Голова Громадської ради при Донецькій обласній ОДА Володимир Кіпень відповідає на запитання які стоять перед кожною Громадською радою: Хто ми? Навіщо ми? Що робити? Як робити? Як взаємодіяти?

Отже, хто ми? Відповідь має два компоненти. Громадська рада є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом при органі виконавчої влади, утвореним з представників інститутів громадянського суспільства для забезпечення участі громадян у формуванні та реалізації державної політики. Таким чином, ми при владі і представляємо громадянське суспільство. Радники влади і голос громадськості. Це вже вимагає бути, по-перше, корисними владі в проведенні державної політики (консультувати, радити), по-друге, певним чином опонувати органу влади, представляючи інтереси громади, давати відмінні від владних точки зору. Реальне співвідношення цих двох моментів в роботі кожної громадської ради визначатиме хто вона в дійсності: ефективний орган комунікації громадськості і влади; орган, обслуговуючий інститут влади; чи жорсткий опозиціонер, що протистоїть владі. Оптимальним, думається, є перше.

Навіщо ми? Почну з трактування ситуації, яка склалась у відносинах між громадянами та владою. Адже саме це спричинило наше – громадських рад - народження. Її сьогодні найчастіше визначають як кризу, кризу довіри. Соціологія свідчить про загрозливо масштабну недовіру людей до влади, про ніби-то окреме існування влади і окреме громадян. Відсутність діалогу приводить до соціально невиправданих рішень і зростання суспільної напруги. Основною проблемою, на нашу думку, є проблема дієвих механізмів взаємодії, відсутності інституційних каналів порозуміння та зворотного зв’язку. Громадські ради, які створюються зараз при всіх органах виконавчої влади, мають стати такими каналами.

Не факт, що станемо. Зустрічаємося зараз з великою кількістю перепон, бар’єрів і міфів. Вони як внутрішнього, так і зовнішнього щодо громадських рад походження. Внутрішні – власна слабкість (ресурсна, кадрова), роз’єднаність, невміння і неготовність ефективно працювати. Зовнішні – несприйняття громадськості чиновниками, відсутність практики партнерської співпраці з громадськістю у влади, певні страхи перед можливим популізмом і політизацією громадських рад.

Поборювати ці бар’єри, розвінчати міфи ми зможемо лише ефективною роботою. Громадська рада це, в першу чергу, консультативно-дорадчий орган, що надає консультації та поради органам влади з гострих питань, які з тих чи інших причин або не вирішуються, або мають недостатньо уваги. Ми працюємо лише в рамках діючого законодавства, Рада не збирається перебудовувати систему управління, але вона буде наполягати на тому, щоб у прийнятті важливих рішень для громади була врахована її позиція та інтереси. Без консультацій з громадськістю є багато ризиків, що будь-які рішення та програми будуть провальні.

Дійсно, в органах влади працює багато професіоналів, але і серед членів громадських рад та представників інститутів громадянського суспільства Донеччини є багато фахівців та експертів з різних сфер. Вони мають всі можливість допомогти і громаді, і владі вирішити багато проблем, які залишаються без належної уваги.

Крім того професійний рівень Громадських рад має постійно зростати в процесі роботи. Серед деяких членів рад ця позиція не надто популярна. Аргумент такий: не вчитися ми прийшли, а діяти, контролювати владу. Проте діяти треба професійно, щоб контролювати, треба знати предмет контролю і відповідні методи його проведення. В цьому аспекті громадські ради мають ще величезні резерви. Маємо напрацьовувати знання, вміння, конкретний досвід та поширювати його. Нами запланована серія навчальних заходів для членів нашої Ради впродовж найближчого місяця, міжнародний фонд «Відродження» фінансово підтримав поданий нами проект. Будемо раді долучити до тренінгів з аналізу політики органів влади керівників громадських рад області. Вони будуть спрямовані на практичне освоєння нових методик аналізу політики, на розуміння особливостей роботи адміністрації та інших структур влади на місцях.

Отже, громадські ради як представники громадськості мають існувати для участі, впливу і контролю в формуванні і проведенні політики органами влади на місцях.

Що робити? Дуже важливим і у внутрішній діяльності кожної громадської ради, і у взаємодії новостворених громадських рад є обговорення цінностей та принципів ефективної роботи. Мають бути проговореними і прийнятими за загальною згодою певні цінності, які реалізовуватиме в роботі громадська рада, її члени. Це перш за все цінності демократичності, відкритості, публічності, легальності, громадянської відповідальності, компетентності, захисту, лобіювання та відстоювання демократичних прав та життєво важливих інтересів людей, самоорганізованості. Базовими для нас мають стати такі принципи діяльності як громадянська активність, партнерська взаємодія органів державної влади і громадських інститутів, системний діалог і консультування, політична незалежність, протистояння етатистським тенденціям (пріоритет держави по відношенню до громадянина).

Це важливо для розгортання роботи наших Громадських рад. Адже і до нині у нас багато різночитань того, що є «продуктами» громадських рад, що вони мають робити.

Експертне обговорення схиляється до думки, що такими продуктами є:

• проекти владних документів;
• аргументована публічна позиція;
• незалежна оцінка, експертиза;
• компетентні поради чиновникам;
• консолідована думка громадянського суспільства.

І якість цих продуктів залежатиме від організації ефективної роботи кожної громадської ради.

Як робити? Які інструменти можуть і мають використовувати Громадські ради у своїй повсякденній діяльності? Вони гарно виписані в Постанові КМУ №996 в Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Слід виділити проведення консультацій з громадськістю, громадських слухань та експертиз нормативних актів, публічних обговорень через круглі столи чи конференції, вивчення громадської думки, інформаційно-просвітницьких і мобілізаційних кампаній по важливим для людей проблемам тощо. Громадська рада повинна стати експертним майданчиком, помічником як для громади, так і для влади.

Як взаємодіяти громадським радам? Потреба в цьому реальна і актуальна. Взаємодії як такої ще практично немає, а необхідність для посилення ролі громадських рад і громадськості важко переоцінити. В єднанні – наша сила. Основними напрямами взаємодії можуть бути наступні: - обмін досвідом, - взаємопідтримка, - спільні дії у вирішенні актуальних для наших громад питань, - партнерство в реалізації конкретних спільних проектів. Ми відкриті до партнерства і сподіваємось на посилення від цього власних можливостей ефективної діяльності та нашу корисність для посилення громадських рад області.

Який шлях ми пройшли і який досвід маємо? На сьогодні ми в основному завершили організаційний етап, оформились структурно, легітимізувались через розпорядження голови обладміністрації та затвердження Положення і Регламенту роботи Громадської ради. Хоча проблемам посилення власних організаційних можливостей потрібно постійно приділяти увагу. Але зараз пріоритетним стає конкретна практична робота на суспільство, на громаду, на людей. В цьому наша місія. Дуже важливим і нерідко непростим є пошук порозуміння та визначення основних правил роботи з органом влади, при якому створена громадська рада.

Ми відпрацьовували і продовжуємо практикувати три основних способи.

Перший – офіційне відповідно до закону подання інформаційних запитів та пропозицій голові обладміністрації та іншим конкретним структурам обласної виконавчої влади. За цей час – останні два місяці – Громадська рада подала близько тридцяти різних запитів і пропозицій. Отримали на них відповіді, аналізуємо їх і будемо виходячи з них формувати свій план роботи до кінця року.

Другий спосіб – організація спільних зустрічей з керівниками ОДА і її управлінь, безпосереднє знайомство представників громадськості і службовців для налагодження більш дієвої комунікації. Без цього чиновники нерідко не готові спілкуватися з членами правління громадської ради.

Третій спосіб – публічне звернення керівництва Громадської ради чи відкрита заява для ЗМІ з актуальної для громадськості області проблеми. Так ми зробили з проблеми закриття шкіл в Донецькій області та подібного роду соціальних питань розвитку громади. Це підсилило суспільну дискусію і привело до пропозиції від обладміністрації створити спільну робочу групу з питань оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл у Донецькій області. Склад робочої групи ОДА і громадської ради при ОДА був офіційно затверджений. Метою стало – не «гасіння пожежі», а розробка Рекомендацій робочої групи Донецької ОДА та Громадської ради при ДонОДА «Алгоритм залучення громадськості до розгляду питань, пов’язаних з реорганізацією та ліквідацією загальноосвітніх навчальних закладів» як способу попередження конфліктів. Зараз вони в обладміністрації і ми очікуємо, що губернатор легітимізує їх своїм розпорядженням. Тоді ми матимемо механізм врахування інтересів всіх сторін можливої конфліктної ситуації і ставитимо задачу подальшого моніторингу виконання органами влади прийнятих рекомендацій. В чому роль громадських рад на місцях може бути дуже важливою.

Вважаємо зроблене одним з перших конкретних позитивних результатів співпраці обладміністрації і громадської ради. З даним документом ми знайомимо і вас, включивши його в роздаткові матеріали. Багато уваги приділяємо інформаційному, публічному забезпеченню висввітлення роботи нашої Громадської ради. Маємо свій блог в мережі та на сайті ДонОДА, де ставимо наші документи, матеріали та інформацію, корисну для інститутів громадянського суспільства. Варто звернути увагу, що на загальноукраїнському рівні також створено і запрацював веб-ресурс «Портал громадських рад України», який стане помічником і громадським радам, і громадським організаціям. Там вже створена сторінка нашої Громадської ради, на якій можна дізнатись про неї та її діяльність.

Звичайно, це перші кроки. Багато що ще не виходить, але ми керуватимемось глибоким шевченківським заповітом – «борітеся - поборете».

Володимир Кіпень, голова Громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації