Сьогодні однією з головних проблем у розвитку місцевих громад – є пасивність сільського населення. Органи самоорганізації населення ще досить вважаються диковинкою на селі. Ця проблема особливо актуальна для місць компактного проживання репатріантів.

Страшна доля депортації спіткала німців, вірменів, болгар, греків, кримських татар, які мешкали в Криму. Перше масове вигнання торкнулося кримських німців.

15 серпня 1941 р. почалася депортація 61 тисячі німців і членів їхніх родин, а 18 травня 1944 року виселення зазнали 183155 кримських татар. Доля кримських татар за місяць спіткала 11 тисяч вірмен, понад 12 тисяч болгар і 14,5 тисячі греків.1989 рік став початком масового повернення депортованих громадян. За своїми масштабами та інтенсивністю цей процес не має аналогів у післявоєнній історії світу.

Важливу роль у юридичному оформленні цього процесу відіграла Декларація Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 р. «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що зазнали насильного переселення, і забезпечення їхніх прав».

На базі цього документа Рада Міністрів СРСР і Рада Міністрів УРСР, Кримський облвиконком приймають ряд ухвал, спрямованих на повернення і облаштування депортованих.

На сьогодні в Криму сформувалося близько 300 селищ і масивів компактного проживання репатріантів. Тому коли ВІДДІЛ ПРЕСИ, ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ ПОСОЛЬСТВА США В УКРАЇНІ ОБ’ЯВИВ О Програмі “Гранти для учасників програм обмінів” спрямованої на підтримку діяльності українських учасників програм обмінів та стажування, що фінансуються урядом США, та сприяння їх активній участі у проектах, метою яких є розвиток демократичних перетворень та проведення економічних реформ в Україні, Інформаційно-просвітнецький центр «Боразон» (голова правління котрого Ільясов Тальгат є учасником програм обмінів) відразу підготував та направив на конкурс проект спрямований на активізацію участі національних меншин у керуванні громадами.

Проект підтримано Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Зараз почато процес реалізації його заходів. Проект спрямовано не лише на надання допомоги по поліпшенню деяких конкретних проблемних питань, а акцентовано на розвиток громадської активності населення у місцях компактного проживання репатріантів. 

Ми хочемо щоб завдяки реалізації проекту населення цих громад активніше залучалося до процесів самоорганізації та брало активнішу участь у керуванні своїми громадами.

Тому проект ще спрямовано на розвиток децентралізації влади на рівні місцевих громад. Запрошуємо усіх репатріантів, хто має активну громадську позицію залучатися до реалізації проекту. Ми відкриті для сумісної роботи на благо розвитку громадського суспільства на рівні громад!