Розпад Радянського Союзу збагатив Україну не тільки незалежністю та власною територією, а й залишив чисельні, суто радянські підходи та методи реалізації соціальних прав громадян.

Деякі з них слугують непосильним тягарем для країни в цілому. Одним із таких успадкувань є система пільг та привілеїв. Реформуванням саме цієї сфери найближчим часом займуться експерти громадського та владного секторів Кіровоградської області.

Діючий порядок надання пільг сформував у європейської спільноти небезпідставне твердження про нашу країну, як «країну пільг». Популярність пільг та привілеїв в Україні підтверджується чисельними статистичними фактами. Так, в нашій державі право на отримання пільг регламентують щонайменше 58 законодавчих і нормативно-правових актів, які постійно змінюються та поповнюються новими. Кількість пільговиків ще минулого року сягнула 13 млн. осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою і близько 3,2 млн. за професійною. Загалом на пільги мають право близько 43 відсотки всього населення країни; загальний обсяг пільг потребує виділення значних коштів (за обрахунками експертів – більше 29 млрд. гривень, що дорівнює річним видаткам усіх місцевих бюджетів України). В цілому в нашій країні налічується більше 600 видів пільг. Разом з тим, якщо зазирнути глибше в реальність пільгової системи – ця картина виглядає зовсім непривабливо. На сьогодні система пільг та привілеїв, яку Україна успадкувала із Радянського Союзу, набуває загрозливого масштабу.

Адже діючий порядок надання пільг в Україні сформований безсистемно та без урахування особливостей економічних процесів у країні та її фінансових можливостей. Зрозуміло, що саме це унеможливлює виконання пільгами відповідних функцій соціального захисту населення. Система соціального захисту, в свою чергу, базується на принципах, які повністю або частково звільняють певні категорії громадян від сплати за отримані послуги. При цьому розмір доходів цих громадян не враховується як критерій приналежності до пільгової категорії.

Серед найбільш значних недоліків існуючої системи пільг вражає завищений обсяг витратних зобов’язань, які не забезпечені, або забезпечені частково державним фінансуванням. Наприклад, за різними оцінками, вартість задекларованих пільг на рік складає 120-140 млрд. грн. (половина державного бюджету). Але фактично фінансується тільки частина. Так, в державному бюджеті на 2009 рік було закладено лише близько 30 млрд. грн. Окрім того, сучасна пільгова система має значні недоліки нормативно-правового регулювання, які не містять механізмів реалізації прав та непрозору і заплутану систему соціальної допомоги. Оскільки пільги надаються незалежно від доходу та потреби в них, вони неспроможні забезпечити бідним прожитковий мінімум. Співвідношення кількості законодавчо існуючих пільг та обсягу фактично наданих свідчить, що реально пільгами користується менш, ніж 50% тих, хто цього потребує.

Таким чином, існуюча система надання пільг не забезпечує рівного доступу до них всім, хто має на них право, що порушує принцип соціальної справедливості. Зрозуміло, що в такій ситуації вкрай актуальними та потрібними є реформи, що спроможні змінити ситуацію. Такого висновку дійшли не лише громадські експерти, а й фахівці владного сектору.

З цією метою вони вирішили об’єднати зусилля заради реформування існуючої системи в напрямку її наближення до європейських стандартів. Саме для практичної реалізації цього задуму в Кіровограді в рамках Обласного комітету з економічних реформ створено спеціальну робочу групу під назвою «Реформа соціальної сфери і підвищення якості життя». Її першим завданням стало напрацювання пропозицій членів Комітету щодо способів реформування системи пільг в Україні.

Думки та позиції громадськості у плануванні та проведенні реформ представлятиме Творче об’єднання «ТОРО» - член робочої групи обласного Комітету з економічних реформ.