У статті проведений аналіз проблем впровадження Відкритих даних в Україні, а також описаний практичний досвід ініціативної групи з представників ряду HGO та Одеського політехнічного університету у сфері впровадження цих даних в Одеському регіоні.
Процвітання корупції, свавілля олігархів та гальмування соціально-економічних перетворень, що спостерігаються сьогодні в Україні в цілому та на Одещині зокрема, багато в чому обумовлено тим, що представлена в Internet інформація здебільшого характеризується фрагментарністю, відсутністю системи контекстних взаємозв’язків та неспроможністю для проведення аналізу даних в динаміці. Саме тому, з метою вирішення цих проблем шляхом впровадження механізму Відкритих даних, що вже позитивно зарекомендував себе у світі, в Україні був прийнятий ряд законодавчих ініціатив та створений Єдиний державний Web-портал Відкритих даних (http://data.gov.ua/). Так, тільки за поточний 2015 рік у нас в державі був прийнятий закон “Про внесення змін до деяких законів України про доступ до публічної інформації у формі відкритих даних” та проект постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”.
Але, на жаль, навіть з урахуванням вже вищеназваних законодавчих актів, за півтора роки функціонування Єдиного державного порталу Відкритих даних, в нього було внесено всього лише близько 100 наборів даних, та й то, тільки за рахунок волонтерських ініціатив самих розробників цього порталу. Це мізерний показник, що становить тисячні частки відсотка в порівнянні з аналогічним порталом “Відкритих даних” США (http://www.data.gov/), на якому в даний час налічується близько 164 000 наборів даних.
Можна навести приклади ще сотень порталів Відкритих даних, як в ЄС, так і по всьому світу, де кількість опублікованих на них наборів Відкритих даних обчислюється десятками тисяч. Менш, ніж за сім років активного використання “Відкритих даних” в десятках країн накопичилася маса прикладів, коли практичне застосування цих даних дозволило виявити численні факти корупції, ініціювати сотні інформаційних сервісів з підвищення якості життя громадян та впровадити систему прийняття ефективних рішень в державному управлінні. Конкретні приклади всіх цих досягнень внаслідок застосування механізму “Відкритих даних” наведені в розділі “Чому Відкриті дані?”, Одеського порталу Відкритих даних, який був створений на волонтерській основі силами представників Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ) та низки громадських організацій Одещини.
Виходячи з усього вищеописаного, доводиться констатувати, що, незважаючи на всі вищенаведені зусилля нашої держави та позитивні приклади світової спільноти щодо застосування Відкритих даних, нині існує проблема абсолютного неприйняття ідеї “Відкритих даних” українським суспільством. Це відбувається, як в силу особливостей історичного розвитку, так і в силу певної, специфічної ментальності нашого громадянського суспільства. Але основними причинами такого неприйняття Відкритих даних українцями все ж є:
Всі ці причини, зараз якраз і намагається ліквідувати, або, принаймні, максимально мінімізувати для Одещини, ініціативна волонтерська група у складі представників ОНПУ та ряду регіональних громадських організацій. З метою ліквідацію вищезгаданих причин, ми (представники даної ініціативної групи) вже створили прототип “Одеського порталу Відкритих даних”, і зараз займаємося наповненням цього порталу, розробкою регіональної програми щодо всебічного впровадженню Відкритих даних в Одеському регіоні та написанням відповідних проектів під гранти для фінансування вищеназваної програми з впровадження Відкритих даних.
Зокрема, на відміну від стандартної технології збору та застосування Відкритих даних на національному порталі, в ході реалізації своїх ініціатив ми передбачаємо впровадити:
Разом з тим, слід зазначити, що з боку нашого Уряду поки існує нерозуміння соціальної важливості створення централізованих регіональних порталів Відкритих даних в Україні. Так, останній проект постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” геть знищує зацікавленість місцевої влади до впровадження централізованих порталів Відкритих даних у себе в регіонах. Хоча світовий досвід свідчить, що найбільшою популярністю в багатьох країнах користуються не національні, а регіональні (міські) портали Відкритих даних, такі, наприклад, як: Нью Йорк - https://data.ny.gov/, Сан Франциско - https://data.sfgov.org/, Берлін - http://daten.berlin.de, Глазго - https://data.glasgow.gov.uk/, у вищеназваному проекті постанови КМУ ніде не згадується можливість створення централізованих регіональних порталів. Зате там прописана необхідність створення окремих підрозділів з Відкритими даними для сайтів кожного органу місцевої влади. А кому з представників місцевої влади охота буде робити подвійну (або навіть потрійну) роботу та публікувати дані не тільки у себе на сайті, але і на централізованому регіональному порталі, а також на єдиному загальнонаціональному порталі?
Тому, поки ще не пізно, необхідно внести зміни до вищезгаданий проект постанови КМУ з тим, щоб він враховував би можливість створення регіональних порталів на рівні області та міста. Ці зміни зумовлені тим, що створення таких централізованих регіональних порталів дозволить залучити до їх наповненню місцевих волонтерів, активізує взаємозв’язок органів влади з місцевими громадськими організаціями та ВНЗ, а також підвищить ККД від впровадження відкритих даних в регіонах.
Олександр Лук’янов, заступник голови Одеської обласної організації інвалідів ВГО “Союз організацій інвалідів України”
Олександр Блажко, доцент кафедри системного програмного забезпечення ОНПУ; а також представники ініціативної групи з впровадження Відкритих даних в Одеському регіоні у складі: Одеського IT кластеру, ГО “Інвацентр”, Спортивного клубу “Одеса-Басскет”, ГО “Дорога добра”; Громадського об’єднання інвалідів “Спорт ОРА”; ГО інвалідів Київського району м Одеси.
Коментарі