Сьогодні методика самодопомоги поширена у соціальній роботі та лікуванні залежностей. Вона вже неодноразово доводила свою ефективність у подоланні складних проблем. Як засіб соціальної адаптації самодопомога виникла саме для підтримки людей, що страждають на алкоголізм. Потенціал технології самодопомоги для подолання шкідливих звичок активно використовує Олександр Старовойтенко, який переконався в її ефективності на власному досвіді. 

«В 1986-87 рр. я брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Доводилось виконувати завдання в зоні відчуження, було страшно за життя, бо ніхто толком не знав що таке радіація, тому ходила думка, що алкоголь збереже тіло від дії радіації. Алкоголь пили всі. Я в своєму підрозділі був самий молодий. Старші співпрацівники вживали алкоголь та ще й курили одночасно. З 1987 року алкоголь став моїм добрим другом. Я з дитинства дуже любив спорт, тому постійно бігав, виконував фізичні вправи, але алкоголь потроху почав витискати спорт із життя. Також з’явилась родина, але алкоголь був завжди зі мною. Непомітно життя почало руйнуватись. З’явились проблеми на роботі, у сімї, із оточенням. Були намагання вирішити проблеми через «бабок», але ефекту це не принесло», - поділився Олександр Старовойтенко.

В 2001 р. на всю Україну була лише одна група самодопомоги, яка знаходилася в Києві та працювала за міжнародною програмою «12 кроків анонімних алкоголіків». ГСД заснував волонтер із США.  Серед учасників були психоаналітики, доктори, робітники, юристи, працівники міністерств, геологи і багато інших. Об’єднувало всіх на групі бажання позбавитись залежності від алкоголю та змінити якість життя.

«У 1998 році мені довелося побувати на серії тренінгів з особистісного росту, тренери із Австралії розказували, що є такі ГСД, де учасники ділячись власним досвідом, силою, надією, допомагають один одному у вирішенні будь яких питань у різних сферах життя людини. Приблизно раз на два тижні я відвідував групу в Києві але цього було замалоЗ думкою, що мені потрібна така група я вже не розставався. Приблизно раз на два тижні я відвідував групу в Києві але цього було замало. У 2002 році на базі Бородянського Центру соціально-психологічної реабілітації відбулась перша ГСД «Сходинки». Було присутніх два учасника, які хотіли  «не пити», - розповів Олександр Старовойтенко.

Щоби ГСД проходила якісно та цікаво організаторам довелося по крихтам зі всюди збирати інформацію. Для розповсюдження інформації щодо роботи груп самодопомоги, розклеювались інформаційні листівки, було створено громадську організацію «За життя без шкідливих звичок» від імені якої організовувались круглі столи,  інформаційні зустрічі, щорічні всеукраїнські конференції щодо проблематики подолання шкідливих звичок.

«Дружба  з алкоголем завела в безвихідь. Шукав тих, хто б хотів жити без спиртного. Знайшов ГСД «Сходинки». Потроху алкоголіки-друзі зникли з мого життя. З’явилась постійна робота, кохана дівчина. На сьогодні мені довіряють, а я ціную це. На скільки можу ділюсь про диво групової роботи із тими хто у скруті», - розповів учасник ГСД «Сходинки» Роман.

На групах самодопомоги учасники діляться власним досвідом щодо вирішення будь яких питань. ГСД  дала можливість багатьом відновитись, після дії пагубних  звичок, що руйнують особистість як на фізичному так і на духовному рівні.

«Непомітно для мене алкоголь розчинив родину, роботу, стосунки. На ГСД прийшов бомжем. Півтора року відвідував ГСД, в результаті повернувся в соціум, є робота, накопив коштів і поїхав в родину, дружина з дітьми прийняли. Життя налагоджується», - поділився учасник групи самодопомоги «Сходинки» Віталій.