Важливість грамотного оформлення документів важко переоцінити. Ми вже звертали увагу читачів на нюанси оформлення річних звітів НУО з точки зору коректора у попередньому матеріалі. Наразі однією з волонтерок підготовлений наступний матеріал з цієї тематики. Піклуючись про зміст та актуальність текстів, що продукуються НУО, не варто забувати про поради, що представлені у цьому матеріалі. Ресурси для перевірки текстів стануть в нагоді при створення різноманітних текстових матеріалів.

Помилки в текстах бувають різні. Одні виникають через неуважність: ви редагували речення, змінили його структуру, але не звернули увагу на відмінкові закінчення окремих слів; не перемкнули мову, і в тексті частина літер, наприклад, з англійського алфавіту тощо.

Проте трапляються й інші помилки, усунення яких вимагає додаткових знань.

Так-от, які ресурси стануть вам у пригоді, щоб позбутися будь-яких сумнівів у написанні тих чи тих слів, формулюванні думок чи використанні розділових знаків у реченнях?

1. Український правопис http://www.pravopys.net/

Наш найкращий друг та настільна книга. Загалом у ньому ви можете знайти відповідь на будь-яке питання: і про чергування голосних та приголосних, і про відмінкові закінчення, і про транслітерацію прізвищ з інших мов, і про всі випадки вживання ком у реченнях…

Існує легенда, що правопис «такий непостійний», у ньому весь час щось змінюється. Але це не так. Сьогодні ми користується правописом української мови 1993 року, навіть сучасні видання – це тільки його перевидання. Так, зміни до нього вносилися, але вони буди пов’язані з усуненням описок, неактуальних прикладів тощо. Якщо цікаво, можете глянути публікацію на цю тему 2008 року goo.gl/RHchVS.

Звичайно, сьогодні точаться мовознавчі дискусії щодо кардинальних змін у правописі. Проте поки нема нової редакції правопису, у щоденному мовленні ви можете вживати й Атени, й етери, й инший, й соціяльний, але на письмі, якщо прагнете спродукувати грамотний текст, повинні використати Афіни, ефіри, інший, соціальний. Тому посилання вам у поміч: http://www.pravopys.net/

2. Тлумачний словник http://sum.in.ua

Його завдання – пояснити значення слова, а також показати відтінки значень. Якщо ви сумніваєтеся, чи можете в певному контексті вжити те чи інше слово, з іменником у якому відмінку його поєднати, які існують сталі вислови з ним, тоді вам до тлумачного словника.

Загалом це дуже захоплююча річ копатися в значеннях слова. Одного разу мене спитали: як правильно – прагнути миру чи прагнути до миру? Напевно, я раніше ніколи над цим і не думала, але тлумачний словник показав, що дієслово «прагнути» має кілька відтінків значень і поєднується як з іменником в родовому відмінку (прагнути чого?), так і з прийменниково-іменниковою структурою (прагнути до чого?). Різниця тільки в значенні: у першому випадку – це дуже хотіти чого-небудь, у другому – намагатися зробити що-небудь, дбати про здійснення чогось. Тому якщо мир – це ваше внутрішнє бажання, то ви прагнете миру, якщо це ще й сукупність дій – тоді прагнете до миру.

У мережі є багато ресурсів тлумачного типу, завантажених словників, але я віддаю перевагу «класиці» – оцифрованому Академічному тлумачному словнику (1970–1980 рр.), але якщо вам раптом трапляться в ньому приклади з Леніним та жовтенятами, спишіть це на час укладання ;). Також непоганий ресурс http://ukrlit.org/slovnyk/, який за пошуком підтягує інформацію з кількох словників.

3. Словозміна http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Як правильно – Парижа чи Парижу, стола чи столу, Ігоря чи Ігора? Щоб не мучити себе подібними питаннями або не чекати, поки знайомий філолог дасть на них відповідь, знайдіть її самі. У цьому допоможуть словники, які містять парадигми відмінювання слів. Особисто я користуюся цим ресурсом: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/. У пошуковику ви вводите слово – і в результаті отримуєте його форми в усіх відмінках, якщо ж це дієслово – то форми в усіх часах і способах, окрім того, бачите його правильне написання і навіть наголошування. Дуже зручно. До окремих слів ви також можете глянути синоніми та фразеологізми.

Своєрідним синтезом п. 2. і п. 3. є ресурс https://www.slovnyk.ua. За пошуком він видає тлумачення слова, а також парадигму відмінювання. Окрім того, ресурс містить окремі розділи, які допомагають утворювати форми звертання (кличний відмінок) та транслітерувати.

4. Стилістичні помилки та подібне http://onlinecorrector.com.ua/

«У даному міроприємстві прийняло участь біля 100 чоловік». Вислів, наскрізь просякнутий помилками, його правильний варіант звучить так: «У цьому заході взяло участь близько 100 осіб». Саме на усунення подібних помилок спрямовані різноманітні ресурси типу http://onlinecorrector.com.ua/ або https://ukr-mova.in.ua/perevirka-tekstu. Звичайно, не можна забувати і про відеоблоги знаного фахівця Олександра Авраменка, які, проте, дають більше пояснення, чому так чи так правильно, ніж забезпечують вас моментальним результатом – відредагованим текстом.

Тут мушу зізнатися, що в часи мого студентства онлайн-ресурсів не було, тому доводилося звертатися до авторитетів у цій сфері – «Як ми говоримо» Бориса Антоненка-Давидовича та «Культури слова» Олександра Пономаріва. Сьогодні я б ще додала до переліку «100 експрес-уроків української» (ч. 1 і ч. 2) Олександра Авраменка та «Українська легко!» від «Мова – ДНК нації».

Отже, підсумуємо.

1. Якщо ви хочете знайти відповідь на питання, де ставити кому, апостроф, чому разом, а не через дефіс, як відбувається чергування приголосних/чергових і т. д., треба заглянути до правопису української мови.

2. Якщо ви хочете з’ясувати значення слова або його відтінки, використовуйте тлумачний словник.

3. Якщо ви маєте сумніви, яке закінчення слова правильне, шукайте ресурс із словозміною.

4. Якщо вас турбують стилістичні питання або питання на зразок «правильно/неправильно», тоді не обійтися без онлайн-редактора.

Окрім того, існує безліч корисних онлайн-ресурсів, де ви можете перевірити наголошування, знайти найкращий відповідник для перекладу, довідатися значення фразеологізму або просто покращити володіння українською мовою. У різних комбінаціях вони вже зібрані в тематичних публікаціях, на окремі з яких даю посилання:

«Як перевіряти та редагувати тексти українською» – багато онлайн-ресурсів.

«Сервіси, які необхідно знати кожному редакторові» – ще онлайн-ресурси.

«Онлайн-інструменти для тих, хто пише українською» – ще трохи.

«12 ресурсів для вдосконалення української мови» – добірка від The Village.

«Тренажер з правопису української мови» – у вільну хвилину грайтеся-навчайтеся-перевіряйтеся.

«Культура мови на щодень» – і насамкінець жмуток знань від державної установи – Інституту мови НАН України.

Перегляньте кожний ресурс, спробуйте його в роботі, подивіться, з яким вам найзручніше працювати, та користуйтеся на здоров’я. Не така велика біда, якщо ви чогось не знаєте, гірше – якщо не знаєте, де знайти відповіді на питання, які вас турбують.

І нехай правопис української мови разом із тлумачним словником стануть вашими найнадійнішими помічниками в роботі.

Матеріал підготувала Мар’яна Добоні,  к. філол. н., менеджер з комунікації ГО «Ліга інтернів»