Цим рішенням Європейський суд з прав людини визнав, що діючи в публічному інтересі, неурядова організація має відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав людини право доступу до інформації, а відмова у наданні інформації становить порушення її прав.

Істотним у цій справі є те, що на думку суду, право медіа є реалізоване не тільки через ЗМІ, а також через неурядові організації, які можуть ініціювати публічні дебати з суспільно важливих для громадськості питань.

Угорська організація Társaság a Szabadságjogokért (Товариство захисту прав суспільних) з офісом у Будапешті, цілями якого є промоція базових прав людини, а також побудова громадянського суспільства, в полі зору інтересів яких лежить політика пов’язана з виробництвом і продажем наркотичних засобів (drug policy) склала до Європейського суду скаргу у зв’язку з тим, що в 2004 р. Конституційний суд Угорщини та загальні суди відмовили цій організації у праві на інформацію.

Організація прагнула отримати доступ до документів справи, у якій один із угорських парламентаріїв запитував Конституційний Суд про відповідність проекту внесення змін до кримінального кодексу (в контексті наркотичних злочинів) Конституції Угорщини. Парламентар скликав прес-конференцію, висловився у медіа на тему свого звернення до Конституційного Суду. Тим часом, організація вирішила звернутись до органу конституційної юрисдикції про отримання доступу до змісту конституційної скарги , посилаючись при цьому на ст.19 закону про охорону даних про особу і доступу до публічної інформації 1992 р.

Однак, Конституційний суд відмовив цій організації у доступі до інформації, стверджуючи при цьому, що такий доступ не є можливий без згоди автора скарги скерованої до цього органу.

У зв’язку з відмовою, організація скерувала позов до окружного суду в Будапешті (the Budapest Regional Court), щоб загальний суд зобов’язав Конституційний суд до надання доступу до інформації.

Тим часом, справа, яка полягала у з’ясуванні відповідності Конституції Угорщини питань внесення змін до кримінального кодексу закінчилась і КС оголосив своє рішення, а окружний суд у зв’язку з цим припинив провадження (dismissed the applicant’s action), узагальнивши одночасно, що доступ до конституційної скарги не є передбачений і гарантований через угорський закон, оскільки даного виду інформація не є інформацією публічною в розумінні цього закону.

Організація не була згодна з рішенням окружного суду. У травні 2005 р. апеляційний суд залишив в силі рішення суду першої інстанції з тією різницею, що апеляційний суд визнав конституційну скаргу публічною інформацією, однак такою, яка містить дані, що охороняються з погляду приватності фізичної особи (і дані, які не можуть бути надані без згоди заінтересованого).

Європейський суд у своєму рішенні дійшов висновку про безпосереднє порушення ст.10 Конвенції про захист прав людини і права на доступ до публічної інформації.

В контексті Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, українські правозахисники можуть використовувати дане рішення у відстоюванні права на доступ до публічної інформації.

Деталі цього рішення можна знайти на сторінках організації, а також сайті Європейського суду.