Розпочався збір підписів під відкритим зверненням до Президента України щодо ветування Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Підписатись можна за цим посиланням.

Окрім того у соціальній мережі Фейсбук створена група "Скажи “Ні!” політизації правосуддя"

Прохання долучатись та висловлювати своє бачення ситуації.

ТЕКСТ ЗВЕРНЕННЯ:

Шановний пане Президенте!

7 липня 2010 р. Верховна Рада, не очікуючи висновку Венеціанської комісії, поспішно прийняла Закон „Про судоустрій і статус суддів”. Це мало би ознаменувати початок проведення довгоочікуваної судової реформи. Однак, незважаючи на значну кількість позитивних новел, деякі положення нового Закону, на наш погляд, не відповідають Конституції, європейським стандартам та інтересам громадян і зведуть нанівець майбутні досягнення реформи.

Зокрема, не відповідають Конституції:

- розширення всупереч ст. 131 Конституції функцій Вищої ради юстиції повноваженнями призначати і звільняти керівників судів, а також розглядати скарги суддів, яким відмовлено у рекомендації на безстрокове обрання; - збереження права Президента переводити суддів, у тому числі обраних безстроково, незважаючи на порядок, встановлений ст. 128 Конституції;
- необґрунтоване встановлення винятків для апеляційного та касаційного оскарження судових рішень з ігноруванням змісту конституційних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції;
- позбавлення Верховного Суду, який відповідно до ст. 125 Конституції має статус найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, ефективних можливостей щодо уніфікації практики цих судів - позбавлення права на ухвалення остаточного рішення у справі; збереження можливості перегляду судових рішень у разі різного застосування лише норм матеріального, а не процесуального права, і тільки тоді, коли такий перегляд допустить відповідний вищий спеціалізований суд, рішення якого оскаржується;
- збереження і навіть розширення всупереч конституційному принципу розподілу влади участі Генерального прокурора та Міністра юстиції у роботі пленумів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду.

Не узгоджуються з європейськими стандартами:

- покладення спеціальної підготовки майбутніх суддів на залежну від Міносвіти установу - інститут (факультет) підготовки професійних суддів при вищому національному навчальному закладі IV рівня акредитації;

- передбачення участі такої, залежної від виконавчої влади, установи в процесі добору суддів; - невстановлення об’єктивних критеріїв та конкурсу при переведенні суддів, у тому числі при обранні на посаду в судах вищого рівня;

- збереження інквізиційної (не змагальної) процедури притягнення суддів до відповідальності, за якої член Вищої кваліфікаційної комісії суддів або Вищої ради юстиції є одночасно і слідчим, і обвинувачем, і суддею відносно судді.

Не відповідають інтересам громадян:

- запровадження можливості судового розгляду справи без участі особи, яка не була повідомлена про судовий розгляд, наприклад, з вини пошти;

- суттєве скорочення строків на подання апеляційної та касаційної скарг на рішення суду. За відсутності системи доступної та ефективної системи правової допомоги така новела завдасть сильного удару людям з невисоким рівнем достатку;

- значне скорочення строків розгляду справ у кожній інстанції до місяця-двох, а в деяких категоріях справ - 20, 15 чи навіть 5 днів. Необхідність дотримання таких строків неминуче приведе до порушення процесуальних прав осіб та поверхового розгляду справ; - позбавлення права заявити судді відвід, якщо про обставини, які є підставою для цього, стали відомі після початку розгляду справи;

- введення в дію Закону з 15 липня 2010 р., що не дасть ні юристам, ні суддям можливості оволодіти новим процесуальним інструментарієм. У разі підписання Вами Закону „Про судоустрій і статус суддів” у прийнятій редакції громадяни отримають швидке, але несправедливе правосуддя від залежних суддів.

Оскільки Ви ставили зовсім іншу мету судової реформи - забезпечення справедливого судочинства та справжньої незалежності суддів, закликаємо Вас повернути Закон до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, спрямованими на узгодження його положень із Конституцією, європейськими стандартами та інтересами українських громадян.