•  

+ Пiдписатися

Дієвий спосіб вирішення історичного непорозуміння між Польщею і Україною – це вибачення   

За сприяння Французького Інституту 31 жовтня 2016 року відбулася лекція французького соціолога Жоржа Мінка (Франція) на тему: «Польща – Україна: складні шляхи примирення».

Під час своєї лекції Жорж Мінк підняв складні питання щодо викликів, які постали перед двадцятилітніми добросусідськими відносинами між Польщею та Україною, та щодо того, для чого потрібна болісна інструменталізація пам'яті сьогодні.

«Ми повинні дивитися вперед без докорів сумління щодо історичних подій, а якщо є якісь, то необхідно знайти спосіб для примирення», – зазначив Жорж Мінк.

З 2015 року розпочався період непорозуміння у відносинах між Польщею та Україною. Пов’язують таку ситуацію з різними поглядами на події минулого та на дії політичних лідерів, зокрема неоднозначне відношення викликає постать Степана Бандери.

У 2015 році прийняли Закон України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» від 09.04.2015 № 314-VIII, який викликав негативну реакцію у польському суспільстві.

Нещодавно у Сеймі Республіки Польща, в свою чергу, було визнано геноцидом поляків Волинські події. Проте донедавна між Україною та Польщею складалися теплі добросусідські відносини. Наприклад, президент Польщі Лех Валенса першим привітав українців із проголошенням незалежності, розпочавши сприятливий період для розвитку відносин між країнами. За модель примирення було взято вирішення давнього непорозуміння між Францією та Німеччиною – вибачення.

Той період ознаменувався великою кількістю взаємних візитів очільників держав – близько 23 ( за підрахунками міжнародників), 10 із яких задля примирення між народами.

У 90-х роках польське суспільство перебувало під впливом доктрини, значення якої полягало у наступному: по-перше, ворог – це Радянський Союз, а не якась конкретна нація,  по-друге, між територіями Польщі і Росії проживають українці, білоруси та литовці.

В українському суспільстві у цей час проявилися свої побоювання у такому швидкому  зближенні і примиренні з Польщею, а саме – щодо несприйняття поляками українців зі східних областей, наступне стосувалося розуміння України як буферної зони, і останнє – геокультуристичне, тобто Польща взяла на себе по відношенню до України цивілізаторські повноваження – європеїзацію.

У Польщі була створена спеціальна інституція – The KARTA Center Foundation (Polish: Fundacja Ośrodka KARTA), до компетенції якої входить вивчення славного минулого Польщі та архівних матеріалів з метою подальшого викладання історії країни, толерантності і демократії.

Саме KARTA створила робочу група істориків для опрацювання проблемних історичних подій, які відбулися в Польщі та Україні на початку ХХ ст. Фокусом дослідження обрали тему «Поляки та українці 1918-1948 рр. Складні питання».

Зусилля істориків цієї робочої групи спрямовані на з'ясування історичної правди щодо Волинських подій та Операції «Вісла». До її роботи також долучалися громадські організації, а саме представники Світової організації армії Крайової та Спілки українців Польщі, які сприяли  регулярним зустрічам істориків. Значний внесок у вивчення цих питань, як це не дивно, зробила незалежна профспілка «Солідарність» та КПП (Komunistyczna Partia Polski).

Організаційною формою роботи визначили оголошення доповідей кожної із сторін. У підсумковому документі зазначали, у чому сторони погоджуються й у чому ні.

Робоча група напрацьовала 11 томів матеріалів. Деякі погляди на оцінку подій співпадали, деякі ні. Однак, як зазначив Жорж Мінк, досліджені доволі болісні, неоднозначні, суперечливі, проте кожна сторона погоджується у тому, що як Україні, так і Польщі необхідна об’єктивна історія.

Довідково

Жорж Мінк – французький соціолог польського походження, президент Міжнародної ради студій Центрально-Східної Європи, професор Коледжу Європи (Натолін), Почесний директор Інституту соціальних і політичних наук. Співтворець трьох фільмів на польську тематику: «Польська загадка» (L’Énigme polonaise) (2005); «Чого хочуть поляки?» (Que veulent les Polonais?) (2005) та «Громадяни К, «К»-близнюки» (Citizens K, The «K» Twins) (2007) про політичний злет братів Качинських.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 6  - Нi  

Коментарі

Олександр Малицький   343 дні тому   #  

Прем'єр Ізраілю сказав: "Мене не цікавить день вчорашній: я там вже нічого не можу змінити, хай тим займаються історики. Для мене важливий день сьогоднішній, коли я можу щось зробити для дня завтрашнього". Навіть у одній родині погляди на конфліктні ситуації - полярні. Тим паче - між сусідами, не кажучи вже - мж країнами-сусідами (згадаймо сприйняття іспанцями і індіянцями Кортеса і Монтесуму або москалями і сибірськими племенами Єрмака і Кучума для кожного свої герої). Ми - християни - маємо відбути свій Великий Піст, пкаятися і простити один одного, не вдаючись, хто винний. Розумні живуть майбутнім, а не ятрять старі кривди.
Олександр Малицький, 093-5549446 (Миколаїв)

  •   Пiдписатися на новi
Ігор Іванович   338 днів тому   #  

не вдаючись, хто винний...спорный вопрос: а если бы на твоих глазах преступники убили твою жену, детей или мать, не дай Бог конечно...ты бы простил и отпустил ?

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.