Яким чином громада може ефективно розв’язувати нагальні проблеми? Чому для неї вигідний фонд громади? Як його створити й розвинути? Над цими питаннями працював Український форум благодійників у Корабельному районі міста Миколаєва впродовж 3-4 лютого 2010 року.

Упродовж двох днів проводилися глибинні інтерв’ю та фокус-групи з метою проаналізувати готовність громади до створення фонду громади. Крім того, відбувалися робочі зустрічі з представниками великого, середнього та малого бізнесу Корабельного району. Форум презентував їм сучасні інструменти корпоративної філантропії, концепцію фондів громад. Учасники зустрічей обговорили потенціал місцевої громади щодо створення та підтримки діяльності цього механізму мобілізації та розподілення ресурсів громади задля вирішення її актуальних проблем.

Щоб надати представникам мас-медіа змістовну інформацію про фонди громад і переваги його створення для Корабельного району Миколаєва, 3 лютого провели брифінг «Приховані ресурси громади: як їх знайти й розподілити». У брифінгу взяли участь міський голова Миколаєва Володимир Чайка та його заступник Раїса Вдовиченко, експерти з Миколаєва, Києва та Донецька: директор Українського форуму благодійників Анна Гулевська-Черниш, менеджер проектів Форуму Дар’я Непочатова, директор Центру соціальних програм РУСАЛу Дмитро Мурашко, директор Донецького міського благодійного фонду «Доброта» Яків Рогалін, президент Благодійного фонду «Творчий центр ТЦК» Любов Паливода й координатор проектів з корпоративної соціальної відповідальності компанії “МЕТРО Кеш енд Кері Україна” Анастасія Горобець.

Тему функціонування фонду громади розвинули під час Відкритої дискусії «Місцева громада – потенціал та можливості для позитивних перетворень».

Про готовність громади Корабельного району до створення фонду громади розповідає аналітик Центру «Соціоконсалтинг» Наталя Бєлоносова: «Ми проводили фокус-групи з малим, середнім та великим бізнесом Корабельного району міста Миколаєва, із заступником голови районної держадміністрації, з активістами, які мають досвід громадської діяльності. Основний наш висновок – усі ці групи не проти створення фонду громади їхнього району, але більшість не зважується очолити цей процес. Керівництво варто взяти на себе лідерам третього сектору, які виглядали найбільш ініціативними. Зокрема впадало в око, що громада прислухається до думки представника Центру соціальних програм РУСАЛу. Учасники фокус-груп наголошували, що фонду громади слід бути максимально прозорим, щоб кожна людина розуміла, що і як у цьому фонді відбувається. Крім того, висловлювалися перестороги, щоб фонд громади не став клоном фонду розвитку Корабельного району. Наявний фонд розв’язує нагальні проблеми за рахунок пожертв підприємців. А майбутній фонд громади, за словами учасників фокус-груп, повинен займатися розвитковими проектами, а не латати бюджетні діри».

Дмитро Мурашко, директор Центру соціальних програм РУСАЛу, готовий координувати створення фонду громади. Однак він наголошує: перш ніж реєструвати нову організацію, слід залучити максимальну кількість стейкхолдерів. Щоб це був справжній фонд громади для громади, а не чергова мильна бульбашка чи данина моді: «Невдовзі ми відкриваємо засідання ініціативної групи зі створення фонду громади Корабельного району міста Миколаєва у складі бізнесу та лідерів громадської думки. Перш за все обговоримо результати дослідження, ініційованого Українським форумом благодійників. Також сплануємо першочергові кроки. По-перше, почнемо радитися з громадою, розвивати ідею створення фонду громади. У березні плануємо широку інформаційну кампанію для його популяризації. Після цього - громадські збори. У квітні-червні проведемо ряд недорогих, але потужних заходів із залученням великої кількості зацікавлених сторін для об’єднання їх навколо ідеї фонду громади. Ми прагнемо створювати фонд громади за класичною моделлю».

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників, пояснює суть класичної моделі й типові помилки в українській практиці: «Довгожителями серед фондів громад стають ті, що йдуть класичним шляхом, коли ідеєю заражені бізнес, влада, третій сектор, ЗМІ. Нині ж поширена в Україні схема – переорієнтування громадських організацій на фонди громад або коли їх створюють одна-дві особи. В такому випадку громадяни не відчувають причетності та інтересу. Український форум благодійників спробує показати лідерам громади вигоди від створення справжніх фондів громад і запровадити класичну і дієву модель їх діяльності».

Яків Рогалін, директор Донецького міського благодійного фонду «Доброта», розповідає, чому для тривалої й успішної діяльності фонду громади важливо залучати місцевий бізнес, а не зарубіжні гранти; чи зацікавилися миколаївські підприємці ідеєю фонду громади; ділиться власними секретами залучення ресурсів місцевого бізнесу: «Природний партнер фондів громад – це комерційний сектор: найбільш незалежний, фінансово самодостатній та енергійний. До того ж він не претендує на те, щоб приписувати собі всі заслуги в разі успіху, лишивши партнерам провину за невдачі. Саме останнє, на жаль, характерно для партнерства з владою. Що ж до «Захід нам допоможе», то допомога ця, на жаль, буває надто незграбною, а часом навіть шкідливою в природному процесі відродження й розвитку вітчизняної цивілізованої філантропії.

Основний принцип, прийнятний і зрозумілий виробничо-комерційним структурам, - купити/продати, а не «втюхати» участь у добрих справах, лишивши відчуття причетності до великого й важливого, відчуття персональної значимості. Ефективні дії роблять слова чарівними. Зі знахідок ДМБФ «Доброта»: «Спробуйте пожертвуйте – вам сподобається! Якщо не сподобається, ми повернемо гроші».

На мою думку, зацікавленість присутніх на заходах бізнесменів полягала перш за все в тому, щоб бути впливовішими у справах громади загалом і в ефективності їхньої благодійності зокрема. Водночас вони, очевидно, не уявляють, як цього можна досягнути, не втративши незалежність від влади. Не певен, що концепт фонду громади в цьому сенсі їм однозначно зрозумілий. Тому слід і далі розтовкмачувати, роз’яснювати, залучати…»

Дар’я Непочатова, менеджер програм Українського форуму благодійників, підсумовує досвід роботи в Корабельному районі та окреслює плани подальшої співпраці з його громадою: «Перше зерно посаджене в родючий ґрунт. Наші заходи в Миколаєві засвідчили: мешканці Корабельного району ідентифікують себе як члени єдиної громади. Ініціативна група після наших заходів проводить додаткові зустрічі зі стейкхолдерами, планує подальші дії в руслі створення фонду громади. У цієї ініціативної групи великі перспективи. Форум і надалі надаватиме їй інформаційно-консультаційну підтримку».

Заходи проведені за проектом «Корпоративна та приватна благодійність: можливості для розвитку громадянського суспільства в Україні», який втілюється в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що виконується PACT Inc. в Україні завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного Розвитку (USAID).