29 листопада 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України (№1090) затверджено Державну цільову програму підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки.

Соціально-економічний розвиток країни в цілому можливий лише за умови сприятливого клімату для розвитку усіх її складових частин. Не зважаючи на свою назву, малі міста з населенням до 50 тисяч осіб, становлять 75% загальної кількості українських міст. Станом на 1 січня 2010 року нараховується 366 малих міст, в яких проживає 6,4 млн. осіб, що становить 14% населення країни. А тому важливість їх розвитку для забезпечення загального розвитку національної економіки неможливо заперечити. Законодавча невизначеність механізмів перспективного розвитку малих міст та недостатнє врахування їх специфіки лише загострюють соціально-економічні проблеми та спричинюють занепад господарства. На жаль, типовими явищами для малих міст України сьогодні є відсутність генеральних та інвестиційних планів розвитку, низькі темпи будівництва житла, криза комунальної інфраструктури та зношеність житлового фонду, нерозвинуті економічні можливості та недостатня завантаженість потужностей містоутворюючих підприємств, високий рівень безробіття та демографічні проблеми, незадовільний рівень ресурсозбереження, транспортних зв’язків, благоустрою. Перелік можна продовжити. Відомо, що у зв’язку з економічною неспроможністю малих міст переважна кількість територіальних громад та органів місцевого самоврядування не можуть якісно здійснювати власні та делеговані повноваження. А через недостатню кількість ресурсів у бюджетах розвитку територіальних громад та інвестицій в інфраструктуру, вони також не спроможні сформувати власну податкову базу місцевих податків та зборів.

З історії питання

Спроба впровадити державну підтримку розвитку малих міст відбулася ще 6 років назад. Свого часу, Асоціація міст України, активно лобіювала прийняття Закону, який міг би реально сприяти розвитку територіальних громад малих міст. Обнадійливо, Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст», прийнятим 4 березня 2004 року, з метою розвитку малих міст на період 2004-2010 років визначалися 15 завдань та 48 заходів з їх реалізації. Проте, попри всю важливість затверджених заходів, недоліком Закону став їх загальнодержавний характер з відсутністю цільової орієнтації на малі міста, а, отже, його недієвість для них. Очевидною згодом стала і відсутність реального спрямування завдань на вирішення проблем соціально-економічного розвитку малих міст та включення до Закону заходів, які дублювання положення інших нормативно-правових актів. Фактично, малі міста отримали державну програму підтримки у вигляді недієздатного закону з декларативними механізмами проведення заходів, який за умови відсутності державного фінансування завершився у 2010 році. Ще у 2009 році стало зрозуміло, що малі міста потребують нової державної програми підтримки і на її основі – фінансової допомоги. Зокрема, 2 квітня 2009 року урядом прийнято Постанову №288 «Про моніторинг соціально-економічного розвитку малих міст і селищ». Також було дано доручення Міністерствам, центральним та місцевим органам влади, виконавчим органам міських рад надати пропозиції до нової Програми.

Нова Концепція розвитку малих міст

Усвідомивши неприйнятність ситуації, яка сьогодні призвела до деградації малих міст та зубожіння їх територіальних громад та врахувавши недоліки Закону 2004 року, Уряд затвердив Державну цільову програму підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки (далі - Програма).

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2010 року №1090 спрямована на забезпечення розбудови інфраструктури малих міст та підвищення якості послуг, які надаються їх органами місцевого самоврядування. Програма, на відміну від своєї попередниці 2004 року, передбачає комплексний підхід до створення умов та збалансування соціального, економічного, екологічного розвитку малих міст для надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.

Важливо, що вирішення кризових проблем планується вести по двох напрямах: шляхом вдосконалення нормативно-правової бази та запровадження ефективного механізму надання державної фінансової підтримки і реалізації інвестиційних проектів. Керівником Програми, виконання якої передбачено у два етапи, визначено Міністерство регіонального розвитку та будівництва.

Під час першого етапу – 2011-2013 роки – планується розробка та прийняття нормативно-правових актів щодо соціально-економічного розвитку малих міст та удосконалення територіального управління.

Під час другого етапу, впродовж 2013-2015 років, буде проводитися аналіз результатів першого етапу та, відповідно до цього, коригування та подальше виконання заходів Програми. Розробники документу зазначають, що всі заходи в межах Програми повинні бути синхронізовані з етапами впровадження реформ місцевого самоврядування, бюджетної, податкової, земельної, житлово-комунального господарства. А тому розв’язання вирішення накопичених проблем планується у різних сферах шляхом: удосконалення територіального управління, вдосконалення законодавства про місцеві вибори, забезпечення громадян доступним житлом, першочерговий вклад коштів у житлобудівне господарство, запровадження механізмів розвитку депресивних міст, формування фінансової самодостатності малих міст, сприяння транскордонному співробітництву та інвестиційній діяльності, реформування житлово-комунального господарства, створення ринкової інфраструктури. Орієнтовний обсяг фінансування Програми з розвитку малих міст становить 1732,5 млн. грн. З них 1575 млн. грн. – за рахунок державного бюджету, 157,5 млн. грн. – за рахунок місцевих бюджетів.

Державна фінансова підтримка малим містам буде надаватися у формі субвенції з державного бюджету бюджетам малих міст за рахунок коштів, які закладені на розвиток регіонів на умовах співфінансування в обсязі не менше як 10% з бюджетів малих міст. При цьому, обов’язок формування переліків об’єктів, що будуть фінансуватися, покладено на органи місцевого самоврядування малих міст. На думку авторів Програми, виконання її дасть змогу створити ефективні механізми позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку малих міст та підвищити, у зв’язку з цим, життєвий рівень населення, поліпшити якість соціальних та житлово-комунальних послуг, підвищити інвестиційну привабливість малих міст, сприятиме ринковим перетворенням у господарському комплексі та стимулюватиме розвиток регіонів на засадах збалансування загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. Про розробці Концепції розвитку малих міст, за словами роз розробників, враховано кращий національний і міжнародний досвід становлення та функціонування місцевого самоврядування.

Позиція Асоціації міст України

Асоціація міст України як організація з представництва інтересів місцевого самоврядування, у свою чергу, вітає прийняття Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст. Адже виконання її із надасть можливість органам місцевого самоврядування підвищити якість надання ними послуг у межах виконання власних та делегованих повноважень. Варто відзначити, що у складі Асоціації з 1999 року діє Секція малих міст, завданням якої є встановлення зв’язків представників територіальних громад малих міст у сфері розвитку місцевого самоврядування, вдосконалення його організаційно-правової і матеріально-фінансової основ. Асоціація, усвідомлюючи важливість та необхідність якнайшвидшого подолання кризових явищ у малих містах, співпрацює з державними органами для вироблення оптимальної політики розвитку цих територій з урахуванням завдань, що стоять сьогодні.