Проект Податкового кодексу, схвалений Кабінетом Міністрів України 9 червня 2010 року, передбачає кілька значних змін у сфері оподаткування благодійної діяльності.

Єдиною передбаченою податковою пільгою є звільнення від нового податку на нерухоме майно будівель, що знаходяться у власності неприбуткових організацій або використовуються для благодійних цілей (пункт 1.3.2 Розділу ХІІ проекту).

У разі ухвалення проекту без змін, підприємства України не зможуть включати до своїх витрат пожертви будь-яким недержавним неприбутковим організаціям. Проект дозволяє лише пожертви до Державного бюджету або бюджетів місцевого самоврядування, що не перевищують чотири відсотки оподаткованого прибутку попереднього року (пункт 7.10.6 Розділу ІІІ проекту).

Попри традиційні для українських політиків посилання на дефіцит бюджету чи ризик ухилення від податків та відмивання грошей через пожертви благодійним фондам, ця зміна разюче суперечить практиці європейських країн. Навіть за умов загальної кризи і не менших бюджетних дефіцитів у країнах Східної Європи підприємства можуть жертвувати на благодійні цілі від 10% (Польща) до 65% (Болгарія) свого оподаткованого прибутку. До того ж, такі країни, як Казахстан чи Вірменія, вперше надали податкові стимули підприємствам-благодійникам саме під час фінансової кризи.

Оподаткування доходів власне благодійних та інших неприбуткових організацій не зазнало змін. Єдиною зміною став пункт 26.12 проекту, який надає ДПА право виключати організації із Реєстру неприбуткових організацій та оподатковувати їх доходи, зокрема, у разі використання звільнених від податку коштів на цілі, не передбачені статутом, надто для ведення господарської діяльності.

Не зрозуміло, як саме податкові органи мають тлумачити статутні цілі неприбуткових організацій. Наприклад, скасовано положення пункту 9.7.5 чинного закону «Про податок з доходів фізичних осіб» про надання благодійної допомоги у формі ендавментів – воно дозволяло використовувати для благодійних цілей доходи від розміщення коштів або цінних паперів, а не основну суму власне коштів або цінних паперів. Цілком імовірно, що доходи благодійних ендавментів відтак буде оподатковано на загальних засадах – за ставкою 23%, з урахуванням місцевих додаткових ставок.

Порівняно з проектом Податкового кодексу 2007 року, звільняється від податку на рекламу тільки соціальна реклама, а не реклама благодійних і культурно-мистецьких заходів (пункт 2.5.1 Розділу ХІІ), що додатково обмежує стимули меценатства і спонсорства.

Оподаткування громадян-одержувачів благодійної допомоги не зазнало змін у Розділі IV проекту: розмір звільненої від податку нецільової благодійної допомоги надалі не перевищує 1220 грн. на рік. Це приблизно в сто разів менше, ніж у Латвії, яка має значно більший дефіцит бюджету.

Громадяни-благодійники не отримали також ефективних податкових стимулів: розмір пожертв благодійним організаціям обмежено чотирма відсотками річного оподаткованого доходу (пункт 6.3.2 Розділу IV). Крім того, благодійники надалі отримують податкову знижку лише в розмірі одержаної ними заробітної плати. Це обмежує податкові стимули для осіб, які одержують інші види доходів, особливо підприємців з малими і середніми доходами.

Разом із значним обмеженням сфери застосування єдиного податку всі ці зміни значно звужують внутрішню ресурсну базу, доступну переважній більшості благодійних організацій. Благодійникам України необхідно терміново узгодити поправки до Податкового кодексу, які передбачатимуть ефективне стимулювання благодійності, та переконати депутатів врахувати їх під час другого читання законопроекту, яке може відбутися ще до 15 липня цього року.

Підготував: Олександр Вінніков, Мережа розвитку європейського права