Майже 50 тис. (23 %) тернополян це молоді люди віком 14-35 років. Сьогодні це ті люди, які будуть вирішувати долю міста в найближчому майбутньому, а найуспішніші з них роблять це вже сьогодні.

Саме тому влада міста повинна була б акцентувати увагу та зусилля для створення умов розвитку цієї самої молоді. Усе ніби на місці — влада, молодь та міські програми спрямовані на розвиток цієї молоді — Міська комплексна програма “Молодь” на 2009-2012 роки, Міська комплексна програма розвитку клубів за місцем проживання, Міська програма національно-патріотичного виховання молоді і Програма розвитку пластового руху.

Метою практично всіх цих програм є створення умов для доступності якісної освіти, сприяння творчому та інтелектуальному розвитку молоді, забезпечення зайнятості та розвиток підприємницької діяльності молоді, формування здорового способу життя молоді. Начебто, також все логічно та вірно.

Програми реалізуються і ми — молодь — станемо освідченими, забезпеченими та здоровимии. Проте, є одне “але”. Будь-яка програма спрямована на зміну ситуації на краще. Сьогодні молодіжні громадські організації об’єднують 1,7% молоді, лише 3% молоді Тернополя займається підприємницькою діяльністю, а 43 % молоді міста палять. А завдяки реалізації Програм 12% молоді залучені в громадські організації, підприємництвом займаються 8% молоді, а палять лише 20%. Проте, такий опис – лише фантазія автора. Насправді таких даних щодо молоді в Тернополі немає. Так, є Управління молоді, програми, кошти під їх реалізацію, і нарешті сама молодь. Немає лише найголовнішого – інформації про молодь та її проблеми. Як ми можемо намагатись щось збільшити чи зменшити, якщо не можемо дати відповідь на запитання — а що ж ми маємо сьогодні?

Міністерство сім’ї, молоді та спорту України у грудні 2008 року проводило дослідження "Становище молоді в Україні". В дослідженні основними темами були освіта, стан здоров’я, професійні та життєві очікування, моральні позиції та соціально-економічне становище молоді. Завдяки даному дослідженню ми отримали загальну картину становища по Україні. Отриману інформацію можна використати для розробки загальнодержавних молодіжних програм.

Проте, вона буде малокорисною для окремих регіонів України, оскількі проблеми та стан молоді в Тернополі значно відрізняється від, наприклад, молоді міста Суми. Вивчати стан та проблеми молоді невигідно, в першу чергу самій владі. Припустимо, що ми знаємо об’єктивний стан молоді Тернополя. Влада реалізує численні програми, а становище молоді не покращилось, а ще, не доведи Господи, - погіршилось. Тоді у громади виникнуть логічні запитання – на що ж витрачались бюджетні мільйони гривень? От влада й не хоче ставити себе у потенційно невигідне становище.

Якщо ж ми все ж проведемо дані дослідження і матимемо об’єктивну картину становища молоді в Тернополі - це дозволить нам визначати справді приоритетні проблеми, що потребують нагального вирішення. І якщо з патріотичним вихованням все гаразд а зі здоров’ям у молоді проблеми – ми можемо оперативно перерозподіляти ресурси. Також ми (громада, громадські об’єднання та влада) зможемо дати відповідь, чи все ми робимо так чи, можливо, потрібно змінити підходи?

Тому, звертаюсь до міського голови Тернополя, начальника міського Управління сім’ї, молоді та спорту, депутатів міськради, молодіжного мера Тернополя та керівників громадських організацій з проханням підтримати ініціативу щодо проведення дослідження про становище молоді Тернополя.