Інтернет - платформа для поширення стереотипів. Водночас інноваційні технології створюють нові способи їхнього подолання. ГУРТ ділиться цікавими прикладами того, як суспільство може змінювати стереотипний світогляд у дигітальну еру.

Rethinkhomelessness

Найкращий спосіб позбутися стереотипного уявлення про іншу людину - дізнатися про неї більше. Це особливо актуально, якщо йдеться про людей, які живуть в «іншому» для багатьох із нас світі, - безпритульних. Стереотипно ми не уявляємо нормального минулого за плечима безхатченків.

Громадська організація Impact Homelessness використала Інтернет як можливість переосмислення узагальненої категорії «безпритульний». У 2014 році соціальна кампанія «Rethinkhomelessness» відкрила очі жителям міста Орландо, штат Флоріда, на іншу сторону життя безпритульних. У 2013 році кількість безпритульних у штаті Флоріда становила 47,862 осіб, а це близько 8% всього населення США згідно з Щорічним звітом про стан безпритульності Державного департаменту житлового та міського розвитку. Соціальна акція «Rethinkhomelessness» мала на меті подолання стереотипів, через які ці 47 862 осіб можуть сприйматися як одна узагальнена категорія людей, котрі знаходяться поза соціумом.

У межах інформаційної кампанії зняли відео за участю безпритульних, які розповідали історії свого минулого на картонних табличках. З «карткових історій» можна дізнатися, що, наприклад, одна людина колись конструювала роботів, інша - була стипендіатом спортивної школи. Відео-знайомство з героями ролика показує, що ніхто не обирає вуличне життя. Наприклад, однією з причин безпритульності може бути домашнє насильство. Без житла ризикує опинитися будь-хто. Усвідомлення цього може зменшити ступінь маргіналізації безпритульних. 

#WomenShould

Стереотипне мислення відображається не лише у вже сформованих повідомленнях  соціальних медіа чи блогів. У 2013 році агентство «Жінки ООН» помітило прояви гендерної стереотипізації у пошуковику Google. При запиті «women should» (жінкам слід) Google продовжував речення будь-якою мовою у сексистській манері. Зокрема, серед варіантів були вислови, які вказують, що «жінкам слід сидіти на кухні».

На підставі запитів від 9 березня 2013 року «Жінки ООН» ініціювали фотопроект. На зображеннях жінок розміщені віконця пошукової системи з варіантами висловів, які суперечать правам, за які жінки боролись протягом всієї історії людства. Символічно, що стереотипні вислови у прямому сенсі закривали рота жінкам, зображеним на фотографіях. 

Тоді як «Жінки ООН» зафіксували наявну проблему, компанія Bajaj Allianz створила відео, у якому широкому загалу пропонували спосіб боротьби з гендерною дискримінацією у Google. Їхня ідея полягала у тому, аби змінити автопропозиції від пошукових систем шляхом створення правильного уявлення про жінок завдяки SEO і ключовим словам.  Зміни у пам’яті пошуковика міг впроваджувати будь-хто. Для цього потрібно було поширювати позитивні стереотипи з хештегом #WomenShould.

Інтернет показав, наскільки стереотипною є думка більшості користувачів щодо ролі жінки у суспільстві. Віртуальне домінування стереотипних висловів про жінок, а також винайдена йому протидія, є цікавим прикладом віддзеркалення реального життя та проблеми гендеру.

No Hate Speech Movement

Інтернет є як можливістю, так і викликом для сучасного світу. Люди вільні у своїх висловлюваннях, проте не всі, хто висловлює свою думку мають бути почутими. Онлайн-простір переповнений прикладами мови ворожнечі, яка спонукає до насильства, травмує людей, на яких спрямований гнів, виражений словами.

Кампанія «No Hate Speech Movement», ініційована Радою Європи, має на меті подолання мови ворожнечі, проявів расизму та ксенофобії, дискримінації у онлайн-просторі. No Hate Speech Movement не обмежує свободу висловлювання - цей рух обмежує поширення насильницького спілкування.  

Європейська кампанія «No Hate Speech Movement» сьогодні об’єднує молодих людей із 47 країн, що виступають проти проявів ненависті в Інтернет-середовищі. На сайті кампанії учасники руху проти мови ворожнечі можуть завести блог про негативний досвід впливу онлайн-проявів ненависті на їхнє життя. Обмінюючись думками та прислухаючись до інших, молодь підвищує поінформованість громадськості щодо проявів ненависті. Інформація породжує дії, спрямовані на поширення толерантності у суспільстві.