Сьогодні в статусі на Facebook знайома, яку я дуже поважаю, написала наступне: “І чому, як каже у своїх віршах Полежака,”по вулицях моєї країни ходить бидло!“?:(”. Ця фраза змусила замислитись. А дійсно - чому?

Так, людям притаманне протиставлення свого способу життя, думок та поведінки іншим концепціям, таким чином вони ніби захищають свій світогляд, переконують себе в його правильності, забезпечуючи таким чином відносну внутрішню морально-етичну та психологічну рівновагу.
От є в мене сусід, йому десь під 30, працює м'ясником, за всіма ознаками - манера поведінки, мовлення, форма одягу і т.п., повністю підпадає під визначення “гопник”. Всіх інших він щиро вважає бидлом, крім, можливо, невеликої когорти таких самих “пацанчиків” як і він.
Вчений вважає бидлом бізнесмена, який оббризкав його на зупинці брудом з під колес свого джипа, а бізнесмен - вченого. Банківський працівник називає бидлом реалізатора з ринку, а реалізатор так само ставиться до “офісного планктону”.
Переглядаючи відео останньої бійки в сесійній залі Верховної Ради, ми дивуємось з того, яке ж все-таки бидло сидить в нашому парламенті! І прихильники різних політичних сил взаємно називають бидлом одне одного за те що вони проголосували на виборах за цих депутатів, які ставляться як до бидла до усіх громадян країни.

Останнім часом стало нормою і серед людей які відчувають свою приналежність до інтелектуальної еліти висловлювати таке ставлення до представників інших соціальних груп. Але якщо для інших таку модель сприйняття не схожих на тебе людей (за світоглядом, моральними пріоритетами, тощо) можна виправдати сліпим наслідуванням “традиції”, яка міцно вкорінилася в менталітет нашого все ще пострадянського суспільства, то від людей думаючих хотілося б очікувати обдуманого ставлення до представників інших соціальних груп, чия поведінка, світогляд та пріоритети відрізняються від наших.

Я ні в якому разі не закликаю до “толерантності” по відношенню до бидла у вульгаризованому визначення цього поняття: “толерантність = терпимість”. Терпіти як раз не варто. Але інтелігенція зараз тільки те й робить, що терпить: потерпаючи від несправедливого та образливого ставлення до себе ми тільки на те й здатні, щоб поскаржитись на “бидло” в своїй ЖЖ-шечці таким самим як ми самі.
Справжня толерантність починається з розуміння іншої людини, усвідомлення причин та мотивів її поведінки, джерел формування такого світогляду, таких цінностей та пріоритетів, які зараз притаманні даній людині.
Таке розуміння та усвідомлення дасть, по-перше, змогу адекватно сприймати представника тієї чи іншої соціальної групи, знати що від нього можна очікувати та бути готовим до цього, не ставити завищених або неадекватних очікувань, бо розчарування проявляються тільки у випадку неспівпадіння отриманого результату й очікувань. Якщо ви вважаєте бидло своїм ворогом, згадайте, що чим краще знаєш ворога - тим більше в тебе шансів якщо не на перемогу, то хоча б на більш-менш прийнятні наслідки зіткнення з ним, збереження особистого майна, фізичного та емоційного стану.

По-друге, розвиваючи тему “справжньої толерантності” по відношенню до бидла з боку представників “інтелектуальної еліти”, хотілося б згадати українську інтелігенцію другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Погодьтесь, те коло людей, яке вони могли б назвати “свої”, було дуже вузьким, але “бидла” в розумінні соціальних груп з моральними пріоритетами, поведінкою і т.п., які суперечили світогляду “своїх”, було набагато більше ніж зараз. Але вони тоді прагнули не відгородитися від бидла, не віддалитися від нього на безпечну “відстань”, а навпаки йшли “в маси”, намагаючись змінити людей, по можливості “підтягти” їх до свого рівня.

…

Я не готовий зараз зробити висновок з усього вище написаного, тим більше дати якісь “рецепти”. Це просто роздуми і запрошення до дискусії, обдумування та обміну думками стосовно піднятої теми.

В кінці міг би поставити останнє відео-творіння Містера Фрімена, яке вже фігурувало в коментарях до іншого запису ГУРТоблогів, але запропоную інший мультик, по-моєму, набагато більш розумний.