bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Хто слухає громадян?

Органи центральної влади ставляться до громадських слухань містобудівної документації як до формальності. Органи місцевого самоуправління так само формально проводять їх. Зацікавленими в участі під час планування й розвитку міст виявляються самі лише їх мешканці. Домагатися врахування своїх інтересів їм доводиться з усіх сил.

Мешканці Макіївки намагаються змусити міську раду виконувати закон. Для цього вони направили скаргу до прокуратури. В ній просять притягнути до відповідальності чиновників, які порушили закон і не взяли до розгляду пропозиції громадськості на громадських слуханнях щодо генплану.

Також громадські активісти оскаржуватимуть рішення останньої сесії міськради.

Перша практика

Перший досвід проведення громадських слухань після прийняття Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” показав дисбаланс між його революційністю для девелоперів і прийнятністю для громадян.

Громадські слухання в Макіївці відбулися 16-го липня з порушенням багатьох процесуальних норм і скінчилися буквально нічим. У день їх проведення зацікавлених громадян до зали міської ради не пускала міліція — казала, що зараз про генплан ніхто не говоритиме.

Напередодні слухань міська рада запропонувала для ознайомлення мешканцям Макіївки не весь генеральний план, а лише куці його частин. Зокрема макіївці на громадських слуханнях не знали про умови збереження зелених зон і зелених насаджень, про умови надання земельних ділянок на території, де повинна здійснюватися реконструкція, про порядок і обсяг компенсації власникам земель приватної власності в разі виникнення потреби в цих землях у міста. Не було доступу до фінансової та економічної інформації.

Відсутність цих документів викликала в громадських активістів підозри: а чи всю інформацію містить генеральний план, яку мусить містити відповідно до державних будівельних норм?

Також міська рада не повідомила мешканців про форми, які будуть використані для презентації генерального плану. Частина містобудівних документів була опублікован на сайті міськради. Хоча лишаються сумніви, чи ця ідея насправді залучила до обговорення велику кількість громадян.

Якщо генеральний план буде прийнятий на основі таких громадських слухань, то мешканці міста ризикують стати учасниками довготривалих містобудівних конфліктів. Адже якби з часом у документах виявилися недоліки (на приклад, у тих частинах, які мешканцям не показали), то до їхньої ліквідації довелося би чекати довго: зміни до генплану можуть вноситися не частіше, ніж раз на п’ять років.

Формальніше не буває

Перелік усіх зауважень щодо проведення громадських слухань активісти Макіївки подали до міської ради напередодні проведення зустрічі. Проте ні письмової, ні усної відповіді вони не отримали. На самих слуханнях до документу також не звернулися. Хоча висновок у нього був виразним: усі перелічені зауваження та пропозиції до проекту генерального плану неможливо врегулювати у відведений законодавством термін, розгляд проекту Генерального плану Макіївки є передчасним.

Та й не було коли розглядати пропозиції мешканців — зустріч у залі міської ради тривала… півтори години. За цей час доповідачі озвучили давно відомі проблеми функціонування міста, решту часу забрали дискусії щодо того, чи належатимуть до території Макіївки донецькі райони Квітковий і Донський.

Дискусії проте не дали ніякого результату, так само як і слухання загалом. Хоча проблеми могло би й не бути: заперечення щодо граничних меж міста Макіївка. Мешканці направили до міськради ще раніше за вже згадані заперечення. В цьому документі йшлося саме про донецькі мікрорайони. Чи його розглянули? Ні.

Корупція vs неграмотність

Чому міські ради так безвідповідально ставляться до права громадян брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, які стосуються забудов?

Генеральний план міста декларує бачення розвитку міста на найближчі 15-20 років. Він окреслює зони житлової, громадської та промислової забудов, умови безпеки мешканців, принципи забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних стандартів, збереження історико-культурної спадщини.

З такої інформаційної насиченості документа випиває перше пояснення: часто в ньому містяться незаконні, корупційні рішення. Допуск громадськості до детального вивчення містобудівної документації може викликати небажані наслідки.

Друге пояснення більш філософське: часто чиновникам у міськрадах бракує розуміння публічного характеру містобудівної документації, генеральних планів зокрема.

З уваги випадає, наприклад, той факт, що розробку цих самих містобудівних документів оплачують мешканці міста зі своєї кишені, що вони мають повне моральне та юридичне право брати участь у плануванні життя власного міста.

Тому в різних містах із вуст чиновників різного рангу можна чути фрази про секретність документів, про те, що з ними можуть працювати виключно фахівці, тому з громадських обговорень користі все одно не буде.

Неможливі можливості

Між тим варто згадати, що першу версію закону “Про регулювання містобудівної діяльності” Президент України Віктор Янукович заветував. Зроби він це під тиском громадськості, а пояснив свої дії так:цим законом “звужуються права громадян щодо можливості прийняття участі в обговоренні при плануванні і забудові території…”

Друга версія закону містила в собі відповідні президентські рекомендації. Однак порядок проведення громадських слухань не наводився, його розробка покладалася на Кабінет Міністрів України. В травні, через три місяці після того, як закон вступив у силу, ці положення таки були прийняті.

Головний їх недолік полягає в тому, що вони роблять врахування думки мешканців фактично неможливим. Адже на громадських слухання відбувається презентація вже розробленого генерального плану. Будь-які зауваження чи корективи до нього означають переробку як текстової інформації, так і картографічної складової. А розробити цей об’ємний документ коштує міській раді кілька сотень тисяч гривень. Кошти на корекцію документу в міських бюджетах зазвичай не передбачаються.

Незважаючи на це, макіївські активісти надії не втрачають. Якщо не вдасться розібратися з непорозумінням напряму з міською радою, подаватимуть позов до суду.

Практику оскарження генерального плану міста українські суди вже мають: зі минулого року в суді знаходиться генеральний план міста Чортків Тернопільської області, минулого тижня генеральний план свого міста до суду віднесли луганчани.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.