Ми рідко замислюємося, чому бездомні люди опинилися на узбіччі життя. 

Важливо, щоб кожен з нас розумів, що безхатченки - такі ж люди, як і ми, з абсолютно такими ж потребами та інтересами.

У денному центрі допомоги «Стефанія» співробітники можуть допомогти безхатченкам відновити документи. Нужденні люди можуть отримати повноцінну їжу, одяг, медичну допомогу та інші послуги, всього їх в центрі більше 20-ти.

Також у центрі працює бібліотека. Це дуже важлива складова соціокультурної реабілітації. Відвідувачі центру люблять читати, і роблять це з великим задоволенням. У центрі вони читають не тільки фантастику і детективи, а  й класику. Багато хто захоплюється філософською літературою. Не важливо, навіть, що саме безхатченки будуть читати, головне, щоб це  допомагало розширювати кругозір і хоча б у книгах перебувати “в суспільстві”, щоб коли-небудь до нього повернутися.

Місяць тому в денному центрі допомоги «Стефанія» з’явився новий працівник бібліотеки, дівчина на ім’я Олена. Завдяки її зусиллям і бажанню допомагати людям, кількість відвідувань бібліотеки різко збільшилася. Раніше в середньому бібліотеку відвідувало до 15 осіб на день, а з появою Олени кількість відвідувань зросла до 30-35 осіб на день. І це ще не межа, сподіваємося, що охочих почитати буде все більше і більше. 

«До того, як я прийшла сюди працювати, я ніколи не чула про Фонд «Соціальне партнерство». Я взагалі була не впевнена, що існують такі організації, які насправді підтримують людей у  повній мірі. Прийшовши сюди, побачивши, що дійсно тут допомагають людям, мені захотілося зробити якийсь свій внесок у цю допомогу. Працюючи тут, у бібліотеці, я дуже впевнено себе почуваю, мені здається тут моє місце. Я розумію і бачу, що безхатченки приходять сюди не просто поїсти, посидіти. Вони грають у шахи і дуже багато читають. Мені здається, не кожен з нас перечитав стільки книг. Вони можуть з тобою поспілкуватися на будь-яку тему, як повноцінний співрозмовник. Завжди цікавляться новинами і з нетерпінням чекають листоношу зі свіжою пресою», - каже Олена.

Дійсно, серед загублених в житті, є чимало людей з вищою освітою.

На питання, як Олені працюється з безхатченками, вона відповіла: «Легко! Вони й посміхнуться щиро, і пожартують зі мною. Завжди питають як у мене справи. Дуже товариські люди, агресії з їхнього боку не було жодного разу».

Олена після перших днів проведених у центрі, навіть змінила графік роботи бібліотеки. Тепер бібліотека відкривається на годину раніше, щоб люди могли провести там більше часу. Вона щодня  самого ранку заходить в загальний зал, де відвідувачі центру збираються перед сніданком, і запрошує їх почитати і пограти в шахи. Розповідає людям про нові надходження газет і книг.

Щодо вікових характеристик читачів: близько 50 відсотків становлять люди середнього віку, а решта 50 відсотків - літні. Багато з останніх опинилися на вулиці при живих дітях і родичах. Складно підібрати слова, щоб висловити все співчуття і співпереживання цим нещасним людям. 

З великою повагою і захопленням говоримо спасибі Олені за її ставлення до знедолених. У нашій команді тепер з’явилася ще одна людина, якій не байдужа доля покинутих людей. Можливо навіть душевна бесіда з Оленою, або прочитана в бібліотеці книга, може стати тією соломинкою, яка допоможе людині почати повернення до нормального життя.