Сьогодні ГУРТ ділиться волонтерською історією Оксани Сивенко - лауреатом конкурсу у  номінації «Сфера мистецтва та культури». Про те, чому економіст зі стажем став волонтером - читайте далі!  

Волонтером я стала несвідомо навіть для себе самої. Наприкінці 2012 року я потрапила під скорочення за місцем своєї роботи, пропрацювавши у банківській сфері понад 9 років. Єдиним шляхом на той час для мене стала реєстрація у Центрі зайнятості та пошук нової роботи. До того ж мій син став першокласником і додалися нові турботи.

 На одному із семінарів, запропонованим Центром зайнятості, я прослухала лекцію практикуючого психолога Шурубури Ігоря Миколайовича та звернулася до нього за допомогою в написанні власного резюме, яке б мало допомогти мені знайти гарну роботу. Але співпраця з психологом допомогла мені виявити в собі й інші здібності.

Шурубура І.М. являється Головою Чернігівської обласної громадської організації «Центр сімейної психології та розвитку», діяльність якої спрямована на допомогу громадянам у соціальній, психологічній сфері та у сфері виховання. Він запропонував мені спробувати себе у іншому напрямку – написати статтю про виховання дитини з власного досвіду та допомогти в організації тренінгів.

 Як не дивно, і стаття мені вдалася, і організація тренінгів також. Хоча це були зовсім не ті тренінги, які я собі уявляла…

Я почала з організації «Тато-школи» - серії тренінгів, спрямованих на усвідомлення чоловіками своєї ролі у сучасній сім’ї та суспільстві. Але зацікавлених було небагато.

 Несподівано відкрився інших шлях, за допомогою якого ми змогли надати допомогу тим, хто дійсно її потребував. Ініціатива співпраці виходила від провідного бібліотекаря Центральної бібліотеки для дітей ім. О.П. Довженка Костриці О. Г. Пропозиція полягала в залученні психологів до спілкування з дітьми у формі тренінгів, метою яких було заохочення дітей до читання, до книги.

З січня 2013 року мені вдалося організувати проведення 7 тренінгів на різну тематику, на яких діти вчилися висловлювати свої думки, говорити про себе, мріяти. Було помітно збільшення зацікавленості дітей до книги та відвідування бібліотеки, позитивне ставлення до спілкування з психологами.

За фахом я економіст, і суть моєї волонтерської праці полягала в належній організації тренінгів, виявленні інтересів дітей, тощо. Я брала участь у тренінгах на рівні з дітьми, допомагала та фотографувала.

Ця робота дала мені відчути, наскільки важливо дітям навчитися спілкуватися, правильно виражати свої думки, уміти знаходити друзів, а не «замикатися» в колі уявного спілкування в інтернеті. Адже світ здається яскравішим, коли обговорюєш з другом прочитане, коли сам можеш написати маленьку оповідь про побачене, поділитися власною думкою. І саме з любові до читання народжується здатність творити. З цього починається мистецтво!

Своїм особистим досягненням  я вважаю зміни у власному світогляді. Саме ця діяльність спонукала мене змінити свій шлях у житті – наразі  я працюю в ЧОГО «ЦСПР, продовжуючи участь у тренінгах у бібліотеці, а також відкриваючи нові напрямки, такі як проведення батьківських лекторіїв за участі класних керівників та психологів. Я обрала новий напрямок розвитку - дуже цікавий і корисний – і для мене, і для тих, задля кого я працюю. Адже головне виховати не слухняну дитину, а особистість, здатну мислити, розвиватися, здатну на вчинки.

Я виявила в себе не тільки організаторські здібності, але і вміння слухати, розуміти, допомагати.

Я відчула, яка це радість, коли робота приносить справжнє задоволення.

Хоч раз в житті спробуйте себе у волонтерстві, зробіть щось не тільки для себе, а й для інших - це може змінити не тільки оточуючий світ, а й ваш власний!

Дайте собі шанс!