2. Суіцидальні велосипедисти-невидимки. Такі суб'єкти не мають не те що сигнального жилету/ліхтаря чи звичайних габаритів, але і вдягаються у виключно чорний одяг. Розпізнати велосипелиста-невидимку дуже легко: він раптово з'явиться перед вами як раз за секунду після того, як гальмування чи маневрування задля уникнення зіштовхнення стануть неможливі. До цього моменту такі велосипедисти терпляче несуть свою варту у ночі, майстерно ухиляючись від будь-яких спроб їх виявити. Єдина можливість виявити їх на дистанції - аудиальна: оскільки ви не єдиний суб'єкт/об'єкт на дорозі, із яким можна зіштовхнутись, велосипедист-невидимка може недочекатись вас і обрати іншу жертву. І ви про це дізнаєтесь.

3. Емінем (небезпечний як вночі, так і у день). Цей хлопець у ваших вухах може призвести до неконтрольованого і різкого руху усього вашого тіла (і як наслідок - велосипеда), що підвищує вірогідність мандрівки до канави на 10-50%. У той же час, з вірогідністю у 60% спричинює викрикування вами найбільш зрозумілих його куплетів, що у разі достатньо якісного виконання унеможливлює зіштовхнення із велосипедистами-невидимками.

В усіх випадках збільшує вашу працездатність на 10-30% та усуває ризик зацікавлення табличкою 'інформація'.

Закінчилась нічна дорога та я встиг отримати свій перший штраф. "Як?" -питала мене команда. Зараз розповім. 

Я їхав ровером по автобану Е71 Gyöngyös-Budapest. І не бачив у цьому ніякої проблеми, поки не побачив у дзеркалі заднього виду поліцейську машину з мигалками, а у ній - Takács Zoltán. На відміну від мене, Золтан проблему бачив:

- В Угорщині є дороги, великі дороги і дуже великі дороги. Велосипеду не можна на великі і дуже великі дороги. От приїде далекобійник з України такою дорогою, задрімає за кермом - і все.