З 1 вересня 2025 року в Україні стартує новий режим прозорості у взаємодії комерційного інтересу та держави: Закон України «Про лобіювання», Положення про Реєстр прозорості та обов’язкові Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання. Здавалося б, громадські організації тут ні до чого: закон їх не стосується, реєструватися як лобісти їм не треба. Насправді ж нові правила змінюють саму культуру взаємодії з державою – і той, хто займається адвокацією, тобто також взаємодіє з державою, але захищає некомерційний інтерес, неминуче відчує ці зміни. Що саме змінюється, де межа між некомерційною адвокацією та лобіюванням, які ризики залишаються і як громадський сектор може отримати з цього максимум користі, – усе по поличках розкладаю нижче.

1) Коротко про нові правила

• Лобіювання стає врегульованою діяльністю: хто лобіює в комерційних інтересах, має реєструватися в Реєстрі прозорості, діяти за етичними правилами та звітно розкривати клієнтів/бенефіціарів, предмет і об’єкт лобіювання, фінансові дані, зустрічі та комунікації з посадовцями;

• Адвокація громадської організації без комерційного інтересу не підпадає під регулювання як лобіювання. Але, одразу зауважу, що важливо перевіряти, чи не переходить ваша діяльність у площину захисту комерційної вигоди конкретних компаній/груп;

• НАЗК адмініструє Реєстр і здійснює нагляд за дотриманням правил та достовірністю відомостей;

• Звіти суб’єктів лобіювання подаються двічі на рік (до 31 січня та 31 липня) в електронній формі.

2) Чому це потрібно громадському сектору

• Більше даних = більше впливу. Реєстр відкриє для громадських організацій відомості про те, хто і з чим заходить до влади, з ким зустрічається, які теми просуває і на які рішення «цілить»;

• Доказова адвокація. Конкретні дані про зустрічі, фінанси та клієнтів – це факти, на які можна спиратися у зверненнях, кампаніях, журналістських розслідуваннях, судових ініціативах;

• Рівніші правила гри. Коли бізнес-лобізм виходить із тіні, легше відстоювати публічний інтерес і показувати, де він «перекривається» приватною вигодою;

• Професіоналізація адвокації. Етичні стандарти та «законодавчий слід» (слід комунікацій і внесків у рішення) формують іншу культуру взаємодії з державою – конструктивну і прозору;

• Моніторинг ризиків. Нові правила – інструмент виявлення конфлікту інтересів, «дверей, що обертаються», підозрілих фінансових потоків і «тихої політики».

3) Де пролягає межа для ГО: швидкий тест

Ваша діяльність найімовірніше не є лобіюванням, якщо:

• ви дієте без комерційного інтересу (захищаєте права груп, екологію, доступ до послуг, тощо);

• не укладаєте договір лобіювання і не отримуєте винагороду за просування комерційної вигоди клієнта;

• предмет вашої роботи – публічні політики без адресної вигоди для конкретного бізнесу.

        

Пильніше перевіряйте статус, якщо:

• вас наймає компанія/асоціація для просування рішень, що створюють економічну вигоду для неї;

• є письмовий договір з визначеним предметом, «об’єктами лобіювання» і безготівковими розрахунками;

• у комунікаціях фігурують посадовці з відповідальними/особливо відповідальними посадами.

        
4) Що зміниться у вашій щоденній роботі: практичні вигоди
 

4.1. Аналітика та розслідування

• Дані Реєстру дозволять картографувати: хто впливає на які закони/підзаконні акти, через які зустрічі та бюджети;

• Приклад (гіпотетичний): ГО, що відстежує доступність ліків, бачить у Реєстрі кілька зустрічей фарм-лобістів з високопосадовцями напередодні зміни правил реімбурсації. Організація оперативно готує позицію, мобілізує пацієнтські групи, вимагає публічних консультацій і публікує фактчек із посиланнями на записи в Реєстрі.

4.2. Кампанії та медіа

• Прозорість зустрічей – це «гачок» для журналістики даних і пояснювальних матеріалів;

• Приклад (гіпотетичний): у сфері довкілля ГО виявляє, що перед послабленням норм для промислових викидів відбулося кілька контактів бізнес-асоціацій з профільним міністерством. На основі цього факту ГО ініціює спільний брифінг з науковцями, пропонує альтернативний текст регулювання і запускає кампанію противаг.

4.3. Судові й антикорупційні інструменти

• Звіти лобістів можуть підсилювати звернення до НАЗК, запити на публічну інформацію, скарги щодо конфлікту інтересів;

• Приклад (гіпотетичний): ГО виявляє, що посадовець проводив зустрічі з лобістом, який представляє компанію, де працює його близький родич. На основі записів з Реєстру готується звернення до НАЗК та публічний звіт.

5) «Тиха політика» та «двері, що обертаються»: як ГО протидіяти

Нові правила не «вимикають» неформальні контакти, вечері, VIP-ложі та кадрові переходи між державною службою і бізнесом. Тож:

• Будуйте публічні «сліди» самі. Фіксуйте всі свої експертні подання, зустрічі та комунікації в відкритому форматі (на сайті/гіт-репозиторії документів);

• Зіставляйте дані. Порівнюйте записи з Реєстру з графіками посадовців, стенограмами комітетів, протоколами робочих груп, відкритими ЗМІ;

• Вимагайте системних запобіжників. Публічні реєстри подарунків, періоди «охолодження» для екс-посадовців, аудит консультацій – усе це має бути невід’ємною частиною вашої адвокації.

6) Кейс-пакет: як це працюватиме на практиці
 

Кейс 1 (гіпотетичний). Освіта і EdTech

Ситуація: Міністерство оновлює стандарт цифрових інструментів для шкіл.

Що видно в Реєстрі: лобістська компанія А (від імені міжнародного EdTech-постачальника) повідомляє про 4 зустрічі з департаментом, предмет – «включення платформи X до рекомендованих».

Дії ГО: коаліція освітніх ГО готує порівняльний аналіз альтернатив (у т.ч. open-source), ініціює консультації «на паритеті» і вимагає пілотування перед масштабуванням.

Результат: міністерство оголошує відкритий конкурс рішень, публікує критерії та результати пілоту.
 

Кейс 2 (гіпотетичний). Охорона здоров’я і ціни на препарати

Ситуація: обговорюється зміна методики реімбурсації.

Що видно в Реєстрі: кілька консультацій лобістів фарм-асоціацій з високопосадовцями протягом звітного періоду; вказані бюджетні діапазони витрат.

Дії ГО: пацієнтські організації готують контр-розрахунок впливу на сімейні бюджети, просять НАЗК перевірити можливі перехресні інтереси, проводять брифінг із незалежними економістами.

Результат: у фінальній редакції з’являється механізм «цінових коридорів» і відкладений перехід для чутливих нозологій.
 

Кейс 3 (гіпотетичний). Довкілля і промислові викиди

Ситуація: готується постанова щодо моніторингу викидів.

Що видно в Реєстрі: лобіст від імені металургійної компанії просуває пом’якшення норм.

Дії ГО: екологічна мережа залучає університетську лабораторію, формує альтернативну норму та вимагає публікації всіх протоколів робочої групи.

Результат: запроваджено компромісний перехідний період із жорстким KPI та санкціями за невиконання.
 

7) Ваш план дій на найближчі 90 днів

• Призначте відповідального за моніторинг Реєстру та звітних періодів.

• Опишіть власні процеси адвокації (кодекс етики ГО, політика конфлікту інтересів, публічний реєстр зустрічей/подань).

• Побудуйте карту стейкхолдерів у ваших політиках: ключові міністерства/комітети, бізнес-асоціації, експерти, потенційні лобісти.

• Налаштуйте «ранні сповіщення»: теми, ключові слова, посади, щодо яких ви хочете отримувати оновлення (в т.ч. з відкритих джерел).

• Підготуйте шаблони: запити на публічну інформацію, звернення до НАЗК, публічний коментар до регуляторного акту, форма фіксації зустрічей.

• Навчіть команду і партнерів: коротка інструкція «Що є лобіюванням, а що – адвокацією», як користуватися Реєстром, як документувати взаємодії з державою.

• Сплануйте комунікацію: рубрика «Тиждень прозорості» у блозі/соцмережах з оглядом нових записів і поясненнями «чому це важливо для громади».

8) Висновок і заклик до дії

Завершуючи, варто підкреслити головне: хоча закон про лобіювання безпосередньо не стосується громадських організацій, він формує нову культуру взаємодії з державою, якою тепер муситимуть керуватися всі. Для адвокації це величезна можливість: відкриті дані про комерційний лобізм дозволяють ефективніше відстежувати ризики, знаходити точки впливу та підкріплювати свої звернення фактами, а не припущеннями.

ГО, які документують власні дії, відстежують Реєстр прозорості і використовують його для доказової адвокації, отримують перевагу: вони можуть прогнозувати, які рішення готуються, вчасно мобілізувати громаду та формувати альтернативні пропозиції, які реально впливають на політику. Прозорість комерційного лобізму стає вашим інструментом, а не конкурентом: ви бачите, хто і з якою метою приходить до влади, і на цій основі будуєте аргументовану, професійну адвокацію.

Тож цей новий режим – шанс для громадянського суспільства зробити свою роботу більш впливовою, доказовою і помітною. Використовуйте його, щоб ваша адвокація стала сильнішою, а громадські інтереси – захищеними.