Увiйти
+ Пiдписатися
„Толерантність” = „терпимість”?
Як людина до філології не байдужа, давно помітив, що в мові не існує двох слів, які позначають одне й те ж саме поняття.
Слово „толерантність” абсолютна більшість людей визначає саме як „терпимість”, дехто навіть скаржиться на „засмічення мови” цим іноземним словом. Однак, чи дійсно „толерантність” дорівнює „терпимості”?
У Євгенія Гришковця є оповідання „Над нами, под нами и за стенами”, де він, зокрема, описує ситуацію з буйним сусідом-міліціонером, який протягом двох років не давав спокою усім сусідам, але з ним вони нічого зробити не могли, тому доводилось ТЕРПІТИ. Але хіба хтось скаже, що усі були ТОЛЕРАНТНИМИ до свого співмешканця? Та вони його ненавиділи, і відчуття це зростало пропорційно часу „терпимості” та кількості невдалих спроб якось це припинити!
Толерантність – це розуміння (усвідомлення) потреб та проблем іншої людини або групи людей, і тому – терпимість до цих потреб та проблем.
А розуміння (усвідомлення) не можливе без знання.
Іншим прикладом шкідливості неправильного трактування поняття „толерантність” може бути нав’язування шаблонних моделей поведінки.
Коли дитині в школі постійно повторюють, що до певної категорії людей треба бути „терпимим”, але не пояснюють чому (або кажуть „так прийнято”, „культура поведінки” і т.п.). Зіштовхуючись в реальному житті з епізодами, коли треба проявити „терпимість/толерантність”, людині з подібними установками стає недостатньо отриманих пояснень, і вона діє у відповідності з тим, що підказує її логіка поведінки, а не нав’язані кимось незрозумілі шаблони.
Найкращий шлях домогтися толерантності до певної категорії людей – це дати суспільству максимум доступної і зрозумілої інформації про те, як живе людина, яка чимось від інших відрізняється, які у неї потреби, які проблеми, які вона має можливості, чим може бути корисною для суспільства. Бо для кожної людини найціннішими та найважливішими знаннями є ті, до яких вона дійшла власним розумом, співставляючи та аналізуючи отриману інформацію.
Треба поважати суспільство і кожного окремого його члена. Люди набагато розумніші, ніж хочуть здаватися. Але ніхто не може знати всього. Дайте їм інформацію, хай вони самі зроблять висновки. А якщо ці висновки й будуть відрізнятися від вашої позиції, то подумайте самі: а чи є ваші „істини” такими вже абсолютними?
Часто в третьому секторі доводиться бачити приклади кампаній „посилення толерантності”, які в кращому випадку дають нульовий, а здебільшого – зворотній ефект.
Не треба „терпіти” – поважаймо одне одного!
Слово „толерантність” абсолютна більшість людей визначає саме як „терпимість”, дехто навіть скаржиться на „засмічення мови” цим іноземним словом. Однак, чи дійсно „толерантність” дорівнює „терпимості”?
У Євгенія Гришковця є оповідання „Над нами, под нами и за стенами”, де він, зокрема, описує ситуацію з буйним сусідом-міліціонером, який протягом двох років не давав спокою усім сусідам, але з ним вони нічого зробити не могли, тому доводилось ТЕРПІТИ. Але хіба хтось скаже, що усі були ТОЛЕРАНТНИМИ до свого співмешканця? Та вони його ненавиділи, і відчуття це зростало пропорційно часу „терпимості” та кількості невдалих спроб якось це припинити!
Толерантність – це розуміння (усвідомлення) потреб та проблем іншої людини або групи людей, і тому – терпимість до цих потреб та проблем.
А розуміння (усвідомлення) не можливе без знання.
Іншим прикладом шкідливості неправильного трактування поняття „толерантність” може бути нав’язування шаблонних моделей поведінки.
Коли дитині в школі постійно повторюють, що до певної категорії людей треба бути „терпимим”, але не пояснюють чому (або кажуть „так прийнято”, „культура поведінки” і т.п.). Зіштовхуючись в реальному житті з епізодами, коли треба проявити „терпимість/толерантність”, людині з подібними установками стає недостатньо отриманих пояснень, і вона діє у відповідності з тим, що підказує її логіка поведінки, а не нав’язані кимось незрозумілі шаблони.
Найкращий шлях домогтися толерантності до певної категорії людей – це дати суспільству максимум доступної і зрозумілої інформації про те, як живе людина, яка чимось від інших відрізняється, які у неї потреби, які проблеми, які вона має можливості, чим може бути корисною для суспільства. Бо для кожної людини найціннішими та найважливішими знаннями є ті, до яких вона дійшла власним розумом, співставляючи та аналізуючи отриману інформацію.
Треба поважати суспільство і кожного окремого його члена. Люди набагато розумніші, ніж хочуть здаватися. Але ніхто не може знати всього. Дайте їм інформацію, хай вони самі зроблять висновки. А якщо ці висновки й будуть відрізнятися від вашої позиції, то подумайте самі: а чи є ваші „істини” такими вже абсолютними?
Часто в третьому секторі доводиться бачити приклади кампаній „посилення толерантності”, які в кращому випадку дають нульовий, а здебільшого – зворотній ефект.
Не треба „терпіти” – поважаймо одне одного!
- 26.09.2009
Михайло Ізюмський 
8
Коментарі
Саме формулювання "людина, яка чимось відрізняється" для мене особисто є дуже суренечливим. Кожна людина є унікальною. Як і ставлення суспільства. Чи може зрозуміти, для прикладу, будівельник, проблеми журналіста щодо свободи слова, навіть за наявної у нього інформації? Якщо йому доступно пояснити - так, але всеодно він не сприйме їх серцем, не почне відчувати, бо зараз у нього інші потреби. Тому поінформованість тут не є вирішальною Справа дійсно в повазі та здатності сприймати почуття оточуючих, що свідчать про високий рівень розвитку соціуму.
*Часто в третьому секторі доводиться бачити приклади кампаній „посилення толерантності”, які в кращому випадку дають нульовий, а здебільшого – зворотній ефект.*
саме тому ми намагаємось говорити про інтеграцію спільноти у суспільство.
Це - теж важливий крок - тільки з іншого боку, яким не треба нехтувати.
Зусилля для зближення - справа обох сторін.
В одной многонациональной школе в Крыму, нам удалось вовлечь почти всех учителей и родителей разных национальностей в проект по стротельству пристройки нового учебного помещения. Почти 1,5 года жители этого села вместе, на общественных началах строили новое здание. В результате школа получила дополнительно 4 учебных помещений. По выходным ученики старших классов тоже помогали строить школу. Когда на праздничном открытии новых классов, журналисты спросили у одного родителя, "как теперь у вас с толераностью?", тот ответил: "У нас пока не было время толератностью заниматься, мы целый год школу строили" :)
Толерантность - это активное и положительное отношение к другой культуре. Если в таком виде она принята большей частью громады, то есть среда (почва) в которой можно расказывать о другой культуре, т.е. развивать толерантность. Если нет среды, открытой к пониманию и активной поддержке другой культуры, никакое обучение о других культурах не поможет. Это как интерактивный урок о вреде курения. После 45 минут ученик выходит на улицу, и видит друг курит, брат курит, отец курит. И вы хотите, чтоб он поверил сказкам о вреде курения. Так и с толератностью.
Почва (среда) должна быть толерантна, чтоб культурное многоцветие прижилось.
Толерантность как мировозрение...или как взгляд на жизнь других людей-близких и далёких, мимолётно встречающихся и тех кто успевает задеть своим поведением или достаточно обратить на себя внимание.
Суметь действительно отнестись с пониманием к тому или другому человеку в простой ситуации для начала это уже шаг в сторону толернтности! Дальше же просто можно развивать своё мышление и оценку жизни и действий и воздействий других людей... Тоесть это своего рода привычка определённым образом воспринимать окружающих через призму понимания их жизни, обстоятельств, чувств..
Но бывают моменты, когда действительно надо проявить настоящее терпение и даже долготерпение-это уже ближе к духовности без которой никуда в итоге... Наглядный пример доброжелательности Христа есть в простом примере о солнце и дожде которые нисходят на всех без различия как общее благо!
Наглядный пример доброжелательности Христа есть в простом примере о солнце и дожде которые нисходят на всех без различия как общее благо!
Це вже не толерантність, а безумовна любов
Я думаю, що тут можна сказати що буть яка людина, яка поважає інших людей має бути толерантною до них. Якщо ми навчимося толерантності тоді дійсно буде овага один до одного і буде уникнено багато конфліктів. Але бутьмо реалістами толерантними всі не будуть, тому наше завдання показати на власному прикладі цю чесноту))))!!!.
Мені дуже сподобався ролик про толерантність...
https://www.youtube.com/watch?v=RSZtJOnO-Cc