У зв’язку зі складними соціально-політичними й економічними чинниками частина українського населення на початку та всередині XX століття покидала Батьківщину в пошуках кращої долі. Так сформувалася потужна українська діаспора. Багатьом вихідцям із українських переселенців вдалося досягти значних успіхів на новому місці, зберігши при цьому свою етнічну самобутність.

Українська діаспора відіграла вагому роль у створенні позитивного іміджу нашої держави. Представникам української спільноти закордоном вдалося стати відомими в різних галузях. ГУРТ підготував для вас чотири історії наших співвітчизників, які на чужині стали прикладом для наслідування.

Квітка Цісик (1953–1998) – американська співачка українського походження. ЇЇ батьки виховували дівчинку в любові до України. Пісня у виконанні Квітки Цісик «Ти світло мого життя», яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» та «Золотий глобус» у номінації за найкращу пісню.

Неодноразово брала участь у комерційних проектах, виконуючи рекламні джингли. З початку 80-х Квітка стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинглів у США. 1983 року разом із матір’ю відвідала Україну. Це був не афішований перший і останній раз, коли вона побувала на історичній батьківщині. Витративши власні кошти, зуміла видати в США два диски з україномовними піснями.

Джек Пеланс (1919–2006) – американський кіноактор українського походження, лауреат премії «Оскар». Був також лауреатом кінопремій «Золотий глобус» та «Еммі». Народився в родині українських емігрантів. Здобув визнання як актор жанру вестернів. Дві номінації в категорії «актор другого плану» на приз «Оскар» він отримав за ролі в фільмах «Раптовий Страх» (1952) і «Шейн» (1953). Свого першого «Оскара» в категорії «Актор другого плану» Джек Паланс отримав через 40 років після першої номінації – у 1992 році за роль в фільмі «Міські піжони». У квітні 2004 року під час тижня «Російських ночей» у Лос-Анджелесі актор Джек Паланс відмовився від звання народного артиста Росії, наголосивши, що він – українець і не має нічого спільного з російським кінематографом.

Терренс Гордон Савчук (1929–1970) – хокеїст-канадець українського походження, воротар НХЛ, зіграв 21 сезон. Здобув звання найкращого воротаря НХЛ у 1952, 1953, 1955, 1965 роках. Терренс народився як третій син українського емігрантського подружжя Анни та Луї Савчуків у робітничому передмісті Вінніпега. Спортивну кар’єру розпочав у 1947 році. Отримав прізвисько Юкі (так тоді називали в НХЛ хокеїстів-етнічних українців). Чотириразовий володар Кубка Стенлі у 1952, 1954, 1955, 1967 роках та багаторазовий фіналіст розіграшів Кубка Стенлі. Всього провів 1034 матчі, з них 103 рекордні сухі. Через рік після трагічного відходу з життя Терренс Гордон Савчук став лауреатом Залу хокейної слави в Торонто.

Едвард Стельмах (1951 р.) – канадський політичний діяч. Походить із канадсько-української родини. Його прапрадід Микола Стельмах у 1898 році прибув до Канади. Навчався в Альбертському університеті.  Крім англійської, Ед Стельмах володіє й українською мовою. До політичної діяльності на провінційному рівні Едвард Стельмах працював головою місцевої адміністрації, членом шкільної ради, головою місцевої ради Охорони здоров’я, був членом рад кількох лікарень та інших суспільних закладів. У 1993 р Едвард Стельмах уперше балотувався й переміг на виборах в Законодавчу палату провінції Альберта. З грудня 2006 року Стельмаха обрали лідером Прогресивно-консервативної партії Альберти. Активіст програми канадсько-українського законодавчого обміну, яка спонсорується Канадським Міжнародним Агентством Розвитку. Програма передбачає візити українських політиків та обмін досвідом парламентської діяльності в Канаді.

За матеріалами відкритих джерел