Можливе підтоплення Київщини - рукотворне? Активна дискусія протягом останніх тижнів у ЗМІ свідчить про велику стурбованість можливими затопленнями та підтопленнями низовинних територій нижче Києва та на його південних околицях. Значні запаси води у сніговому покриві дають підстави для такої стурбованості.

На щастя, весна не поспішає у наші краї, танення снігу йде повільно, справжнього водопілля ще немає. Лише вулиці й дороги населених пунктів низького лівобережжя перетворилися у суцільні озера, що ми спостерігали ще вчора біля Борисполя. А товщина снігового покриву у цей день складала в полі 20-30 см на рівнинних ділянка й до 50-70 см – у низинах. Але справжні випробування ще попереду. Адже у верхів’ях Дніпра і Прип’яті, тобто в Білорусії і Російській Федерації, накопичилось чимало снігу. То ж потужна повінь ще можлива. Але чи тільки природа «винна» у можливих небезпечних наслідках водопілля? Чи не доклали ми й свойого внеску у цю загрозу? Із цих позицій пропоную подивитись на космічний знімок Канівського водосховища, що знаходиться південніше Києва (рис.1). Ви тут побачите величезні площі «намитих» земель (показані білим кольором), особливо уздовж правого берега. Вони забудовані розкішними палацами «нових українців», а уздовж лівого берега – дачними масивами «пересічних» українців. А в середині водойми стрімко зростають площі островів і новостворюваних плавнів.  

Рис.1. Верхів’я Канівського водосховища – вигляд з космосу. Білий колір – намиті землі.

Отже, здатність Дніпра пропускати великі обсяги води під час повені різко зменшилась, й вона неминуче мусить вийти на прилеглі землі заплави, підтоплюючи райони Бортничі, Гнідин, Вишеньки, дачні масиви Осокорків, тощо. Тому, аналізуючи причини можливої біди, уважніше подивіться на ці величезні масиви розкішної забудови на берегах водосховища, здійсненої всупереч усім екологічним вимогам (рис.2), та на ці скромні «хатинки» (рис.3), які захищені заборами й охороняються собаками.


Рис.2. Наша Венеція (чи Дубаї) на берегах Канівського водосховища.

Рис.3. Палаци на берегах Канівського водосховища.

Заважають, на жаль, пропуску «великої води» через Канівську водойму й деякі дачні масиви, наприклад, зображений на рис.4 масив біля лівого берега на острові, який з’єднаний з берегом суцільною перемичкою.



Рис.4. Дачний масив на лівому березі Канівського водосховища.

Не можна обминути й ще одну екологічну й господарську проблему, яка «сприятиме» потужній повені й створить загрозу життю й майну людей. Це – масова забудова дачними й рекреаційними спорудами майже усіх проток в дельті Дніпра (рис.5). Адже для пропуску по Дніпру великої маси води потрібно своєчасно частково спорожнити увесь каскад водосховищ. Та скидати воду із великими витратами з останнього у каскаді Каховського водосховища небезпечно. Це може призвести до затоплення й знищення цих величезних дачних масивів. Та ще, не дай Бог, разом із їх власниками. А серед власників, як читач сам розуміє, є не тільки пересічні мешканці Херсонщини. То ж для них краще, щоб затопило Київщину, ніж дельту. Ось перед такими дилемами ми й будемо з острахом спостерігати за весняним потеплінням. Та сподіватись, що й до думки екологів наш можновладці будуть хоч іноді прислухатись.

Рис.5. Дачна забудова на берегах проток у дельті Дніпра.

Рис.6. А ми будемо за будь-яких обставин продовжувати екологічні дослідження й інформувати про них широку громадськість.

Стародубцев Володимир Михайлович, професор кафедри ландшафтної екології та заповідної справи НУБіП, Київ, 4 березня 2010 р.