Одним із поширених звернень до юристів програми правової підтримки організацій громадського сектору є питання щодо органів управління в організації, встановлено чи не встановлено Законом обов’язкове створення певних контрольних, ревізійних органів.

Окрім того, якщо передбачається рада чи ревізійна комісія, виникає питання про можливості створення трьома засновниками громадської організації, адже тоді важко сформувати органи управління із кількості цих членів. Як варіант, деякі органи легалізації погоджувались із тим, що може бути не рада чи комісія, а один ревізор. В деяких випадках доводилось організації вносити «правки» в майже усі документи на легалізацію (це і статут, протокол про заснування, відомості про засновників, відомості про склад органів управління).

Очевидно, що представники організацій та юристи, ознайомившись із положеннями Закону «Про об’єднання громадян», не вбачали вимоги про створення такого органу управління. До прикладу, на відміну від цього Закону, Закон «Про благодійництво та благодійні організації» у статті 17 чітко визначає перелік таких органів управління (і навіть їх найменування), у тому числі «наглядову раду». Міністерство юстиції України надало роз’яснення на запит Центру громадської адвокатури у листі №12492-0-26-09-32. В ньому вказується: «Порядок утворення та діяльності громадських організацій встановлено Законом України «Про об’єднання громадян» (надалі – Закон). Відповідно до статті 6 Закону всі основні питання діяльності об’єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об’єднання.

Статтею 13 Закону передбачено, що статутний документ об’єднання громадян, зокрема, повинен містити порядок утворення і діяльності статутних органів, джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об’єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань.» «Разом з тим, - зазначається у листі, - Закон прямо не передбачає необхідність утворення контрольно-ревізійних органів. Таким чином, вирішення зазначеного питання є внутрішньою діяльністю громадської організації, яке повинне вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об’єднання.» Отож оскільки Закон прямо не передбачає такого органу, передбачати його чи ні – це питання внутрішньої компетенції статутних органів організації.

Тому у такому випадку статут, який подається на легалізацію громадської організації, не суперечить Закону. Із цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись на порталі «Юрист НГО». 

Програма правової підтримки НУО надає правові консультації громадським, благодійним, релігійним організаціям, профспілкам, ініціативним групам, громадам із різних областей України у захисті та реалізації їхніх прав, реалізації суспільних ініціатив. За сприяння програми «Посилення впливу громадянського суспільства» Міжнародного фонду «Відродження» Центр громадської адвокатури розпочав реалізацію проекту «Правова підтримка громадських ініціатив організацій громадського сектору, ОСББ, ініціативних груп громадян у сфері місцевого розвитку».

Проект орієнтований як на організації, громади, ініціативні групи у обласних центрах та великих містах, національному рівні, так і на те, щоб залучити до процесів самоорганізації та реалізації громадських ініціатив у сфері місцевого розвитку у селах, селищах, невеликих містечках та районах.

Працівники програми будуть вдячні усім організаціям та їхнім активістам, які прочитавши інформацію про проект та програму, посприяють у поширенні інформації про можливості правової підтримки серед своїх партнерських організацій та знайомих активістів із невеликих територіальних одиниць.