«Форум громадянського суспільства країн Східного партнерства – ще один форум для діалогу» – під такою назвою опублікував свій допис Лукас Фуллінг, координатор проектів Euclid Network, на euclidnetwork.wordpress.com. У ньому він ділиться своїми враженнями про ІІІ зустріч Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства, яка відбулася 28-30 листопада 2011 року в Познані. Наводимо переклад із англійської.
Польський вимір
«Форум громадянського суспільства країн Східного партнерства був запущений 2009 року як частина амбітного проекту, мета якого – зближення наших східних партнерів (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Білорусь, Україна та Молдова) з Європейським Союзом. Ця мета сприятиме посиленню демократії, дотримання прав людини та встановлення економічної стабільності, а також зміцнення громадянського суспільства.
Мені пощастило бути одним із учасників, яких відібрали для участі у Форумі, що має на меті бути голосом східно-західного громадянського суспільства. Цього року Форум проходив у польському місті Познань. Умотивований положенням «почніть працювати, а не рекомендувати», мені не терпілося «зібрати всі наші голови разом» та почати працювати. Це було підкреслено у коментарі Єврокомісара Фюле: «Не ухилятися!». Але результати Форуму не зовсім відповідали тому, що я очікував, особливо у плані політичної підтримки (чи я був занадто наївним?).
Після початкового голосування про те, як голосувати, та виступів, що тривали півдня, ми зібралися в нашу робочу групу та обговорили інституційні процедури, познайомилися і у нас залишилася одна година для обговорення конкретних питань. Це те, що я називаю діями (сподіваюся, що ви зауважили мій злегка саркастичний тон)! З тих пір мої надії на те, що Форум громадянського суспільства відрізнятиметься від інших форумів, де мали місце лише обговорення, а не дії, розвіялися.
Наступні два дні були позначені строгими дискусіями про внутрішні демократичні процедури, виборами різних людей в наглядові групи, а також різними паперами, деклараціями та рекомендаціями.
У своїх дискусіях із учасниками я фокусувався на демократичному розвитку та зміцненню прав людини (без сумніву, дуже важливі аспекти). На моє запитання, яку роль могли б зіграти соціальні підприємства, що пропонують інші виміри країнам, що постраждали від драматичної відсутності фінансування (у тому числі країни Європейського Союзу), я бачив безглуздий вираз на обличчях більшості людей.
На мій погляд Форум громадянського суспільства Східного партнерства потребує поліпшення у двох питаннях:
По-перше, ефективність має поліпшитися шляхом введення постійного секретаріату, який дає бачення та спільну точку дотику для учасників і аутсайдерів.
По-друге, Форуму необхідно відкритися для інших подій, які відбуваються в зв'язку з внутрішнім розвитком громадянського суспільства в Європейському Союзі (соціальні інновації і соціальна діяльність), в якості додаткових драйверів для демократії і прав людини.
Хоча наглядова група в цьому році доклала зусиль, щоби заохотити Форум до більш активної роботи шляхом реєстрації його як асоціації та створення постійного секретаріату, ідея отримання сильного голосу була відкинута демократичними делегатами. На мій погляд, це ілюструє настрій Форуму.
Гарна ідея, яка була загублена у процедурах та, я цього боюся, надмірній кількості діалогів.
Сподіваємося, що наступного року буде більше активних дій. Я впевнений, якби делегати зібралися разом та показали конкретні дії, Форум міг би вирости у щось більше, стати легітимним голосом громадянського суспільства Східної Європи у Європі».
PS.
Наприкінці січня 2011 року за ініціативи представників ОГС України була створена Національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Що собою являє Платформа, її мету, діяльність, як долучитися та про перспективи України на шляху до євроінтеграції розповів ГУРТу Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, під час Форуму громадянського суспільства «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір», який відбувся 19 грудня 2011 року в Києві.
Переклад із англійської - Катерини Чельцової, менеджерки ГУРТа.
Коментарі