bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Соціальний вимір техногенної катастрофи: Чорнобильська проблема в українському суспільстві

У неділю Україна відзначала 29-ту річницю з дня Чорнобильської трагедії. ГУРТ підготував короткий екскурс в історію події та розповів про її соціальний вимір.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Ця аварія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Крім того, вона стала подією великого суспільно-політичного значення для України та українців.

Аварія призвела до забруднення значної території України, Білорусі та Росії, а число постраждалих можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, а також мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню.

Спочатку керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії (аргументом для замовчування висувалися міркування про запобігання паніці) та відмовлялося від міжнародного співробітництва при проведенні робіт з ліквідації наслідків ядерної катастрофи. Тільки в 1989 році уряд СРСР звернувся до Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням дати експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Чорнобильська катастрофа вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості і довела необхідність відкритого і об'єктивного діалогу щодо всіх аспектів використання атомної енергії.

Проте аварія на атомній електростанції призвела не тільки до екологічної катастрофи, але й до соціальної. У 1986 році в Україні запровадили компенсаційну політику, яка стосувалася постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії. Після 1991 року соціальні програми для подолання наслідків цієї трагедії розширили. Однак взяті зобов'язання повністю не виконувалися, що зумовлювалося їхньою незбалансованістю, акцентуванням насамперед на виділенні компенсацій, які важким тягарем лягли на бюджет.

2002 року свою діяльність  розпочала Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР), заснована на основі рекомендацій агенцій ООН. Її метою стало подолання довготермінових соціальних, економічних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

До речі, ГУРТ також долучився до ліквідації соціальних наслідків аварії на ЧАЕС, спрямувавши свою діяльність на підтримку розвитку самоорганізації громад у проекті «Нові можливості для сільських громад, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (2011-2013 рр.), що реалізовувався Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду підтримки демократії ООН (UNDEF) і охопив 6 сільських громад Київської області, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Метою проекту було забезпечення інклюзивного врядування в сільських громадах, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Детальніше про проект та його результати читайте тут.

Однак і досі значна частина населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, покладає розв'язання своїх проблем насамперед на державу, що разом із тим поєднується з незадоволеністю владою та повною особистою пасивністю, орієнтацією на довічну державну ренту. Питання відродження та розвитку окремих  громад продовжує залишатися серйозною проблемою. Грошова допомога та пільги – це насамперед підтримка виживання індивіда, яка не допомагає соціальній реабілітації та розвитку

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.