bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Олена Югай: “Сама я не зможу змінити світ, але можу спробувати зробити щось добре”

Що таке життя? Багато хто сприймає його як належне. Люди не замислюються про його цінність та унікальність. Кожна людина - це диво, що є на нашій землі, але вона забуває про це. Я і сама була такою людиною - все приймала як даність і повсякденне. Але після того, як я почула про волонтерство, багато, що змінилося. Я стала сильнішою і добрішою. Прочитавши безліч інформації про діяльність волонтерів, я не могла відчути всі ті емоції доти, доки сама це не спробувала.

Спілкувалася зі старенькою, що бачила в своєму житті не мало. Бачила, як її рідні та близькі помирали у неї на руках під час війни… Поховавши двох своїх синів, вона все ще не опускає рук, сподіваючись на краще.

Старий, який втратив ноги, наступивши на міну, живе на 9 поверсі. Він плаче від безвиході і дивиться на життя тільки через вікно. У таку мить вони думають, що ми забули про них, але це не так. Це історія, що живе в нас. Я запропонувала прогулянку до парку, після якої дідусь немічними руками обіймав мене як рідну і зі сльозами говорив слова вдячності і сподівання на наступну зустріч.

А діти, яких залишили батьки... Вони з надією чекають на їх повернення, і я намагалася зменшити їх страждання, допомогаючи і підтримуючи. І з кожною новою зустріччю, вони, не приховуючи своєї радості, зустрічали мене з обіймами. Поступово я стала для них важливою людиною.

Побачивши, як маленька дівчинка бореться за кожну хвилину свого життя, благаючи про одужання, розумієшь - вона боєць. Хоча є й інші ті, що кричать про смерть і ріжуть руки, нехтуючи всім, ти замислюєшся - а чи справедливо це?

Ставши волонтером, я зрозуміла, що хоч трохи, але можу виправити ситуацію. Приходячи до таких людей з допомогою та підтримкою, ти робиш їх щасливими і радієш сам, повертаючи їм віру в краще. Ти для цих людей стаєш не простою людиною, а людиною, що дарує надію, віру і просте людське розуміння і любов. Тепер, коли я приходжу до того старого, він надягає свій найкращий костюм, дістає свої запаси варення і розповідає про життя, після чого я трохи набираюсь досвіду. Одне “дякую” від таких людей викликають у мене такі емоції, від яких хочеться плакати від болю і сміятися від радості.

Волонтерство робить світ кращим. Так, сама я не зможу змінити світ, але можу спробувати зробити щось добре. Коли я стала волонтером, я багато чому навчилася. Я навчилася любити серцем, а не розумом, цінувати і любити життя… Жити без страху. Переставши бути самотньою, я зрозуміла, що не варто опускати рук при якійсь неприємності, адже є інші люди, чиї проблеми страшніші та болючіші за твої.

Зараз, я розумію,що найбільша нагорода - це не гроші, визнання чи привілеї. Найбільша нагорода - це сльози бабусі, якій ти допоміг; посмішка дитини, котрій подарував тепло, віру, надію і трохи своєї уваги, адже це так просто, чи не так?

Ви ніколи не зможете відчути те, що відчуваю я, просто читаючи про волонтерство. Це потрібно випробувати на собі і тоді зрозумієте, що волонтерство може змінити світ, але воно, в першу чергу, змінює тебе.

Волонтерська історія бере участь у конкурсі "Волонтер року 2012"

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.