Увiйти
Дієта по-українськи. Тиждень перший
09.02.2014
У рамках місяця патріотизму редакція порталу ГУРТ вирішила провести експеримент «Дієта по-українськи». Протягом лютого Євгенія Кравченко купуватиме та використовуватиме товари лише українського виробника.
Товарами на час експерименту є: косметичні засоби, продукти харчування та будь-яка продукція, куплена протягом лютого.
Місто експерименту: Київ.
Перший тиждень експерименту, 1.02-7.02
Моя дієта розпочалася 1 лютого о 09:00 ранку. Вже у ванній кімнаті я зрозуміла, що потрібно було добряче підготуватися… Зубна паста, шампунь, різні жіночі креми/скраби – все іноземного виробника. Лишалася надія на мило. Віднайшла упаковку від мила серед паперового сміття – таки дійсно, - українське. Отже, не все так погано.
Шопінг по-українськи перетворився на справжнісінький квест.
По-перше, потрібно було зрозуміти, хто має право на статус «Український виробник». Вирішила – всі зі шрих-кодом 482. Та я погарячкувала. Виявляється, і «Санта Клаус» може мати наш штрих-код. Помізкувавши трохи разом із друзями, вирішила, що в рамках експерименту українським виробником вважатиметься українська торгова марка та враховуватиметься місцезнаходження виробника (звісно, мені підходить лиш територія України).
По-друге, я не готова була присвячувати весь свій вільний час на пошуки українського. Тому в рамках експерименту прийняла рішення під номером два. Перший тиждень я живу в звичному для себе режимі, ходжу за покупками лиш у традиційні супер/гіпермаркети.
По-третє, я не готова заради експерименту витрачати всі свої заощадження. Тому рішення під номером три – виймаю зі свого гаманця суму не більшу за ту, яку могла б віддати за продукцію до експерименту.
Отже, поїхали..
Їжа
Я не померла з голоду. Навіть набрала у вазі. Українські виробники пропонують достатній вибір продуктів харчування. Єдине, болісно відмовилася від цитрусових, імбиру, зеленого чаю.
Дискомфорт відчувався в гостях. У перший тиждень я двічі побувала на днях народженнях. Довелося трішки поприставати з питаннями: а що за інгредієнти в цьому салаті, а що за ТМ, ти впевнена, що це українське? Також двічі довелося відмовитися від чаю – іноземний. Висновок: ходити в гості зі своїм чаєм.
З їжею я не згрішила ні разу, купувала та споживала лише українське.
Косметичні засоби
Спочатку я думала, що користуватимуся тією косметикою, яка в мене є. А вже, якщо знадобиться щось в лютому, купуватиму виключно українське. Та колеги переконували, що потрібно користуватися українськими косметичними засобами. Декілька аргументів, і я погодилася.
«Українська косметика? Ні, не чули». Обійшла чотири звичних магазини, і в кошику – українське мило, український шампунь, український бальзам, український тонік, український крем для обличчя (для рук вирішила не брати, а використовувати той, що для обличчя; різниця не принципова). Ватних дисків знайти не вдалося. Тож купила звичайну медичну вату.
Від крему для обличчя на 5-ий день дієти відмовилася. Шкіра почала «протестувати». На щастя, є ще дитячі креми. Зараз досліджую їх на якість. Шампунем більш, ніж задоволена - перше приємне відкриття. Гадаю, після експерименту продовжуватиму його купувати.
Попотіти довелося у пошуках зубної пасти та крему для взуття. Українську зубну пасту таки вдалося знайти, але не купила. ТМ серед списку «бойкотую». Крем для взуття – так і не надибала. Тож перший тиждень грішила – користувалася іноземними пастою та кремом.
Української туші теж не вдалося знайти. Добрі люди скинули один варіант. Фірма не відома, ціна космічна. Друг люб'язно порекомендував фарбувати вії донецьким вугіллям - не склалося. Тож, цілий тиждень радувала оточуючих природною красою. Відчуваю, продовжуватиму й надалі радувати:)
Варто зауважити, що в Києві легше дотримуватися дієти по-російськи та по-білоруськи. Полиці магазинів рясніють товарами наших сусідів.
Другий тиждень – інші правила
Другий тиждень я житиму за трішки іншими правилами. Відмолюю гріхи і більше жодної іноземної продукції. Ходжу в альтернативні магазини. Те, що не зможу знайти, роблю власноруч.
До зустрічі за тиждень!
Інфографіка: Ярина Почтаренко
Шановні користувачі порталу ГУРТ, якщо Ви маєте побажання/рекомендації до дієти по-українськи, залишайте їх у коментарях до цього допису.
Контакти
- Ресурсний центр ГУРТ
- https://gurt.org.ua/
- (044) 296 1052
- [email protected]
15
Коментарі
"Варто зауважити, що в Києві легше дотримуватися дієти по-російськи та по-білоруськи. Полиці магазинів рясніють товарами наших сусідів."
Тоді, можливо, за українськими товарами спробувати навідатись до сусідів-білорусів і росіян. Шанс придбати українські товари, та ще й якісні, адже на експорт завжди йшли тільки високоякісні товари, є, тільки от експеримент вийде дуже витратний.
Загалом, цікаво, чи справді зараз великий вибір української продукції в магазинах наших сусідів.. Чомусь маю щодо цього сумнів.
Територія експерименту - Київ. Тож їхати нікуди не доведеться:))
Мені потрібно терміново придбати шланг до крану в душі. Де мені його придбати ? Яка є альтернатива Епіцентру? Підкажіть, будь ласка.
Пані Анно, а Ви на місцеві ринки не ходили? ;)
В мене є великі сумніви що на місцевому базарі товар не з Епіцентру. Син вже купив десь на базарі.
епіцентр возить з Китаю і продає під своїми або суміжними марками. також там продають інші виробники але вони просто самі везуть з китаю роблять свою марку і продають. крім пепсіколи та не з китаю :) ну може щен щось
шланг можете купити в будь якому магазині чи на базарі той ж китай. дуже дорогі не купляйте і дуже дешеві.
нам повезло в нас є альтернатива магазини де продають те ж і їх багато.
На моє тверде переконання треба брати найдорожчий італійський.
Принаймні так у Харкові. Я поставив і дуже-дуже задоволений.
На ньому була наліпка із тризубом.
Цікавий експеримент, тож буду стежити за перебігом) А можна отримати назву українського шампуню?
Надіє, назву шампуню надішлю приватним листом:)
Цікавий експеримент, дякую.
Щоправда відчувається перевага розважальної складової над науковою :)
Як сценарій реаліті-шоу із політичним підтекстом - чудово підійде :)
Як на мене, як для експерименту дуже багато звучить "це не буду", "це не хочу". Експреримент, так експеримент. І чому в назві "дієта"? Яка мета проекту? Схоже на намагання довести, що "з горем пополам на українському прожити можна". Україна не така вже і знедолена на свої товари, щоб ставити такі експерименти. Так, українські товари можуть і не завоювати масовий ринок, але це вже інше. Варто не піддаватися телевізійній рекламі "гарньєрів" та "макс факторів", от і відкриєте для себе українське..
Мета експерименту - на власній шкурі перевірити, на скільки доступний український виробник у столиці.
А що Ви маєте проти в назві слова "дієта"?
Телеізор я майже не дивлюся, тому на реклами, згаданих Вами марок, не ведуся:) Мені, як і будь-якій людині, притаманна лінь, тому не хочу витрачати багато часу на пошук українського виробника. Як результат цього, одна з умов - жити в звичному режимі. Якщо Ви знаєте достойну українську косметику, за якою не потрібно летіти на Марс, напишіть про неї. Я буду Вам дуже за це вдячна:)
І ні в якому разі я не намагаюся, щось доводити:) Експеримент дуже суб"єктивний. Об'єктивна складова буде вкінці експерименту.
У деяких супермаркетах, зокрема Біллі, якщо я не помиляюся, на кожному ціннику є великими літерами КРАЇНА-ВИРОБНИК та прапор цієї країни, товари здебільшого українські. Було би добре пролобіювати, щоби всюди так було. Це була би дійсно ефективна акція із серії "КУПУЙТЕ УКРАЇНСЬКЕ", можливо - перша ефективна.
Трохи не в тему, але до питання культури споживання та цінників: у Туреччині у багатьох супермаркетах на цінниках є "ціна за кілоґрам" - на всих продуктах харчування, не важливо, вагові вони чи ні. Це дозволяє швидко виявити найдешевші (а багато людей саме на такому і живуть - принципово або вимушено). Є одна велика фірма, "об'єднаний ісламський маркет", т.зв. "БІМ", у котрої орґанізаційна політика - всі продукти ЗАВЖДИ НАЙДЕШЕВШІ, і смислу шукати десь ще дешевші ніколи нема. Це супермаркет, який дуже нагадує наш АТБ, є у більшості мікрорайонів міст та містечок. Також у них не продається тютюн та алкоголь. Для країни, яка відсотків на 20 живе багатше від нас і при цьому - 60% мають мінімальну зарплату - це дуже актуально.
Сподіваюся, наші дієти та обговорення чимось виллються в оглядному майбутньому таким, що реально буде впроваджено та оцінено споживачами хоча би у масштабах того самого міста Києва :)
Хай товар буде нашого виробника, однак поганої якості, я його купувати не буду. І патріотизм тут ні до чого. Виробник має дбати про якість.
Я теж за якість!