Аналітик - це людина, котра має володіти усіма цими навичками, але не лише ними. Особливий хист аналітика також проявляється у тому, щоб сформувати продукт — аналітичний звіт (чи інший документ), який би був однаково зрозумілим для кожної людини.

Це означає, що треба використовувати потрібні та актуальні дані, спрощувати складні цифрові моделі, використовувати ефективні аналогії, вибирати оптимальну точку зору на об’єкт дослідження.

На початковій стадії аналітик розробляє методологію дослідження обраної проблеми. При цьому важливо знати:

1. Суть проблеми. Визначте, з чого складається ця проблема - і у вас буде готова структура майбутнього аналітичного документу. Наприклад, паліативна допомога - це питання доступу до знеболення, робочих місць, бюджету на охорону здоров’я. Якщо копнути, то сюди навіть входить ціна на пальне! Дивовижно, але добре структурований текст - це вже пів справи, щоб зробити документ читабельним.
2. Де отримати актуальні та перевірені дані. Джерел є багато: соціальні опитування, відкриті бази даних, офіційна інформація, яку надають у відповідь на запити, статистичні показники. Небезпечна помилка полягає у тому, щоб використовувати чутки або дані з Інтернету, розміщені на неперевірених сайтах. На щастя, за останній рік стрімко зросла відкритість органів влади та державних інституцій. Це означає, що дані та інформацію для аналізу стало простіше отримувати від них напряму.
3. Визначити часові відтинки коли мала місце проблема. Ідеться тут про те, щоб не аналізувати дані лише за один період часу. Будь-яка інформація важлива, зрозуміла і може мати вплив лише тоді, коли знаходиться у контексті. Залежно від потреб аналізу, можна порівнювати стан проблеми з різницею у 5 років, або за кожен із цих п’яти (скажімо, станом на 1 січня щороку). Важливо не просто те, що на Полтавщині знаходиться понад 29 тисяч внутрішніх переселенців, а й те, з якою динамікою збільшується їх кількість.
4. Сформувати перелік усіх можливих точок зору на аналіз проблеми та порівняти результати кожної з них, проаналізувавши слабкі та сильні сторони. Завжди є більше, ніж одна правда. Наприклад, за останні 9 років кількість хворих, які отримують лікування перитонеальним діалізом, зросла майже у 5 разів. Здається, що це погано, бо збільшилася кількість пацієнтів. Але з точки зору медицини це свідчить лише про те, що більше людей отримало доступ до лікування. І це — добре. Потрібно брати до уваги всі точки зору, порівнювати їх, співставляти. Саме у цьому полягає добрий аналіз.
5. Підґрунтя та соціально-економічну ситуацію. Все, що відбувається у країні та суспільстві, впливає на проблему, яку ви аналізуєте. На будь-яку проблему. Падіння гривні робить збільшення бюджету медицини майже невідчутним. Більше того: курс валют постійно змінюється (і його нелегко передбачити), а бюджет виділяється на початку року. Як у такій ситуації максимально виконати план закупівель? Або бодай максимально ефективно використати державні кошти? Усе, що відбувається у країні, має вплив на стовпчик цифр, які вам надсилають з Державної статистики або обласної лікарні. І це треба брати до уваги.
6. Влив на ситуацію зацікавлених гравців. Їх є багато і вони різні. Представникам державної влади треба виконати план роботи. Політик хоче набрати рейтинг. Журналістам потрібна правдива і зрозуміла інформація. Залежно від того, до кого вам треба достукатися, ви обиратимете різні комунікаційні стратегії і аналізуватимете дані з різних точок зору. Чиновник може видати наказ, який дозволить надавати паліативну допомогу у Полтавській області. Політик — лобіювати закон, який зобов’яже благодійні фонди у лікарнях звітуватися. Журналісти, у випадку необхідності, можуть тиснути на перших двох. Потрібно знати, чий вплив у конкретному випадку важливий.

Як наслідок отримуємо репрезентативний документ, який є зрозумілим для сприйняття, актуальним, всебічно розкриває проблему. Аналітичний документ – це завжди дієвий інструмент для досягнення найрізноманітніших цілей, але в першу чергу це спосіб донесення даних до людей у зручній формі.