Діяльність людини чи організації у соціумі так чи інакше направлена на отримання успішного результату, створення позитивного іміджу та заохочення потенційних партнерів до співпраці. Зрозуміло, що у ділових стосунках вагому роль відіграє результативність роботи та досвідченість. Для неурядових організацій ці компоненти набувають особливої цінності, оскільки вони є запорукою отримання підтримки у донорів чи партнерів з реалізації проектів, а отже підтримують життєздатність НУО та підвищують їхню вагомість у формуванні політики в регіоні чи країні.

Процес фандрайзингу (залучення різного роду ресурсів) є надзвичайно важливим та багатокомпонентним. Але особлива роль у ньому відводиться умінню поширювати інформацію про позитивні результати та досягнення організації, тобто історію успіху.

Наполеон Бонапарт говорив, що «успіх – красномовний у світі оратор». Але щоб найбільш влучно і дієво донести до адресата історію успішної діяльності організації, слід уникати типових помилок.

По-перше, не доречно акцентувати увагу на невдачах та проблемах. Краще говорити про позитивні зрушення і про те, чого змогла досягти організація, незважаючи на перешкоди. Наприклад, навіть якщо НУО не має бюджету, то треба не скаржитися на це, а побудувати свій виклад з позиції: «Навіть на волонтерських засадах ми змогли досягти таких успіхів, а із більшими ресурсами зможемо примножити їх».

По-друге, не треба писати зайвих беззмістовних фраз. Краще зробити виклад матеріалу стислим, яскравим, говорити по суті, а не «лити воду». Це створить враження ділового стилю у спілкуванні чи листуванні і репрезентує керівника та організацію як надійних партнерів, а не тих, хто просто уміє красиво і довго говорити ні про що.

По-третє, якщо це друкований документ, а не усний виступ, то слід подбати про його читабельність. Як відомо, людині дуже важко сприймати суцільну текстову інформацію, бо це не допомагає створювати образи та виділяти головне. Натомість схеми, ілюстрації, інфографіки та структурування тексту допомагає закцентувати увагу читача на головному, забезпечує запам’ятовування зорових образів та показує різносторонній розвиток організації та керівника (у тому сенсі, що можуть створювати не лише текстовий документ, а й візуалізацію).

По-четверте, не слід показувати історію успіху як повністю завершений етап. Краще пов’язати позитивний досвід і результати із потенціалом організації, її можливостями для продовження роботи у окреслених напрямках. Це продемонструє бачення організацією своєї стратегії роботи та вектору розвитку.

Написання історії успіху – це важливий компонент поширення інформації про діяльність НУО, який також може використовуватися і у PR-стратегії. Тому до написання такого тексту слід підійти ґрунтовно і виважено. «Успіх одної відважної людини завжди спонукає до прагнення і мужності ціле покоління» (Оноре де Бальзак). У нашому випадку, успіх однієї НУО спонукатиме до розвитку інші, що допоможе побудувати достойне громадянське суспільство у найближчому майбутньому.