Дмитро Хозін – один з організаторів першого в Україні політико-економічного квесту К12, що протягом 3 років працює в місті Дніпропетровськ. Організація - приклад того, як декілька людей можуть зібрати навколо себе молодь задля соціально-політичних змін у своєму місті, підтримати малий та середній бізнес, та, не багато і не мало, стати мером одного з найбільших міст України. Усе це - у форматі гри!
ГУРТ поспілкувався з Дмитром у форматі PRоГОну та дізнався більше про діяльність К12 та про те, як поєднати формат квесту та соціально-політичну активність молоді у великому місті.
ГУРТ: Розкажіть про ідею створення організації, які основні напрямки Вашої діяльності та чим вона відрізняється від інших молодіжних організацій Дніпропетровська?
- К 12 було створено в 2010 році. Насправді, організації як такої ми не створювали – ми досі не зареєстровані як НУО. Це займає багато часу й дуже бюрократично. На той час ми (ми це я, Дмитро Хозін та Сергій Головацький) шукали до якої б організації нам з нашими ідеями долучитися. Нас цікавила політика, соціальне життя міста, екологічне, і ми шукали бодай одну організацію, в якій хоча б одна з цих ланок розкривалася. Ми прийшли в AIESEC – там нам не сподобалось, прийшли в політичні партії – там справжньої політики, як на мене, немає. І ми сіли і подумали: а чому молодь не має місця, в якому б вони могли самовиразитися? Зараз безліч маленьких і майже невідомих організацій – більшість з них – це організації однієї або двох людей, така-собі «людина-організація». У великому місті ми не знайшли жодної нормальної молодіжної спільноти. І ми вирішили – зараз не радянські часи, всі орієнтовані на розваги, всі хочуть їздити на фестивалі, всі хочуть отримувати задоволення, всі хочуть мати після цього купу цікавих фото Вконтакті. Ніхто не хоче жертвувати собою заради держави, ніхто не хоче будь-що робити без власної вигоди. Тому ми вирішили, що можемо працювати з аудиторією, яка хоче розваг, але переформатувати її так, щоб використовувати ці людські ресурси з користю. Так народився перший політико-економічний квест К12.
ГУРТ: Ідея організації-квесту є досить незвичною. Яким чином відбувається ініціація гри, яка структура квесту?
- Перший етап найлегший і більшість учасників залишаються на ньому. Це етап гри. Охочі беруть участь у різних тематичних розважальних квестах. Команди зазвичай формуються хаотично, що дозволяє за максимально коротких термін перезнайомити між собою всіх учасників. Перше, що ми робили, – це був піратський квест-суботник та завдання взяти інтерв’ю у бездомного. Звісно, завдання ці мають розважальний бік і бік корисний – місто очистити, журналістські навички розвинути, поглянути на життя з іншого боку, привернути громадськість до наявних проблем. Наступне завдання – взяти інтерв’ю у політика – у перших політиків області, паралельно дізнаючись у оточення цієї персони чим вона живе. Далі – краще. Треба взяти своє інтерв’ю з бездомним та інтерв’ю з політиком і порівняти їх. Також у нас були завдання навчитися користуватися Photoshop, написати статтю у газету, що відповідала б усім вимогам редакторів.
Наступний етап – стати організатором подібного квесту, зібрати учасників, провести його та доповісти про результати. Так пройшла, наприклад, регата на плотах із пластикових пляшок, бал кохання й містики, безліч суботників й багато іншого.
Наступний етап – це етап бізнесу. Це ряд практичних завдань, у який входить пошук ідеї для бізнесу, розробка бізнес-плану, пошук клієнтів, проведення ефективних рекламних кампаній. Ідея – не має значення. Головне – це навчитися грамотно планувати і втілювати ідеї в життя. Наприклад, перший «наш бізнес» - торгувати квітами на перше вересня. Одна з команд наторгувала «чистими» 800 гривень.
Тобто проходячи кожен з етапів, учасник занурюється в життя міста «углиб і вшир» - від прибирання сміття до крісла в облдержадміністрації. Звісно, чим вища сходинка, тим менше людей переходить на наступну, таким чином проходячи таку собі перевірку.
ГУРТ: Ви досить відома в Дніпропетровську організація. Як вам вдалось заявити про себе на все місто?
- Перше, що ми зробили, це розклеїли по місту плакати «Розшукується мер. Винагорода 1000 гривень» і на ньому наші контакти. Тут таке почалося – дзвінки від облдержадміністрації, міськради з питаннями що це таке, що за політична партія, хто вас фінансує. Мер, певно, сам розпереживався. На плакаті було посилання на наш сайт, де ми розказували що ми маємо на увазі і чого ми хочемо, також ми організували зустріч, на якій і сформувався основний кістяк К12.
ГУРТ. Наскільки активна молодь в Дніпропетровську і яким чином ви залучаєте нових людей до організації? Як працюєте з волонтерами?
Зараз, коли людина приходить в К12, вона не так детально проходить всі етапи. У нас є багато активних проектів, у які ми залучаємо нових людей. Якщо їм подобається те, що ми робимо – вони далі працюють з нами, роблять свої проекти. Найбільше нас цікавлять «універсальні» люди, які хочуть і можуть брати участь у різноспрямованих проектах. Стати учасником квесту можна, заплативши членський внесок в 20 гривень та написавши статтю на тему «Чому я унікальний».
Певно, головна особливість нашої організації це те, що кожен залишається на тому рівні, на якому він хоче. Останнім етапом нашого квесту є активна участь у політичному житті міста, участь у виборах, боротьба за якісну та відповідальну владу. Скажу чесно, до цього рівня не дійшов ще жоден учасник організації, проте ми віримо, що найближчим чином це зміниться на краще. Наша ціль – це крісло мера та половина місць в облдержадміністрації.
Головна проблема організацій це те, що всі втрачають людей. Коли ти знайшов студента, то він, закінчуючи університет, іде на роботу. Людина на роботі це вже інша людина, дім-робота й більше її нічого не цікавить. Тому ми намагаємось максимально втягнути найбільш активних людей у бізнес, тому що тоді вони будуть з нами. І це, відповідно, більш незалежна аудиторія, ніж люди, що працюють в найм.
ГУРТ: Виходить, що беручи участь у бізнес проектах, учасники мають долучатися і до соціальних?
- На початку таких вимог ми ставити не могли. Але наразі, за останні півроку ми відкрили три заклади харчування та одну фестивальну площадку за містом. Тобто ми можемо говорити про те, що бізнес сторона розвивається досить активно. Тому ми створили деякі правила щоб, так би мовити, захистити себе і організацію від втрати кадрів й продовження роботи в соціальній сфері тих людей, хто задіяний в бізнесі. Кожен бізнес має віддавати певний відсоток в організацію для того, щоб формувалась мережа. І якщо у одного закладу виникають фінансові тимчасові труднощі, за рахунок інших закладів вони продовжують існувати. Власне, чому всі так хочуть робити бізнес з К12 – у нас є велика підтримка. Наприклад, ми «розкрутили» один із закладів тільки тим, що додали їх логотип на наш фірмовий цукор і відкрили їм свою аудиторію Вконтакті (а це більше ста тисяч підписників).
ГУРТ: По суті, наразі ваша організація не потребує фінансових вливань ззовні. А на початку діяльності як ви вирішували фінансові питання функціонування К12?
- За весь час існування ми не скористалися жодним грантом. Поки ти будеш боротися за цей грант, краще піти і щось одразу зробити. Загалом, нам ніколи не було потрібно багато грошей – близько 2 000 в місяць. Ці гроші ми самі вкладали. Одного разу нам допомогла облдержадміністрація – вони видали нам 5 тисяч на проект Стріт-арт.
ГУРТ: На вашому сайті можна знайти інформацію про вже реалізовані проекти. Чи повторюєте або продовжуєте ви деякі з них?
- Так. Деякі повторюємо, але більше для розваги новачків, як можливість привернути увагу ще більшої аудиторії. Зокрема, постійно проводимо тематичні суботники, працюємо над розвитком промислового туризму в Дніпропетровську. Хочемо продовжити проект стріт-арту, адже він був досить яскравим та привернув увагу багатьох всеукраїнських ЗМІ. На ці малюнки звертають набагато більше уваги, ніж ніж на читання газет. Тому це досить ефективний спосіб щось сказати.
ГУРТ: Один з ваших останніх проектів – Стопудівка – має досить цікавий формат – етно- еко- село. Як виникла ідея такого поселення?
- В Чернігівській області є подібний хутір. Ми там відпочивали колись на Новий рік. Приїхавши додому, Сергій Головацький – співзасновник К12 – загорівся ідеєю зробити щось подібне і в Дніпропетровську. Восени минулого року ми сіли в автомобілі і поїхали шукати село, в якому можна було організувати подібне. Основними критеріями було те, щоб воно було не дуже далеко від міста, більш-менш нормальна дорога, можливість створення озера. Так ми знайшли село Ракове Синельниківського району, в якому ми і почали робити наш проект. Наразі ми перейменувалися в «Мистецький хутір». «Етно» та «еко» у нас небагато: музей Стопудівки та вітряк. Його головна мета – створити таку локацію за містом, де можна було б проводити свята й фестивалі, а також відроджувати українську культуру, традиції, популяризувати наші дніпропетровські та й загалом українські музичні гурти. Для нас це майданчик, через який ми отримуємо доступ до великої аудиторії й пропагувати власні ідеї. Це можливість підняти культуру східної України, показати всім, що на східній Україні є ця культура, і вона не гірша за західну.
ГУРТ: Які плани на найближче майбутнє?
- По-перше, зробити Дніпропетровськ столицею України (усміхається - ред.). А взагалі, наш план – це і є наш квест. Якомога більше людей мають пройти через ці 12 кроків, що ми пропонуємо в нашій грі. У результаті, найкращі опиняться на політичній верхівці Дніпропетровська і наше місто стане найкращим в Україні.
Спілкувалася: Аліна Кобенко
Читайте та коментуйте із останнього в PRоГОні:
Хочете навчитися організовувати квести у своєму місті? Скористайтеся онлайн-інструментом з організації квестів для молоді!
Увага! Копіювання доступне лише для зареєстрованих користувачів порталуГУРТ. Реєстрація займає менше однієї хвилини!
Коментарі
молодці з гумором )