Якість життя в будь-якій країні завжди корелює з тим, наскільки чітко її громадяни усвідомлюють кінцеві цілі матеріального та інформаційного розвитку своєї держави. Даний умовивід, котрій на перший погляд здається досить незрозумілим і даремним набором слів, цілком очевидно потребує деяких філософських роз’яснень, викладених нижче:

Людству, за своєю природою, властиве прагнення до саморозвитку та вдосконаленню світу, що його оточує. Але, це прагнення, як показує історія, далеко не завжди призводило людство до очікуваних результатів. Лише через те, що ми ставили перед собою недостатньо чіткі, а часто і помилкові, стратегічні цілі, хід нашого цивілізаційного розвитку нагадує собою лабіринт з безліччю тупикових відгалужень, з яких з великими труднощами нам завжди доводилося повертатися в первинні точки для здійснення справжнього науково-технічного прогресу. Це вже зараз, аналізуючи багатовіковий досвід нашої історії, ми можемо з достатнім ступенем абстракції констатувати те, що рушійною силою і глобальною метою цивілізаційного розвитку суспільства є лише боротьба людства за отримання максимальних благ від навколишньої його реальності. В даному контексті під реальністю слід розуміти такі дві, завжди супроводжуючі людину, субстанції, як матерія та інформація. У свою чергу, інформація тут розглядається як будь-які знання, навички та інші результати розумового процесу, що переносяться від людини до людини на матеріальних носіях. Це дещо не традиційне визначення інформації як терміну, але саме воно далі в цій статті дозволить більш наочно продемонструвати роль інформації в цивілізаційному розвитку суспільства.

На початку доісторичних часів всі зусилля первісних людей в основному зводилися до спроб отримання благ від оточуючого їх матеріального (предметного) світу. В опосередкованих носіях інформації не було потреби, оскільки всі свої накопичені знання, навички та думки ці люди передавали з уст в уста шляхом жестів і зачатків мовлення, що тільки лише зароджувалося. Але, з часом, в процесі розвитку свого інтелекту людина вже не могла вкладати всі накопичені нею і її одноплемінниками знання та досвід у себе в голові. Її уява та думки ставали все більш складними і різноманітними, а значить їх уже дуже складно було передати простими жестами і примітивною мовою. Як наслідок цього, первісні люди все більше і більше потребували фіксації своїх думок і пластів пам'яті з накопиченими знаннями та навичками на матеріальних носіях. Так з'явилися перші зразки інформації у вигляді засіяних малюнками та стародавніми письменами печерних склепінь, кам'яних плит, дерев'яних дощечок, згортків папірусів і т.д.

За рівнем своєї ефективності в плані фіксації та актуалізації даних всі ці перші зразки інформації були анітрохи не кращі набагато більш древніх кремнієвих скребків або злегка оброблених зламаних гілок, використовуваних первісними людьми в якості засобів праці та захисту. Але якщо скребки та палки-копалки були тим, що всього лише відрізняло наших мавпоподібних предків від інших представників земної фауни, то передача своєї інтелектуальної спадщини через матеріальні, нехай і первісні, носії інформації, забезпечувало людині безмежні можливості в управлінні всім тим, що її оточувало та оточує тепер.

По суті, інформація, як на перших етапах свого зародження, так і зараз є своєрідним паливом для цивілізаційного розвитку суспільства. Це, в свою чергу, обумовлює те, що темпи даного розвитку в вигляді науково-технічного та соціально-економічного прогресу тісно корелюються з рівнем задоволення інформаційних потреб в суспільстві. Адже, гнане бажанням отримати якомога більше благ, людство завжди буде вимагати відповідного рівня інформаційних технологій. Недостатність ж цього рівня вищеназваних технологій завжди буде пригальмовувати цивілізаційний розвиток суспільства та стимулювати впровадження нових, більш досконалих інформаційних технологій, що передбачають чергові все більш масштабні і вражаючі витки науково-технічного та соціально-економічного прогресу в суспільстві.

В історії людства можна навести безліч прикладів, коли прискорення темпів цивілізаційного розвитку суспільства зумовлювалося впровадженням нових, все більш досконалих інформаційних технологій. Але, останній і, мабуть найбільш показовий приклад такої прямої залежності цивілізаційного прориву від впровадження нових інформаційних технологій триває і донині протягом останніх 26 років з 1991 року, коли система об'єднаних комп'ютерних мереж стала загальнодоступною і була увічнена в історії людства під назвою Всесвітньої мережі Internet. По суті, починаючи з 90-х років минулого століття ми перейшли від постіндустріальної епохи до епохи розвитку повноцінного інформаційного суспільства, коли квінтесенцією діяльності людства все більше і більше стає виробництво, зберігання, переробка та реалізація даних, одержуваних від пізнання оточуючої нас дійсності. Це стало можливим саме завдяки лавиноподібного зростання ролі Internet в житті людини, що підтверджують і дані, викладені в доповіді ООН Global Broadband Progress від 18.09.2017 року. Зокрема, ці дані свідчать про те, що з 2000 по 2017 рік число користувачів Internet у нас на планеті зросла в більш ніж 7 раз - з 6,5 до 47,1 відсотка світового населення. Нині кількість користувачів Internet в світі складає 3,58 мільярда чоловік. Зараз Internet у всій сукупності його сервісів, що працюють у відкритих або закритих підмережах, фактично є універсальним засобом праці, що застосовується людством до різноманітної інформації, як до предмету праці.

Як правило, у відповідь на потребу суспільства, на основі Internet удосконалюються інформаційні технології та з'являються все нові і нові сервіси, що стимулюють прискорення науково-технічного і соціально-економічного прогресу. Але, на жаль, переваги Internet щодо застосування нових технологій і сервісів, не завжди повністю використовуються в державах 2-го світу, не кажучи вже про країни 3-го і 4-го світів. Це відноситься і до України, де даний факт пояснюється економіко-політичною кризою, яка породила масу проблем, вирішення котрих для більшої частини української громадськості є набагато актуальнішим ніж застосування сучасних Internet технологій, властивих розвиненим країнам. Так, наприклад, з жалем доводиться констатувати, що тільки внаслідок постійного перебування в стані виживання, істотна частина наших громадян просто не бачить сенсу у використанні тих сервісів, які останнім часом можуть бути надані від таких, відносно нових, функціональних компонентів Internet, як Електронне врядування та Відкриті дані.

А між тим, саме ці малозабезпечені громадяни в першу чергу повинні бути зацікавлені в застосуванні сервісів, притаманних Електронному врядуванню та Відкритим даним. Адже використання саме таких сервісів в кінцевому рахунку дозволить їм знизити вартість одержуваних від держави послуг, відстояти своє право на ту чи іншу соціальну привілею, працевлаштуватися або вирішити гострі соціально-економічні проблеми регіонів, де вони проживають. Настільки велика та соціально значуща функціональність вищеназваних сервісів обумовлюється тим, що вони кардинально відрізняються від старих і широко відомих пересічним користувачам таких основних компонентів Internet як: Всесвітня павутина (WWW), Соціальні мережі та Файлові сервера (FTP). Справа в тому, що, притаманний вищеназваними компонентам, низький ступінь деталізації та специфічності інформації, на сьогоднішній день вже не в змозі забезпечувати необхідний рівень інформаційної підтримки життєдіяльності людини. Зараз, для забезпечення в країні належних темпів соціально-економічного розвитку необхідно вже мати доступ до машинозчитуваних (придатних для всебічного аналізу) даних не тільки в розрізі найбільш вузьких (специфічних) аспектів життєдіяльності людини, але і в розрізі найдрібніших одиниць адміністративно-територіального поділу держави. Вищеописаний доступ до даних як раз і може бути забезпечений за рахунок уже названих вище таких компонентів Internet, як Електронне врядування та Відкриті дані.

Для усвідомлення ступеню затребуваності, наприклад, такого компонента, як Відкриті дані досить згадати про інвестиції, як про основний чинник, так необхідної нам, активізації економічного розвитку в Україні. Адже залучення таких інвестицій зараз немислимо без техніко-економічних обґрунтувань і бізнес-планів, що враховують сотні, а то й тисячі показників, які повинні переконати інвесторів у правильності прийнятих ними рішень виходячи з оперативної соціально-економічної обстановки, як в регіонах, так і в галузях інвестування. Зараз в Україні отримати всі ці показники практично неможливо тільки внаслідок того, що немає розвиненої системи застосування Відкритих даних, особливо на регіональному рівні. Тут пригнічує ще й той факт, що використання Відкритих даних нині не затребуване ні підприємцями, які шукають інвестиційних вливань в свій бізнес, ні представниками громадських об'єднань, що вишукують різні гранти від міжнародних фондів. Це обумовлено тим, що в Україні, особливо на регіональному рівні, необхідні підприємцям та громадським діячам Відкриті дані або просто відсутні, або представлені в Internet в неповному чи в неочевидному вигляді.

Тут, апелюючи до першого абзацу цієї статті та на підставі всього вищевикладеного, ми нарешті більш-менш чітко можемо сформулювати найбільш важливі і невідкладні стратегічні цілі нашого інформаційного розвитку, до реалізації яких повинна прагнути Україна для активізації свого цивілізаційного прогресу. До основних таких цілей, як можна було зрозуміти з викладеного вище тексту, можна віднести активізацію використання сервісів Електронного врядування та Відкритих даних з боку незаможних громадян, підприємців та представників громадських об'єднань.

Одним з варіантів вищезгаданої активізації, зокрема, може бути автоматизація інформаційних запитів, які завдяки Закону України «Про доступ до публічної інформації», успішно прижилися в нашому суспільстві і досить часто використовуються на практиці, як юридичними, так і фізичними особами. Це, в свою чергу, дозволяє сподіватися, що спрощення подачі інформаційних запитів та забезпечення максимальної оперативності їх розгляду в перспективі зможе активізувати підвищення попиту на конкретизовані (відкриті) дані саме через застосування таких оптимізованих запитів. Практичне здійснення вищезгаданої автоматизації може бути проведено за рахунок створення централізованого Web-ресурсу (порталу), який поступово, на основі поданих через нього відповідних запитів міг би сприяти формуванню на Єдиному державному порталі Відкритих даних найбільш суспільно затребуваних наборів даних, як від центральних, так і від місцевих органів влади.

По суті, вищезгаданий портал повинен буде централізувати і систематизувати створення, перегляд та аналіз всіх інформаційних запитів до органів влади. Заради справедливості, слід зазначити, що портал подібний вище описуваному вже існує в Україні під назвою «Доступ до правди» і, він досить добре зарекомендував себе серед громадськості. Однак, вже існуючий портал лише частково автоматизує подачу запитів та не вирішує нинішніх проблем з використанням публічної інформації у вигляді відкритих даних. Описуваний ж вище Web-ресурс не тільки ліквідує дефіцит якісних і суспільно затребуваних наборів даних, але також підвищить якість і оперативність інформаційних запитів, які далеко не завжди правильно спрямовуються на потрібні адреси у відповідні органи влади. При цьому, даний портал створить механізм визначення тих суспільно затребуваних загальнодоступних даних, які слід оприлюднювати на Єдиному державному порталі відкритих даних.

Крім своїх основних (викладених вище) функцій, планується, що даний портал буде ще і сприяти створенню спеціалізованих програмних сервісів, діючих на основі тих наборів даних, які були сформовані за рахунок подачі того чи іншого інформаційного запиту.

Прототип вищеназваного порталу нині вже створюється з ініціативи представників одеського КП Обласний інформаційно-аналітичний центр і представлений за адресою: http://bit.ly/2xQQofT. Пройшовши за даною адресою, читачі зможуть більш детально ознайомитися з обґрунтуванням необхідності вищеназваного порталу, а також вивчити імовірну технологію його роботи.

Як відомо, вдосконаленню немає меж, тому в завершенні цієї статті хотілося б, акцентуючи увагу на важливості декількох останніх її абзацах, попросити читачів не соромитися залишати свої пропозиції, побажання та коментарі щодо створення, наповнення та функціонування вищезгаданого порталу інформаційних запитів.