У статті проведений аналіз проблем впровадження Відкритих даних в Україні, а також описаний практичний досвід ініціативної групи з представників ряду HGO та Одеського політехнічного університету у сфері впровадження цих даних в Одеському регіоні.

Процвітання корупції, свавілля олігархів та гальмування соціально-економічних перетворень, що спостерігаються сьогодні в Україні в цілому та на Одещині зокрема, багато в чому обумовлено тим, що представлена в Internet інформація здебільшого характеризується фрагментарністю, відсутністю системи контекстних взаємозв’язків та неспроможністю для проведення аналізу даних в динаміці. Саме тому, з метою вирішення цих проблем шляхом впровадження механізму Відкритих даних, що вже позитивно зарекомендував себе у світі, в Україні був прийнятий ряд законодавчих ініціатив та створений Єдиний державний Web-портал Відкритих даних (http://data.gov.ua/). Так, тільки за поточний 2015 рік у нас в державі був прийнятий закон “Про внесення змін до деяких законів України про доступ до публічної інформації у формі відкритих даних” та проект постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”.

Але, на жаль, навіть з урахуванням вже вищеназваних законодавчих актів, за півтора роки функціонування Єдиного державного порталу Відкритих даних, в нього було внесено всього лише близько 100 наборів даних, та й то, тільки за рахунок волонтерських ініціатив самих розробників цього порталу. Це мізерний показник, що становить тисячні частки відсотка в порівнянні з аналогічним порталом “Відкритих даних” США (http://www.data.gov/), на якому в даний час налічується близько 164 000 наборів даних.

Можна навести приклади ще сотень порталів Відкритих даних, як в ЄС, так і по всьому світу, де кількість опублікованих на них наборів Відкритих даних обчислюється десятками тисяч. Менш, ніж за сім років активного використання “Відкритих даних” в десятках країн накопичилася маса прикладів, коли практичне застосування цих даних дозволило виявити численні факти корупції, ініціювати сотні інформаційних сервісів з підвищення якості життя громадян та впровадити систему прийняття ефективних рішень в державному управлінні. Конкретні приклади всіх цих досягнень внаслідок застосування механізму “Відкритих даних” наведені в розділі “Чому Відкриті дані?”, Одеського порталу Відкритих даних, який був створений на волонтерській основі силами представників Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ) та низки громадських організацій Одещини.

Виходячи з усього вищеописаного, доводиться констатувати, що, незважаючи на всі вищенаведені зусилля нашої держави та позитивні приклади світової спільноти щодо застосування Відкритих даних, нині існує проблема абсолютного неприйняття ідеї “Відкритих даних” українським суспільством. Це відбувається, як в силу особливостей історичного розвитку, так і в силу певної, специфічної ментальності нашого громадянського суспільства. Але основними причинами такого неприйняття Відкритих даних українцями все ж є:

• Відсутність здатної до саморозвитку, самодостатньою екосистеми для легкого збору, систематизації та застосування Відкритих даних з ініціативи громадськості.
• Небажання чиновників займатися додатковою роботою по публікації Відкритих даних на загальнодоступних Internet ресурсах.
• Невикористання переваг створення централізованих регіональних порталів Відкритих даних у вигляді інструменту для активізації волонтерських ініціатив в напрямку, як збору Відкритих даних за запитами громадськості, так і розробки соціально-значущих для регіонів інформаційних сервісів
• Не інформованість громадськості про переваги збору та застосування Відкритих даних для стимулювання соціально-економічних перетворень, боротьби з корупцією та підвищення якості життя громадян.
• Відсутність у громадськості наочних прикладів використання Відкритих даних для підвищення якості життя громадян
• Негативний український досвід з впровадження в країні Відкритих даних, який виник внаслідок не дотримання відповідних рекомендацій Світового банку.
• Відсутність прямого зв’язку освітніх програм з процесами пошуку, підготовки та публікації Відкритих даних.

Всі ці причини, зараз якраз і намагається ліквідувати, або, принаймні, максимально мінімізувати для Одещини, ініціативна волонтерська група у складі представників ОНПУ та ряду регіональних громадських організацій. З метою ліквідацію вищезгаданих причин, ми (представники даної ініціативної групи) вже створили прототип “Одеського порталу Відкритих даних”, і зараз займаємося наповненням цього порталу, розробкою регіональної програми щодо всебічного впровадженню Відкритих даних в Одеському регіоні та написанням відповідних проектів під гранти для фінансування вищеназваної програми з впровадження Відкритих даних.

Зокрема, на відміну від стандартної технології збору та застосування Відкритих даних на національному порталі, в ході реалізації своїх ініціатив ми передбачаємо впровадити:

• Організацію збору даних не за стандартною схемою “зверху вниз”, коли органи місцевої влади самі визначали, що публікувати і в якій пріоритетності, а за схемою “знизу вгору”, коли влада згідно закону про публічну інформацію повинна буде публікувати дані на Web-ресурсі у відповідь на запити від громадських організацій та приватних осіб. При цьому, в процесі збору даних, органи місцевої влади спільно з громадськими організаціями зможуть залучати до роботи по відкриттю даних також і студентів з урахуванням змісту навчальних програм одеських ВНЗ
• Можливість виставлення кожному опублікованим набору даних оцінки відкритості, котра враховує його фрагментарність, рівень контекстних зв’язків та можливість для проведення динамічного аналізу.
• Морально-етичну відповідальність за протидію впровадженню “Відкритих даних”. Так, зокрема, на “Одеському порталі Відкритих даних”, передбачається створення “Дошки супротивників Відкритих даних” і “Дошки якості даних”, посилання на які будуть розміщені на офіційних сайтах органів місцевої влади та регіональних громадських організацій. На “Дошці супротивників Відкритих даних” будуть надані відомості про такі підрозділи державної влади, які протягом певного (регламентованого законодавством) терміну у відповідь на запит від громадських організацій і приватних осіб або не надали необхідних даних, або не дали аргументованої пояснень цьому. На “Дошці якості даних” з боку громадськості будуть представлені зведені результати оцінок публікованих даних, систематизовані за видавцями цих даних.
• Проведення низки круглих столів спільно з органами влади, громадськими організаціями, бізнес структурами та освітніми установами з метою вдосконалення роботи “Одеського порталу Відкритих даних”.
• Періодичне проведення конкурсів серед студентів ВНЗ, фахівців з інформаційних технологій та представників громадських організацій по найкращому застосування, наявних на “Одеському порталі Відкритих даних” наборів даних для поліпшення якості життя одеситів. Зокрема, це можуть бути такі конкурси, як: кращі сценарії використання мобільних додатків в різних категоріях відкритих даних, інформаційна журналістика, інфографіка зрозумілого відображення відкритих даних, анімаційні фільми з реалізації сценаріїв; створення додатків для мобільних пристроїв і Web-ресурсів, розробка соціально-економічних проектів, написання бізнес планів тощо.
• Потрібно сказати, що на даний момент до наповнення “Одеського порталу Відкритих даних” вже залучено близько 50-ти студентів ОНПУ, які в рамках виконання лабораторних робіт повинні будуть допомагати представникам одеських громадських організацій здійснювати запити до органів місцевої державної влади з метою отримання наборів Відкритих даних, що їх цікавлять. Крім того, ці студенти повинні будуть виробляти конвертацію Відкритих даних, що надаються владою з не машинозчитуваних форматів зображень, PDF та DOC в машинозчитуваний формат CSV.

Разом з тим, слід зазначити, що з боку нашого Уряду поки існує нерозуміння соціальної важливості створення централізованих регіональних порталів Відкритих даних в Україні. Так, останній проект постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” геть знищує зацікавленість місцевої влади до впровадження централізованих порталів Відкритих даних у себе в регіонах. Хоча світовий досвід свідчить, що найбільшою популярністю в багатьох країнах користуються не національні, а регіональні (міські) портали Відкритих даних, такі, наприклад, як: Нью Йорк - https://data.ny.gov/, Сан Франциско - https://data.sfgov.org/, Берлін - http://daten.berlin.de, Глазго - https://data.glasgow.gov.uk/, у вищеназваному проекті постанови КМУ ніде не згадується можливість створення централізованих регіональних порталів. Зате там прописана необхідність створення окремих підрозділів з Відкритими даними для сайтів кожного органу місцевої влади. А кому з представників місцевої влади охота буде робити подвійну (або навіть потрійну) роботу та публікувати дані не тільки у себе на сайті, але і на централізованому регіональному порталі, а також на єдиному загальнонаціональному порталі?

Тому, поки ще не пізно, необхідно внести зміни до вищезгаданий проект постанови КМУ з тим, щоб він враховував би можливість створення регіональних порталів на рівні області та міста. Ці зміни зумовлені тим, що створення таких централізованих регіональних порталів дозволить залучити до їх наповненню місцевих волонтерів, активізує взаємозв’язок органів влади з місцевими громадськими організаціями та ВНЗ, а також підвищить ККД від впровадження відкритих даних в регіонах.

Олександр Лук’янов, заступник голови Одеської обласної організації інвалідів ВГО “Союз організацій інвалідів України”

Олександр Блажко, доцент кафедри системного програмного забезпечення ОНПУ; а також представники ініціативної групи з впровадження Відкритих даних в Одеському регіоні у складі: Одеського IT кластеру, ГО “Інвацентр”, Спортивного клубу “Одеса-Басскет”, ГО “Дорога добра”; Громадського об’єднання інвалідів “Спорт ОРА”; ГО інвалідів Київського району м Одеси.