Російська агресія на сході України поставила перед громадянським суспільством та державою чимало складних питань. Одним із таких залишається проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя. У рамках тематичного місяця підтримки української армії ГУРТ підготував огляд складнощів соціальної інтеграції бійців АТО та ознайомився з думками експертів із цього приводу.

Проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя – це виклик перед українським громадянським суспільством та державою, які виявилися в значній мірі неготовими належним чином забезпечити успішну соціальну інтеграцію бійців АТО. Учасники бойових дій після повернення додому зіштовхуються не тільки з матеріальними проблемами, але й із психологічними. Адаптація військовослужбовців до мирного життя ускладнюється чисельними соціально-психологічними проблемами, а державна система психологічної допомоги військовослужбовцям потребує вдосконалення.

Ветеран потребує адаптації, але не за сучасною державною програмою, яка передбачає тільки проходження санаторно-курортного лікування. Уявіть, що купу ветеранів зібрали в одному місці, де їх називають пацієнтами, вони сплять в кімнатах, подібних на палати, а оточує їх медперсонал в халатах. Це не реабілітація, це стимуляція до стигматизації травми», – прокоментував військовий психолог, тренер ГО «ВГО Побратими» Андрій Козінчук.

Проблема психологічної адаптації воїнів ускладнюється негативними стереотипами в українському суспільстві щодо консультацій психологів. Значна частина ветеранів розглядає потребу в психологічній допомозі як ознаку слабкості та вважає, що час усе вилікує. Внаслідок цього ветерани тримають всі проблеми та переживання в собі. Крім того, психологічної допомоги можуть потребувати родини учасників бойових дій, які також знаходяться у стані постійної нервово-психологічної напруги.

«Подолати наслідки психологічних травм не так просто. Саму травму подолати неможливо, проте з нею треба навчитися жити», – зазначив психолог Андрій Козінчук.

Після війни ветеранам важко повернутися в русло мирного життя. Фізичне повернення додому не завжди збігається із психологічним. Участь у бойових діях може призвести до переорієнтації цінностей. У ветеранів часто зустрічається порушення соціальної взаємодії та втрата інтересу до суспільного життя, зниження активності, прагнення до соціальної ізольованості. Внаслідок недостатньої уваги суспільства та держави до проблем ветеранів АТО у військовослужбовців можливе виникнення комплексу жертви та розвиток посттравматичного стресового розладу.

«Повертаючись до мирного життя, перш за все, повертається тіло. Ментально воїн ще перебуває в стані війни. Мається на увазі система цінностей. Уявіть собі, що людина, основним інстинктом якої є виживання, повертається в суспільство, цінностями якого є збагачення, політика, гарний одяг тощо. Для воїна це неважливо, й соціум його не сприймає. Тому ветеранам часто здається, що вони ненормальні. Хоча все, що з ними відбувається, – це адекватні реакції. Від цих «нестиковок» потерпають як самі ветерани, так і близьке оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до такого розвитку подій», – розповів Андрій Козінчук.

Разом із тим ветеран АТО, головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, учасник 5-ї Всеукраїнськї школи самодопомоги Олександр Алієв відзначив: «Часто людей лякають інформацією про посттравматичний розлад. Я ж бачу приклади посттравматичного зростання, і це відбувається частіше. Але потрібен час на усвідомленя всього, що відбулося. Саме тому необхідна соціально-психологічна адаптація».

Сьогодні громадянське суспільство приділяє значну увагу проблемам адаптації ветеранів АТО до мирного життя. Допомогу в реабілітації воїнів надають волонтерські та громадські організації, які забезпечують інформаційну, матеріальну, психологічну та профорієнтаційну допомогу. Адже ефективні кроки з адаптації ветеранів АТО до мирного життя повинні спрямовуватися не лише на виведення з кризового стану, а й на розвиток нових життєво важливих умінь. Однак у суспільстві також присутнє нерозуміння учасників бойових дій. Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що поняття та методи психологічної реабілітації стосовно вирішення проблем адаптації ветеранів АТО є в значній мірі невірними: «У світовому стандарті є поняття «соціально-психологічна адаптація», а не реабілітація. Бо реабілітація – це відновлення. Ми розуміємо, що ветеран війни таким, як був, вже не стане. І це нормально. Я зі своїми колегами з ВГО «Побратими» створюємо свій концепт адаптації. Це програма «Рівний – рівному». В ній головний – сам ветеран. Програма передбачає інтеграцію в суспільство не зі штучними цінностями, а зі своїми власними – справжніми».

ГУРТ також сприяє адаптації воїнів АТО до мирного життя через розвиток груп самодопомоги, які покликані допомогти українським бійцям. У квітні 2016 року Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації за підтримки Ресурсного центру ГУРТ та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО організував 5-ту Всеукраїнську школи самодопомоги, яка підготувала 17 учасників та учасниць до впровадження цієї технології для підтримки українських бійців, що повертаються із зони АТО, а також інших наших співвітчизників, які постраждали внаслідок російської агресії на сході України.

«Я вважаю групи самодопомоги для учасників АТО дуже ефективними та корисними. Перша хвиля демобілізації відбулася рік тому. З'явилися ветерани з річним досвідом інтеграції в суспільство. Вони готові віддавати свій досвід тим, хто тільки повертається. Між учасниками АТО високий рівень довіри один до одного. Більший, ніж до чиновників та психологів», – зазначив Олександр Алієв.

Лише спільні дії держави та громадянського суспільства спроможні вирішити проблему успішної соціальної інтеграції воїнів АТО. Сприяння адаптації бійців до мирного життя має супроводжуватися комплексом заходів, які повинні включати соціальну, економічну та профорієнтаційну складову. Поєднання всіх цих аспектів допомагатиме успішній соціальній інтеграції українських бійців.