнива".

Доброго дня! Уважно читав, намагався навіть думати :) Отче, щиро дякую за просте і дуже зрозуміле пояснення сутті утримання. Скажіть, а якщо розумієш, що те, від чого спробував утриматись тобі справді шкодить чи то не дозволяє повністю використати свій потенціал, як краще себе переконати продовжити утримуватись, коли піст закінчується... чи є у церкви рецепти крім посту?

У Церкві є 4 пости, багато одноденних постів (всі п'ятниця за вийнятком загальниць), євхаристійний піст... всі ці компоненти служать для людини середовищем призадуми над собою.
окрім того, Церковна традиція заохочує до часто аналізу свого духовного життя, через іспит сумління (коженого вечора (!)), до Сповіді - хоча б раз на місяцяь...
в Церкві є "інститут духівництва", коли духовний отець довший час веде людину (консультує) через хащі різноманітних духовних викликів та спокус...
все це - інструментарій, щоб належним чином працювати над собою та своїм духовним життя.

Дякую, це вже системний підхід, щоб допомогти окремій людині, а через неї суспільству в цілому. питання в тому, скільки "клієнтів" має церква зараз? чи достатньо "клієнтів" для того, аби наше суспільство мало шанс змінитись на краще не за 1000 років, а трошки швидше... у мене тут виникли крамольні думки: громадські та благодійні організації мали б допомагати з "охопленням" тих, хто з різних причин не стає "клієнтом" церкви, стимулюючи появу додаткового "середовища призадуматись над собою".

мені здається, що річ не в кількості, а якості...
і хто шукає себе та своє місце в цьому світі неодмінно прийде до Бога, через Церкву...
з цьому контексті, показова біблійна історія про зруйнування "Содому та Гомори", якщо є кілька праведників, вони здатні змінити багато довкола себе.
а щодо ГО і "охоплення" - все буде залежати від конкретного вибору конкретної людини...

Богдане! Є пропозиція організувати для представників ГО семінар чи тренінг в Зарваниці. А в суботу-неділю відбути Прощу (для атеістів). Я думаю, що отець диякон Василь це відтримає

підтримає. малі дуже літери.

може й так. я вірю, що якість - це перше, але кількість теж має велике значення. кілька праведників можуть зруйнувати "содом та гомору", але "маса" неправедників можуть дуже швидко посприяти відновленню... якщо не змінюється свідомість "мас" - праведники будуть постійно перевтомлені :) для ненасильницького сприяння зміні свідомості "мас" їх треба "охоплювати", працювати з ними. мені здається, що якщо храм не може вмістити всіх потенційних прихожан - треба збільшувати його площу або будувати ще один поруч. як на мене - це одна із складових спроможності "охопити". сучасні "храми" громадських та благодійних організацій нашої країни все ще занадто тісні для того, аби "охопити" критичну масу "мас"...

цікава пропозиція, пані Анно. якщо хтось візьметься за організацію такого заходу - ГУРТ про це "наполегливо" інформуватиме :) між іншим, ще одна крамольна думка: може всі ініціативи із впровадження етичних стандартів серед громадських та благодійних організацій нашої країни так і не мали великого успіху, бо ініціатори самі не відбули прощу?.. :)

Взятися за організацію можна. Але такий захід (для "атеїстів") потрібно добре підготувати. І звичайно потрібна підтримка Тернопільської епархії УГКЦ. Там наперед складається графік.

Для ознайомлення
http://tourism-info.te.ua/pub/42/

http://tourism-info.te.ua/pub/42/

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

http://ukrportal.org.ua/phpBB3/viewtopic.php?f=5&t=604

Пане Василю, дякую за Живе консультування напередодні Великодня! Статистика порталу показує, що 79 користувачів нашого порталу скористались цим сервісом і мали можливість поставити своє питання або читати наживо Ваші відповіді :)