bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Режим paperless і 100 млн євро на реформи: експерти підтримали законопроєкт про адмінпроцедуру

Продовжуємо серію публічних обговорень у контексті Ukraine Reform Conference — ключової щорічної міжнародної події щодо впровадження реформ в Україні, яка 7–8 липня відбудеться у Вільнюсі (Литовська Республіка). Раніше ми поговорили про хід антикорупційної та судової реформи, а сьогодні — реформи публічної адміністрації.

«Ukraine Reform Conference була започаткована у 2017 році. Під час цієї конференції українські посадовці, представники Євросоюзу, НАТО, країн G7 і громадянського суспільства підбивають підсумки імплементації реформ за рік і планують подальші кроки. Громадськість — важливий партнер влади у впровадженні реформ», — розпочав Денис Денисенко, виконавчий директор Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ.

Він анонсував презентацію під час URC 2021 електронного інструменту моніторингу реалізації реформ в Україні на основі рекомендацій, вказаних в аналітичних брифах, підготовлених до цієї конференції.

Реформа публічної адміністрації — тема «не хайпова», але будь-які зміни у сфері публічного управління відбиваються на житті кожного українця. Так підвела до теми розмови модераторка заходу Оксана Сироїд, віцепрезидентка з публічної політики й урядування Київської школи економіки.

У цій реформі є три важливі складові: урядування, державна служба та адміністративні послуги, перелічує Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.

Урядування він назвав головною частиною. Стратегія державного управління від 2016 передбачає внесення суттєвих змін у функціонування Кабінету міністрів: міністерства мають формувати політику, а КМУ — координувати їхню роботу за стратегічним планом. Це необхідно для інституційного розвитку країни замість «гасіння пожеж».

«Але ні Президент, ні Прем’єр-міністр не мають політичної волі для впровадження цієї реформи, хоча й не протидіють їй. Так само й міністри — здебільшого вони впевнені, що обіймають свої посади ненадовго», — пояснює Коліушко.

Також стратегічного бачення не додало і створення директоратів при міністерствах: немає розуміння, що міністерства є єдиним комплексом формування та реалізації політики. Тому підготовлені ними проєкти законів не пов’язані з виконанням стратегії, пояснює експерт.

Дещо краща ситуація у сфері державної служби. У лютому 2021 року повернули проведення конкурсів на посади державних службовців. Хоча кількість і якість кандидатів, за словами голови правління ЦППР, подекуди є невисокою.

«Якщо влада не розв’яже проблему прозорого та зрозумілого фінансування, то не буде потенціалу для покращення держслужби», — додає він.

А найбільш позитивну ситуацію Коліушко бачить у сфері адміністративних послуг.

«Уряд спроможний реалізувати реформи там, де він керує процесами згори. Але в тих питаннях, де йому треба реформувати самого себе, є тотальні пробуксовки та брак політичної волі», — підсумовує експерт.

У реформі публічної адміністрації є тісна взаємодія влади з громадським сектором і узгоджене бачення впровадження змін, говорить Олександр Корнієнко, народний депутат, Голова підкомітету з питань організації державної влади.

Він висловив сподівання, що важливий законопроєкт про адміністративну процедуру Парламент ухвалить у другому читанні до кінця поточної сесії. Але зараз є деякі нюанси, які посувають термін ухвалення цього документу. Зокрема необхідність розгляду тих проєктів законів, які необхідні для отримання міжнародної макрофінансової допомоги.

Також паралельно відбувається обговорення законопроєкту про службу в органах місцевого самоврядування та поправок до законів, які стосуються держслужби. Обговорення законопроєкту про службу в ОМС має завершитися до осені: такий тривалий термін дасть змогу «менше часу витрачати на його обговорення у Верховній Раді».

Найрадикальнішою реформою у сфері публічної адміністрації Корнієнко називає зміну системи оплати праці держслужбовців: «Будемо перевертати ситуацію з ніг на голову».

За словами депутата, зараз триває дискусія Парламенту з Кабінетом міністрів щодо прагнення КМУ надати собі додаткові наглядові функції за місцевими державними адміністраціями та передислокації ЦОВВ із Києва в регіони.

Про брак стратегічного підходу в міністерствах говорила й Лариса Білозір, народна депутатка, Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур.

«У будь-якій цивілізованій країні державні інститути виробляють політику, зважаючи на зв’язок із тими, на кого вона спрямована. На жаль, у нас із цим є величезна проблема», — вважає депутатка.

А розгляд законопроєкту про адміністративну процедуру в другому читанні вона анонсувала вже на наступний тиждень. Хоча до проєкту закону подали 793 правки, Білозір не бачить жодних пересторог його ухваленню. Цей законопроєкт дає змогу встановити «прозорі європейські правила, які є основним елементом державного управління».

Одними з противників ухвалення цього законопроєкту Білозір назвала самі ЦОВВ і ОМС. Адже тепер їм доведеться змінювати деякі принципи своєї роботи. Зокрема, проєкт закону про адміністративну процедуру зобов’язує посадовців обгрунтовувати свої відмови громадянам.

Але не всі ЦОВВ є противниками ухвалення законопроєкту про адміністративну процедуру. Зокрема його ухвалення підтримує Міністерство цифрової трансформації, запевняє Людмила Рабчинська, заступниця очільника відомства.

Цей документ допоможе перейти до обіцяного Президентом України Володимиром Зеленським режиму paperless — перевести комунікацію між державою та громадянином в електронний вигляд. Рабчинська назвала законопроєкт про адміністративну процедуру своєрідним кодексом, адже настільки він є глибинним і масштабним.

Від ухвалення законопроєкту про адміністративну процедуру залежить виділення Україні від ЄС 100 млн євро на реформу держслужби, звертає увагу на інший аспект Віктор Тимощук, заступник голови правління ЦППР. А після ухвалення цього документу необхідно буде внести зміни в 100–150 законів, які регулюють відносини держава-людина.

Іншим важливим питанням у сфері державного управління експерт називає ухвалення законопроєкту про публічні консультації. Але при обговоренні цього документу постало принципове питання: чи треба поширювати публічні консультації на депутатські законопроєкти. «За» виступають громадянське суспільство та представники SIGMA, а «проти» — деякі народні депутати.

Про зміну системи оплати праці державних службовців докладніше говорила Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби.

НАДС уже розробило методику та каталог класифікацій посад на держслужбі, а також впровадила цю класифікацію в чотирьох пілотних ЦОВВ. А зараз агентство розробляє систему грейдів, відповідно до яких будуть розраховуватися рівні зарплат держслужбовців.

«У 2022 році має розпочатися впровадження нових умов оплати праці. А у 2023 році модель грейдів буде поширена на всі державні органи», — прогнозує Алюшина.

Вона закликає ухвалити законопроєкт щодо запровадження єдиної системи оплати праці на основі класифікації посад. Це допоможе запобігти надмірним преміальним виплатам.

«Зараз гарантована зарплата становить 30 %, тоді як стимулюючі виплати — 70 %. Маємо зробити все навпаки», — підсумовує голова НАДС.

Публічне обговорення було організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки в рамках підготовки до Ukraine Reform Conference 2021

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.