Найближчим часом громадськість Кіровограда дізнається про майбутню долю двох районних у місті рад. 

В разі їх ліквідації щонайменше 3.7 мільйони гривень можуть залишитись без «хазяїна». Чи дізнається громадськість міста про майбутню долю коштів та чи зможе взяти участь в їх розподілі, цікавились експерти Кіровоградського відділення Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення.

Впродовж останніх двох місяців не вщухають дискусії навколо ліквідації районних у місті Кіровограді рад. І хоча думки щодо доцільності їх існування розділилися, аргументація тих, хто виступає за ліквідацію, виглядає переконливішою. На користь останнього твердження слугує досвід інших міст України, які відмовились від райрад і підтвердили на практиці доцільність такого рішення. Наприклад, у Львові аналогічні події розгорталися ще 1994-1995 роках.

В результаті ради були ліквідовані, система управління спрощена, кількість депутатів зменшена на 900 осіб а кількість службовців, зайнятих у виконавчих структурах, скоротилась на 25%. Зекономлені кошти перейшли до місцевої ради, підвищивши заробітну платню відповідних чиновників. Цей експеримент вже у 1996 році державна комісія з проведення адміністративної реформи в Україні визнала позитивним. Тому подібні наслідки спостерігаються і в інших містах після ліквідації райрад. Аналогічна реформа скоріш за все очікує і на Кіровоград. Але городян більше цікавить не кількість депутатів та службовців, які підпадуть під скорочення, а чи покращиться внаслідок цих подій ситуація у місті в цілому та найголовніше, як витрачатимуться зекономлені внаслідок ліквідації райрад кошти та чи зможе громада впливати на їх розподіл. За попередніми прогнозами мова йдеться про щонайменше 3,7 млн. гривень.

Кіровоград, на відміну від Львова, має свої переваги. Завдяки новаціям у законодавчий сфері, кіровоградська громада може не тільки споглядати за перерозподілом бюджетних ресурсів, а й самостійно їх витрачати для вирішення важливих для самої громади проблем. Таку можливість дають органи самоорганізації населення (ОСН), що існують у Кіровограді у вигляді квартальних комітетів (діють в приватному секторі) та мають форму будинкових та вуличних комітетів, комітетів мікрорайонів (представляють багатоповерховий сектор міста) Як свідчить досвід інших міст, активний розвиток ОСНів починається, як правило, саме з ліквідації райрад. Поки що не зрозуміло, що саме робитимуть мешканці Кіровограда з вивільненим потенціалом та грошами, але хочеться вірити, що вони не будуть лише пасивно спостерігати за діями влади.

Адже кожен кіровоградець вже сьогодні може скористатися можливістю брати безпосередню участь у вирішенні проблем власного будинку, вулиці, кварталу чи мікрорайону. Робити це можна в форматі органів самоорганізації населення – особливій формі об’єднання мешканців за місцем проживання, при якій останні самостійно управляють грошима та процесами на території діяльності ОСНу.

Все про органи самоорганізації населення знають в Асоціації сприяння самоорганізації населення. Її експерти завжди проконсультують усіх охочих за телефоном 27-10-02. Всі консультації експертів безкоштовні.