Стрімкий розвиток інформаційних технологій зумовлює все більшу взаємозалежність соціально-економічного потенціалу держав і такого загальноприйнятого у світовому співтоваристві показника, як рейтинг розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ). Даний факт підтверджується на прикладі всіх розвинених країн та деяких, що розвиваються (Сінгапур, Фінляндія, США, Японія, Ізраїль), де пріоритетний розвиток ІКТ забезпечив їх стабільне економічне зростання. Україна в цьому рейтингу знаходиться майже в аутсайдерах і займає за даними Всесвітнього економічного форуму (Networked Readiness Index +2015 (http://bit.ly/1PORakm)) 71 місце з 143.

Разом з тим, при аналізі численних агрегатних індексів у вищеназваному рейтингу розвитку ІКТ в нашій країні простежується чітка їх дивергенція. Так, з одного боку, по ряду таких індексів Україна знаходиться майже в лідерах, а з іншого боку, існують деякі показники, за якими наша країна знаходиться в самому кінці того чи іншого агрегатного рейтингу. Даний дисонанс в агрегатних показниках загального індексу розвитку ІКТ передбачає наявність в нашій країні ще не освоєного соціально-технічного та ресурсного потенціалу, який у перспективі дозволить забезпечити істотне прискорення економічного підйому в Україні.

Аналіз причин сформованої ситуації

При аналізі даних Всесвітнього економічного форуму (Networked Readiness Index +2015 (http://bit.ly/1PORakm)) наочно видно, що при досить великому потенціалі розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій, в Україні практично відсутній попит, як з боку населення в цілому, так і з боку влади та бізнесу в зокрема на такі технології. Так¸ наша держава зараз знаходиться на першому місці за кількістю IT розробників в Європі, а ціни на інформаційно-комунікаційні послуги у нас одні з найнижчих у світі. Але, незважаючи на все це, велика частина населення нашої країни, представники влади та бізнесу досі користуються можливостями ІКТ лише на найнижчому, тривіальному рівні.

Перш за все, дана ситуація пояснюється досі ще не викоріненнями корупційними інтересами державних чиновників, коли вони все ще не зацікавлені в прозорості своєї діяльності, а тому всіляко пручаються впровадженню інформаційних технологій в поки ще приховану від громадськості державну систему перерозподілу коштів. Зокрема, саме це стало першопричиною тієї очевидної недоладності, коли “Кременева долина” колишнього СРСР, країна з найпотужнішим науковим потенціалом і високим рівнем грамотності дорослого населення, раптом опинилася на узбіччі експоненціального розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій. Якщо в розвинених країнах, перш за все, держава була основним акселератором розвитку ІКТ, то в Україні, навпаки, влада всіляко гальмувала розширення сфери застосування ІКТ і штучно занижувала на них попит. Внаслідок вкорінення корупції, як невід’ємної складової державного механізму, бізнес також як і влада, став гальмувати розвиток інформаційних технологій в нашій країні. Підприємці в даній ситуації просто боялися виходити з тіні а, отже, не хотіли засвічуватись з сучасними інформаційними сервісами у відкритій мережі Internet. Все це, в підсумку призвело до того, що і у населення не сформувався адекватний попит на сучасні інформаційні технології. Населення в більшій своїй частині, просто не могло здогадуватися про те, якими можуть бути ці технології.

Можливі варіанти вирішення проблем

Одним з основних способів виходу із нинішньої ситуації є прийняття комплексних регіональних програм з розвитку IT технологій, які передбачали б активізацію діяльності всіх секторів громадянського суспільства в наступних 4-х напрямках:

1. Максимально широке поширення і популяризація інформаційних технологій у сфері адміністративного, фінансового, роздрібного та соціально-побутового обслуговування малозабезпечених та соціально незахищених громадян. Адже саме ці громадяни становлять сьогодні найбільшу частину населення України, і саме вони найбільшою мірою потребують зараз надання їм адміністративно-побутових послуг з боку держави, переводів грошових розрахунків у безготівкову форму та пошуку додаткових джерел доходів на ниві використання інформаційних технологій.
2. Впровадження та поширення IT розробок серед громадських організацій, яке буде сприяти викоріненню соціальної несправедливості, стимулюванню благодійності, забезпеченню прозорості діяльності влади та розвитку громадянського суспільства в цілому.
3. Максимальне використання механізмів для стимулювання виходу бізнесу з тіні, коли для того, щоб бути конкурентоспроможним на легальному ринку йому необхідно буде відкривати все нові і нові Web-ресурси на основі електронної комерції та сучасних інформаційних технологій.
4. Удосконалення системи початкової, середньої та вищої освіти з тим, щоб вона максимально стимулювала активність молоді не тільки в сфері IT розробок, але і в напрямку застосування інформаційних технологій та розробок у всіх сферах науки і техніки.

Концепція можливих рішень

Концепція можливих рішень по кожному з 4-х вищеназваних напрямків зводиться до нижченаведеного:

Поширення та популяризація інформаційних технологій серед малозабезпечених і соціально незахищених громадян

У рамках здійснення даного напрямку зараз досить інтенсивно впроваджуються все нові і нові інформаційний Internet сервіси, до яких, зокрема, відносяться:

• Національний портал відкритих даних (http://data.gov.ua/);
• Онлайн-калькулятор для розрахунку субсидій (http://bit.ly/1zTO8zf);
• Відстеження транспорту онлайн (http://bit.ly/1OsdxZL);
• Електронний кабінет платника податків (http://bit.ly/1HnrTLy);
• Одеський портал Відкритих даних (http://data.ngorg.od.ua/).

Але всі ці Internet сервіси або маловідомі широким масам громадян, або ці громадяни просто не знають або бояться ними користуватися. Таким чином, в першу чергу, потрібно масово привити незаможному населенню (людям похилого віку, пенсіонерам та інвалідам) навички застосування в повсякденному житті сучасних Internet сервісів і довести громадянам безперечність переваг користування інформаційними технологіями. Для цього можна було б створювати при школах, ВУЗах і громадських організаціях безкоштовні лікнепи, на яких волонтери, представники HGO та студенти безкоштовно навчали б незаможних громадян навичкам роботи на комп’ютері, здійсненню безготівкових платежів і застосуванню Internet сервісів. Аналогічне, але більш поглиблене навчання могло б вестися і на дому для не мобільний громадян, які згодом були б здатні вишукувати для себе додаткові доходи на фріланс майданчиках.

Поширення IT розробок серед громадських організацій з метою викорінення соціальної несправедливості, стимулювання благодійності, забезпечення прозорості діяльності влади та розвитку громадянського суспільства в цілому

Наявний соціально-економічний потенціал громадських організацій в Україні наочно був продемонстрований на прикладі волонтерського руху в зоні АТО. Використання даного потенціалу набуває непорушного значення, особливо в період, коли внаслідок зубожіння населення і сплеску інфляції більшість наших громадян не в змозі задовольнити навіть першочергові свої потреби і знаходяться на межі соціального вибуху. На жаль, ряд громадських організацій з метою піару лише розпалюють соціальну напруженість у суспільстві, замість того, щоб конструктивно працювати і вишукувати благодійну допомогу для оперативного вирішення найбільш гострих соціальних проблем.

Для запобігання даній ситуації якраз і може допомогти широке впровадження в діяльність громадських організацій сучасних інформаційних технологій. Головним завданням такого впровадження IT в громадський рух має бути не тільки всебічна популяризація підсумків роботи HGO, але й комплексна оцінка їх діяльності, розрахована на основі відповідної методики. Така методика та програмне забезпечення до неї була розроблена Одеською обласною організацією інвалідів (ОООІ) спільно з Одеським національним політехнічним університетом (ОНПУ). З докладним описом даної методики, а також з можливими технологіями і варіантами її застосування можна ознайомиться за наступними посиланнями:

• Універсальна методика оцінки діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1Sf6DrC)
• Інструкція щодо заповнення анкети для оцінки діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1YpvpsT)
• Бланк анкети щодо оцінки діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1P9RvOG)
• Зразок анкети щодо оцінки діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1SkIdgo)
• Інструкція з експлуатації настільного програмного забезпечення для комплексної оцінки ефективності діяльності громадських організацій різної спрямованості та специфіки (http://bit.ly/1YuzyMj)
• Інструкція користувача по експлуатації програмного Web додатка “ANKETA” з метою комплексної оцінки ефективності діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1SkKZCy)
• Інструкція адміністратора програмного Web додатка “ANKETA” з метою комплексної оцінки ефективності діяльності громадських організацій (http://bit.ly/1Tf8763)

Побачити ж на практиці роботу і результати застосування вищеназваної методики для оцінки діяльності громадських організацій можна за посиланням: http://www.ngorg.od.ua/anketa.php.

Безумовно, описана вище методика оцінки діяльності громадських організацій аж ніяк не претендує на стовідсоткову об’єктивність і потребує тривалого налагодження на основі практичного застосування. Саме тому ми будемо надзвичайно раді надати дану методику у загальний доступ для безкоштовного використання всіма бажаючими громадськими організаціями. Вважаємо, що ця методика також буде корисною при оцінці доцільності надання фінансування, як з боку місцевих органів влади в рамках конкурсів під соціальні замовлення, так і з боку міжнародних організацій при наданні грантів.

Для підвищення ефективності роботи соціально-спрямованих громадських організацій та для забезпечення обґрунтованого цільового надання благодійної допомоги нужденними категоріям громадян ОООІ спільно з ОНПУ були розроблені наступні методики і програмне забезпечення:

Крім того, ОООІ спільно з ОНПУ для підвищення ефективності роботи соціально-спрямованих громадських організацій, а також для забезпечення обґрунтованого цільового надання благодійної допомоги нужденними категоріям громадян, були розроблені наступні методики та програмне забезпечення:

• Карти доступності по об’єктах масового відвідування м.Одеси (http://bit.ly/1YuBCUp);
• Методика оцінки потреб та рівня нужденності сімей Одеського регіону (http://bit.ly/1OsfXHX);
• Методика оцінки потреб та рівня нужденності дітей з незаможних сімей м.Одеси (http://bit.ly/1OgRPJZ);
• Методика оцінки індивідуальних потреб і ступеня нужденності людей з інвалідністю (http://bit.ly/1T4A8MW).

Створення нових Web-ресурсів для бізнесу на основі застосування електронної комерції та сучасних інформаційних технологій

Зараз, коли в нашій країні намагаються створити сприятливі умови для виходу бізнесу з тіні і формування природної конкуренції, комерційним структурам вкрай важливо розширювати свої потенційні ринки за рахунок збільшення номенклатури продукції і послуг, здешевлення їх собівартості, а також залучення до себе нових категорій клієнтів. Все це, зокрема, може бути реалізоване завдяки інтенсивному введенню в експлуатацію усе нових і нових Web-ресурсів для бізнесу на основі застосування електронної комерції та сучасних інформаційних технологій. Подібна стратегія розширення ринків для бізнесу дозволяє не тільки значно знижувати накладні витрати по презентації товару кінцевим споживачам, а й залучати в якості останніх все більше число громадян, як за рахунок малозабезпеченого населення, так і за рахунок потенційних вітчизняних та зарубіжних туристів.

Ні для кого не секрет, що Україна при своїх низьких цінах має колосальний туристичний потенціал. І саме завдяки впровадженню нових інформаційних Internet сервісів з вибору оптимальних варіантів для комфортного відпочинку та надання послуг в Україні можна залучити маси зарубіжних і вітчизняних туристів (пенсіонерів та інвалідів), які не можуть собі дозволити дорогий відпочинок на відомих європейських курортах. Теж стосується і розширення ринків товарів і послуг завдяки залученню немобільних категорій громадян за рахунок їх прилучення до всіх сервісів і можливостей сучасного соціально-побутового, медичного, транспортного та іншого обслуговування за допомогою створення відповідного програмного забезпечення.

Удосконалення системи початкової, середньої та вищої освіти для максимального стимулювання активності молоді, як у сфері IT розробок, так і в напрямку застосування цих розробок у всіх сферах науки і техніки

В даний час система початкової, середньої та вищої комп’ютерної освіти в нашій країні в учнів нерідко зводиться лише до освоєння стандартного програмного забезпечення і базових навичок програмування. Причому, таке освоєння засноване на чисто теоретичних прикладах, які в умовах реального життя малозастосовні на практики. У той час, як у реальному житті основною функцією інформаційних технологій є кооперація фахівців різного профілю з метою отримання максимального ефекту у всіх аспектах життєдіяльності людини, у сфері освіти інформаційні технології найчастіше виступають як відокремлений, обмежений від інших, напрямок знань.

Для виходу із нинішньої ситуації на базі початкової та середньої школи необхідно стимулювати кооперацію ініціатив учнів у різних сферах науки і техніки із застосуванням інформаційних технологій за рахунок створення відповідних Web-ресурсів. Сутність функціонування цих ресурсів повинна полягати в тому, що на них будуть публікуватися ініціативи та проекти учнів у різних науково-технічних сферах, що вимагають доопрацювання із застосуванням інформаційних технологій з боку дітей, що поглиблено займаються IT. Причому участь у всіх цих ініціативах та проектах необхідно всебічно стимулювати, як за рахунок застосування системи ставок для участі в замовленнях подібно фріланс майданчикам, так і за рахунок організації відповідних регіональних та міжнародних конкурсів по тих чи інших тематиках наявних проектів.

Для вдосконалення комп’ютерної освіти у вищій школі необхідно створення мережі профільних стартапів, що базуються на відповідних багатомовних Web-ресурсах. Ці Web-ресурси повинні будуть популяризувати серед потенційних вітчизняних та зарубіжних споживачів, наявні в студентів бізнес проекти, засновані на застосуванні інформаційних технологій. Причому потрібно, щоб той студент, бізнес ідея (проект) якого отримувала б цільове фінансування, користувався б істотними преференціями від ВНЗ, як при проходженні практики, так і при отриманні диплому.

Висновки

Як вже було сказано вище, Україна має істотний потенціал у розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ). Але для того, щоб в найкоротший час реалізувати цей потенціал і зайняти гідне місце в ТОПі країн з розвиненим ІКТ, нашій країні необхідно вжити системні та комплексні дії щодо впровадження інформаційних технологій у всі сектори громадянського суспільства. Метою таких дій має стати, як забезпечення у населення масової комп’ютерної грамотності, так і формування у громадян стійкого національного усвідомлення безальтернативності застосування інформаційних технологій у державному, комерційному і громадському секторі громадянського суспільства. Безперечно, що ключову роль в успішній реалізації вищезгаданої мети має відіграти держава в тісній взаємодії з громадськістю. Саме ця коаліція держави з громадськими організаціями та іншими представниками громадянського суспільства має інтенсивно стимулювати впровадження новітніх інформаційних сервісів, і сприяти їх впровадженню у нові аспекти життєдіяльності наших громадян.

Посилання на публікації

1. Рейтинг розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій (Networked Readiness Index +2015 (http://bit.ly/1PORakm)).
2. Інформаційні технології в Україні: Колос на глиняних ногах (http://bit.ly/1P9VMla).
3. “В Україні відсутня стратегія розвитку ІКТ-сектора” (http://bit.ly/1NtiJj2).
4. “Інформсуспільство - недієздатне” (http://bit.ly/1OgSefs).
5. 5. Народження e-government: які зручні онлайн-сервіси доступні українцям вже сьогодні (http://bit.ly/1NtiX9K).
6. Україна у рейтингу людського капіталу обігнала Угорщину та Італію (http://bit.ly/1OgSmLU).
7. Україна за рівнем розвитку ІКТ сімдесят третя у світі (http://bit.ly/1OgSriU).
8. Україна посіла 58 місце в глобальному рейтингу країн з розвитку e-commerce (http://bit.ly/1R6JwBr).