Про перебіг та підсумки громадянської кампанії “Рік без молоді”, ефективність відстоювання молоддю своїх прав та взаємостосунки молодіжних організацій з органами державної влади в інтерв’ю з керівником Демократичного Альянсу Василем Гацьком.

- Нещодавно на протестній акції в Одесі міністр Павленко підписав меморандум з молоддю. Це означає, що кампанія «Рік без молоді» завершена?

- Кампанія «Рік без молоді» мала на меті дві цілі. По-перше, змусити державу визнати провал «Року молоді» в Україні і домогтися перенесення її зобов’язань у сфері молодіжної політики на 2010 рік. Ціль була досягнута, оскільки Меморандум підписаний з міністром в Одесі визнав провал «Року молоді», а Указ Президента виданий 06 січня продублював невиконані позиції попереднього Указу. Друга ціль – це виконання державою всіх взятих на себе зобов’язань у межах реалізації «Року молоді» в Україні. Над нею ми будемо працювати в 2010 році.

- На вашу думку, що особливо вплинуло на рішення міністра підтримати протестну кампанію? Адже він тривалий час ігнорував діяльність коаліції «Рік без молоді».

Громадянський тиск, який чинився на Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту у межах кампанії, її широка підтримка громадськістю, тисячі листів надісланих міністру, акції протесту по всій країні, актуалізація вимог через соціальні мережі та ЗМІ - це ті інструменти, що змусять рахуватися з молоддю будь-якого політика, який планує свою подальшу публічну кар’єру. Ефективним громадянське суспільство може бути лише тоді, коли у діалозі з владою свою ініціативність воно підкріплює своєю вимогливістю.

- Давайте повернемося на початок. Із року в рік ситуація з молодіжною політикою в державі далеко не найкраща. Чому саме в цей економічно кризовий рік молодь вирішила боротися за свої права?

Варто відзначити, що оголошення державою «Року молоді» в Україні сформувало певні очікування в організованому молодіжному русі. Ми розраховували, що органи державної влади виконають взяті на себе зобов’язання та реалізують низку корисних ініціатив у сфері молодіжної політики. Вони ж провалили їх виконання. Тому, думаю, протест, скоріше, став наслідком розуміння певною частиною молоді того, що її обдурили. Соціально-економічні чинники не відіграли якоїсь суттєвої ролі в реалізації кампанії. Для молоді кожен рік є кризовим.

- Указ про проведення «Року молоді» видав Президент. Чому ви спрямували кампанію проти Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, а не проти автора указу?

Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань молоді. Провал «Року молоді» означає, що воно погано виконує цю роль. Тому, основна увага була спрямована на нього. Хоча, безперечно, провина за кволу реалізацію ініціативи лежить на всіх органах влади.

- Після 2004 року активність молоді в захисті своїх прав значно впала. Ви не боялись, що кампанія «Рік без молоді» провалиться через пасивність української молоді?

Громадянська активність української молоді, безперечно, є низькою. І це, також, є яскравим наслідком неефективної державної молодіжної політики. Але протест є формою активності, яка частіше носить тимчасовий і несистемний характер. Тому, має потенціал залучення значно більшої кількості людей. Наприклад, ніколи не буває такого, що всі студенти ВНЗ займаються громадською діяльністю, але буває таке, що всі студенти цього ВНЗ беруть участь у протестах. В нашому ж випадку, для реалізації цілей кампанії ми потребували консолідації лише певної частини функціонуючих в молодіжній сфері середовищ. Але, водночас, у разі тривалого ігнорування владою наших вимог, ми були готові до більшої кількості протестних заходів по всій країні з активізацією на боротьбу за свої права більшої кількості молоді.

- З якими проблемами мобілізації молоді ви зустрілися підчас проведення кампанії?

Взагалі, мобілізація молоді є складним і не безпроблемним процесом. Наприклад, під час кампанії ми не змогли оперативно мобілізувати молоді родини, які декілька місяців в межах державних програм не могли отримати компенсації відсотків по кредитам на житло. З одного боку, вони зверталися до нас і готові були допомагати, але водночас через свою географічну розпорошеність і відсутність якогось координаційного центру зробити внесок у боротьбу за свої права так і не спромоглися. Хоча завдяки кампанії на кінець року частково їх проблема була вирішена. У протесті спрямованому на органи державної влади завжди існують складності мобілізації організованого молодіжного руху в особі всеукраїнських організацій. Наприклад, було легко передбачити, що всеукраїнські молодіжні громадські організації проявлятимуть малу активність в кампанії. Критика міністерства, з якого вони фінансуються, ставила під ризик їх фінансову забезпеченість. Тут, в більшості, очікування справдилися. Окрім того, відкритий протест, акції прямої дії є психологічно важким явищем для переважно конформістського суспільства. Тому, в коаліційній політиці ми в більшості зверталися до відповідного адресата.

Щороку навесні Міністерство проводить конкурс грантів для молодіжних організацій. Демократичний Альянс також бере участь в цьому конкурсі і отримує фінансову підтримку своїх проектів. Протестна кампанія могла зашкодити гарним стосункам організації та міністерства?

Стосунки з Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту ми вимірюємо їх здатністю впливати на ефективність державної молодіжної політики. Враховуючи те, що завдяки кампанії міністерство охочіше йде на діалог з молоддю, сьогодні стосунки з ними можна вважати кращими за ті, що були вчора. Що стосується конкурсу проектів серед громадських організацій, то ми очікуємо на його реформування. В результаті його вдосконалення вирішення проблем української молоді організованим молодіжним рухом країни має стати на порядок ефективнішим.

Підписаний меморандум з міністром є необов’язковим документом. Які подальші плани в цьому напрямі? Чи може він дійсно вплинути на зміни в молодіжній політиці?

Документ може лише створити для них передумови. Зміни творять люди. Тому, все залежатиме від нас.

Після президентських виборів існує висока ймовірність зміни міністра молоді. Чи існує ризик, що здобутки кампанії зникнуть разом з втратою міністерського портфеля Юрієм Павленком?

Ні. В цьому році будь-який новий міністр буде належним чином нами поінформований про перспективи ігнорування інтересів молоді. Ризик скоріше існує в тому, що Президентські вибори і викликані ними перестановки у владі можуть призвести до того, що наші конструктивні ідеї та пропозиції, або ж вимоги, протест і громадянський тиск тривалий час просто не буде на кого спрямувати.