www.5-tv.ru/video/503888/
цікава розмова на цю тему (відео)

у мене цей предмет читався усі 6 років. і священником я не став :). нам у предмет цей запхали все - від знання Біблії і сучасних світових релігій до психології та філософії\екології. цікаво, як його тепер подають. як правило, після глибинного вивчення такого предмету, є висока ймовірність стати атеїстом, але досить “нравственным” (є якийсь відповідник в українській мові?)

Тараса, мені здається відповідника таки нема. В російській мові є “мораль” і “нравственность", і різниця між цими поняттями досить суттєва, але в українській лише “моральний"…

Як колишній педагог, мушу сказати, що це не є законним, як би то не пояснювали прихильники введення цієї дисципліни. Доки в нас буде записано, що школа відділена від церкви, доки, вважаю, будуть проблеми із цим предметом. Та й власне в освітніх закладах доти взагалі будуть проблеми. У мене, наприклад, вони були. Частина батьків обурювалася.

у нас в гімназії все вирішувалось через батьківський комітет. як громада захотіла - такий формат. нагадали Ви мені про християнську етику, захотілося з вчителькою зустрітись :)

а є інші варіанти?

• не вкради
• не вбий
  ….
  в мене є питання щодо “нравственності” світових релігій, але концептуально, людині потрібні імперативи, якими вона буде керуватись у житті. На релігійних засадах тримаються цілі цивілізаційні системи. Як казав колись Вольтер: Якби Бога не було б, його треба було б вигадати.

Формат ХЕ у нас був збалансований. Формально предмет цей так називався. я б назвав його - основи гуманізму :)

Зі всім розумінням, я теж хочу, і маю на це право, щоб мої діти і внуки мали можливість отримати основи християнської етики ще в школі.

Ірина на Ваше питання: Чи вважаєте, що такий предмет в школі ущемляє права людини? Я даю відповідь - ні! Я не вважаю що такий предмет ущемляє права людини. Людину, яка прослухала курс ХЕ важко затягнути в Біле братство чи якусь іншу небезпечну секту. А стосовно правозахисників - та щоб стільки горя в нашому житті було, як курс Християнської етики в школі.

Прочитала останній коментарій… Коли писала про частину батьків - мала на увазі не православних християн (католиків у нас немає), і не атеїстів. Мала на увазі протестантів.

Мені влітку розповіли про такий випадок. Родина зі Львова, яка проживає у Канаді, забрала до себе сина. Хлопчик, 8 років, через якийсь час приходить зі школи і розповідає мамі, що він може одружитися не тільки з дівчиною але й з хлопцем. Мамі відняло мову… вона не була готова до розмови на таку тему з 8-річною дитиною…через тиждень дитину віддали до іншої школи… католицької… …… Якщо правозахисників хвилюють права людини, то це і мої права - конкретної людини. А я хочу щоб мої діти і внуки вчили предмет ХЕ. І я хочу мати внуків! І маю на це право!

гляньте на карту: кістяк релігійного простору - християнські конфесії. Україна - традиційно християнська країна. це треба культивувати. історія, традиції, мистецтво, мова у нас нерозривно повязані з християнством - про це треба розказувати у школі. звідки ти тут взявся і що це за країна і земля, на якій ти живеш.

хоча про теперішні свої релігійні погляди я промовчу :))) суцільний кіч :))

Промовч Тарасе… це не найгірший варіант. Я екуменіст. Але добре пам‘ятаю, що перших християн пізнавали по тому, як вони любили один одного. Так Україна християнська держава. І я горда з того, що я є християнка. Я не боюся про це сказати вголос. Але я би ніколи не малювала карикатур на пророка… щоб не образити людей які в нього вірять.

між іншим, ще десь в класі 9 я думав про карєру священника :)). але раптом потрапила мені до рук книжка Нічше “Так говорив Заратустра” і все накрилось :)))

А правозахисникам, якщо в них є вільний час, то хай займуться 48 статтею Конституції

Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Анна, +1000000:))))))

Не треба нікому нічого нав‘язувати, але людина має знати…В мене є сестра, яка на 10 років молодша. Вона регулярно молиться. Але любить сказати, що вона не дуже вірить… А і запитала її, чого ж вона тоді молиться…Відповідь: “на всякий случай". І таке буває…

моя точка зрения касается только меня…. так вот, по поводу религии…. поставленная на рельсы бизнеса, без каких либо моральных ценностей структура под названием церковь является по сути позором нашего общества. Живущая просто на традициях народа (а скорее всего на привычках) типа крещение, венчание и похорон…. стыдно смотреть как на дверях церкви чёрным по белому написано расценки на ритуалы…. позорище… хотя такое не везде, есть прекрасные священники, но они крайне редко встречаются. Заходя в церковь, ощущаешь не душевное облегчение, а злые взгляды старушек, которые там наверно обитают круглосуточно… Что нарушено в данной системе - неизвестно, но веру поднять простыми курсами или уроками невозможно, не хватает самой веры.. как исправить - НЕ ЗНАЮ… не задумывался… церковь давно ушла от народа…. и эффективной работы такой структуры давно не видно, а по сути она и должна достаточно большую роль играть не только в обществе но и в политике.

ХЕ - така собі суспільна і ідеологічна профілактика. уявіть собі, от приходиш ти до школи і тобі вчитель говорить - у життя виживає найсильніший, бо все життя - боротьба за виживання етс…хочеш жити - вмій крутитись. але тут тобі говорять інше: люби ближнього як самого себе, не вбивай, не кради, бо це погано…. бо десь там колись будуть тебе смолою поливати. на певній стадії життя - це працює. але потім починаєш більше думати, читати, формуєш власну картину світу, де і смоли вже нема, і Ілля по небу не літає… але це вже буде потім.

Тарасе, не факт, і не в кожного. Не треба впадати в крайнощі.

питання піднято цікаве - хто це має бути? священник? атеїст-релігієзнавець? знаю я кількох релігієзнавців, так вони кажуть - якщо уважно вивчати усі світові релігії, з часом станеш атеїстом. потім знову повернешся :). Єгор, але Ви знову плутаєте - християнство - система вірувань, уявлень і поглядів. навіть міфів. а церква/конфесія - це вже зовнішня оболонка, упаковка, бренд, якому довірять і який перевірений часом.

Я от знаю, що пральний порошок Х сам по собі отрута, але я йду, купляю його, перу речі і маю результат. хоча заглиблюватись як цей пральний порошок зявився і яка його реальна користь чи шкода - не завжди хочу. У мене є потреба і є хтось, хто цю потребу задовільняє :))

Егор! Церква - це спільнота грішників, які прагнуть стати святими.

Если брать по теме - то стоит в школах преподавать этику)))) зачем стразу стартовать с религии. А как же свобода вероисповедания?

пані Анно, утрірую :) до речі, треба підняти конспекти з ХЕ. там має бути щось цікаве. у 10 класі, ми говорили, здається, про вагітність, вірусні хвороби, шлюб… у 11 - проходили тести на профпридатність. при відсутності інших тематичних курсів, на цей ходили усі :))

Християнська етика і релігія - це не одне й те саме

Єгор, пропонуєте відразу стартувати з вивчення праць Арістотеля :)))?

Ладно, что-бы не “говнить” все религиозные тематики, выложу отдельно в блоге “НГО и ПП2”…. а по сути попадаем в замкнутый круг - если в школе преподавать этику (христианскую, мусульманскую, демократическую, все равно какую) а потом выходить на улицу и видеть обратное…. механизм не работает, а вот где рвать этот “круг” пока еще не совсем понятно.

Егор! Нагадую коментар Тараса:"Україна - традиційно християнська країна. це треба культивувати. історія, традиції, мистецтво, мова у нас нерозривно повязані з християнством - про це треба розказувати у школі. “

Не потрібно нічого “выкладывать отдельно в блоге". Для того, щоб розірвати це коло потрібно практикувати християнські цінності в житті.

а він - цей механізм - не запрацює відразу. Бо “етика не створюється шляхом теоретичного інтересу до тієї чи іншої області дійсності, як більшість наук, вона обумовлюється самим фактом суспільногo життя. Мораль не виникає в людському суспільстві в певний момент часу, але притаманна йому, в тій чи іншій формі, на всіх стадіях його розвитку. Скрізь і у всі часи воля людини, яка живе в суспільстві собі подібних, зв'язувалaся моральними нормами найрізноманітнішого змісту, які мають вигляд звичаїв, релігійних чи державних усталень.” uk.wikipedia.org/wiki/ Етика. Над цим не одне покоління фільозофів билось. Ви, Єгор, не один :))

По факту, христианство было насажено в Украине, а исторически, насколько мне память не изменяет, было идолопоклонничество… какими и являются праздники типа “Ивана Купала"… историки блин.

Одні святкують Івана Купала, а інші Івана Хрестителя. Головне, що одні не заважають іншим.

ugcc.org.ua/news_single.0.html?&tx_ttnews [pS]=1254956847&tx ttnews[tt news]=1939&tx _ ttnews[backPid]=1&cHash=5b11e7d1a7

Нагадаємо, що за даними попереднього дослідження в рамках міжнародного проекту ISSP релігійність українців було визнано однією з найвищих у Європі. При цьому абсолютна більшість віруючих українців (91%) сповідують християнство.

а яка вже різниця :) хто коли кому й насадив. переможців не судять :)

Про Церкву і бізнес. Пригадались слова Кардинала Любомира Гузара, які він сказав на одній з прес-конференцій, відповідаючи на подібне запитання. Церква і її священослужителі є частиною суспільства, усі явища, що присутні в суспільстві мають місце і в Церкві, оскільки вона не закрита, а відкрита система. Найбільший ворог будь-якої, назву це, гуманістичної етики є ідолопоклонство, де ідол - власне его. Як розірвати коло. Пригадую прем'єру фільму Мела Гібсона “Страсті Христові” - повний зал молодих людей і їхні обличчя по завершенню кінострічки. Як на мене, віра в Бога, на уроках не прививається. Основа - це сімейне виховання. Школа може принести користь лише у випадку, коли вона є єдиною з Церквою. Християнська етика в секуляризованій школі - нонсенс.

Підтримую пана Полуйка: “Основа - це сімейне виховання. Школа може принести користь лише у випадку, коли вона є єдиною з Церквою". Як варіант для бажаючих батьків - недільні школи.

Аню, шкода, що не мала Ваших аргументів вчора на тренінгу, моїх було недостатньо. Дякую!

ну не знаю как на счёт 91% христианства, а вот 98% пофигизма и безразличия так это точно…

хотя долго будем спорить, возникает сомнение, что Мы говорим о разных вещах… чем отличается христианская этика от общепризнанной или семейной?

Ірина! Я Вам раджу частіше слухати чи читати проповіді та інтерв‘ю Кардинала Любомира Гузара. Я для себе знаходжу відповіді на питання які мене хвилюють.

Анні Чайковській: Зараз згадала наш місцевий реальний приклад. Група батьків-вірян православної церкви (тобто частина громади міста), які вдома виховують дітей за християнскими канонами, висловила своє бажання, щоб їхніх дітей і в дитячому садку виховували таким самим чином. Вони зібралися, звернулися до органів місцевого самоврядування, міського відділу освіти і місцевої православної церкви. В результаті в одному дошкільному закладі вже кілька років функціонує така група. Там діти, проходять звичайну державну дошкільну програму і крім цього вивчають біблію і молитви, моляться разом із вихователькою (теж вірянкою), відвідують по святам церкву тощо. До них приходить священник, студенти Полтавської Місіонерської Духовної Семінарії УПЦ, яка є в нашому місті. У них є своє методичне забезпечення та ін. Отже, головне - бажання батьків.

P.S. Якщо когось зацікавить - контакти: м. Комсомольськ Полтавської обл., ДНЗ “Росинка", тел. (05348) 22561.

Дякую, Лілія. Я це знаю. Все можливе за бажанням батьків. Але курс ХЕ - це не молитви на уроках. І програма з курсу ХЕ є узгодженою предствниками всіх християнських конфесій. Просто є добра приказка “Як тривога, то до Бога". Просто іноді буває вже пізно батькам рятувати свою дитину. Тоді вони на все згідні і за всяку ціну.

На мою думку питання бути чи не бути уроку християнської етики у школах просто неможливе. Подивіться наскільки теперішні діти в школах жорстокі і безсердечні, це не важливо яку релігію людина сповідує, але урок християнської етики перж за все виховує свідомість, і морально - етичні принципи, які базуються на повазі один до одного. А до попередніх думок приєднуюся Кардинал Любомир Гузар дійсно велика людина і приклад для наслідування.

вот настойчивые… уперлись в христианство и всё тут :) почему на исламскую этику, где между прочим высоко ценится чистота чувств и женское целомудрие, или восточную этику “а-ля” буддизм, где сама религия заставляет думать и осмысливать бытие жизни? остановитесь на простой этике и будет вам счастье, обязательно религиозный привкус эта каша должна иметь?

Україна християнська держава. І в Україні на державному рівні відзначається свято хрещення Русі. Ми в Украні, а не на сході чи в Африці.

Егор! Ти не проект пишеш до донорів. Можна без фанатизму обговорювати це питання.

Що робити з кримськими татарами, яких я дуже люблю і поважаю? Чи Крим - це не Україна?

У них є можливість відмовитися від уроків, як і у всіх інших, хто не бажає прослуховувати таки курс.

І я їх люблю і поважаю. Я ж їм нічого не нав‘язую. Особисто я більше би хотіла знати про їх звичаї і їх релігію. Щоб своєю поведінкою чи висловами нікого не образити.Пан Василь, я висловилась трошки про інше.

Все гаразд, я сам шукаю відповіді для себе. Питання: а хто вчителі?

Вчителі християнської етики. Мають педагогічну освіту. І закінчили курси вчителів ХЕ. Є такі при Львівському інституті післядипломної освіти (назва можливо не точна). Здається в УКУ також є такий курс. І в інших містах… А в недільній школі - катехит, священик, …

ооооооооо Василь Полуйко сказав головну тезу “а хто вчителі", наприклад в Коломиї в деяких закладах викладають священнники і монахині, а в деяких просто вчителі, але спостерігав цікавий факт, що там де цей урок цікавий то до священників приходять навіть різні діти які сповідують інші релігії (сектанти і.т д.).

Монахині і священники також мають освіту. Хтось пед, хтось мед, … А цікавий урок чи ні… це залежить від вчителя, а не від його стану… монах чи зі світу… від підготовки до уроку…

Мені здається, що зрозуміла, чому в нас розходження у поглядах. Коли їдеш Західною Україною, то з вікна потягу бачиш: в одному селі декілька церков, а коли - у нас тут, у Центральній, і далі на Схід, бачиш інше: на декілька сіл одна церква. Так і в свідомості напевно. І запровадженням курсу ХЕ в школах цьому не зарадиш…

справа не в кількості церков в одному селі. Якби була церква, мечеть і сінагога в одному селі, то був би потрібен діалог. Далі не продовжую, бо йду на захід.

Та й я не кількість мала на увазі.

чот получается не христианская этика, а христианская лирика :)

Християнство для України є культуро-утворюючим чинником. Виключити християнство із українського світогляду, дорівнює виключити самоідентифікацію української нації в сучасному бурхливому процесі глобалізації. А це все рівно, що порушити код ДНК людини і потім подивитись, що з цього вийде. Тому я всіляко підтримую впровадження християнської етики (яка є конфесійно-нейтральною) в українських школах. Щодо підготовки вчителів. Всеукраїнський культурно-просвітницький центр “Нове Життя” надає можливість практикуючим педагогам пройти затверджену Міносвітою програму післядипломної освіти саме із християнської етики. Прошу звертатись кому цікаво за тел.: 044-361-47-68, Сергій Цвєтков.

Нехай би правозахисники протестували проти вивчення теорії еволюції в школі.

хориший коментар))))

Дякую:)

Я не є юристом, але не заперечую той факт, що для викладання теорії еволюції у шкільній програмі є не більше підстав ніж для викладання ідеї креаціонизму. Тому було б справедливим надати юним особистостям надати протидежноу від еволюціонистської точки зору на виникнення світу.

Вибачте за помилки:( Хто знає, чи є можливість редагувати свої коментарі?

Ми не зважаэмо на помилки,бо дуже дрібний шрифт. Я думаю всі це розуміють. Пане Сергій, телефон записали.

Здібності людей дуже часто працюють проти людей і суспільства. Роблячи наголоса на розвитку здібностей та лідерства у людини школа може готувати нових Іуд, Сталінів та Гітлерів. Можливо для усунення конфлікту слід назвати цей предмет моралістична психологія. На якому грунтовно вивчати причини зародження у людини гріховної та совісної думки. Однак, проблема в тому, що ці знання не можуть бути переданні зразу ж усім учням та не можуть бути передані тим вчителем, який сам не перебуває в цьому стані.

До чого тут психологія, коли йдеться про етику? Дійсно цікаво розібратись ЧОМУ у людини зароджуються “гріховні та совісні думки", але це предмет для студентів ВУЗів, які вже мають СВІТОГЛЯДНИЙ БАЗИС. А коли немає базису то в ЧОМУ розбиратись школярам? Коли говоримо про християнську етику то як раз і йдеться про такий БАЗИС. Який (погоджуюсь з Вами Юрію) може бути стартовим майданчиком для дослідження себе та оточуючих.

з цим предметом таки є певні прблеми. З одного боку ніби і добре дати дітям “основи” християнства. З іншого - неможливо говорити про нього “нейтрально", щоб догодити всім. Адже самі учні у шкільному класі,батьки яких належать до різних конфесій, вже мають певні сформовані погляди на християнство. Тобто у такому “нейтральному” курсі вже закладено протиріччя від початку.Який вихід? Важко сказати…Це вже більше залежатиме від батьків, церкви. А щодо викладання предмету. Коли бачиш,як його викладають або невіруючі або далекі від цього люди, стає сумно. Колись було легше - приходив дяк чи священник і навчав і то з різкою :-) Священника нині до школи не пустять, а якщо пускають, то вибірково - за Галичині - хіба що греко-католика, а на Сході - православного :-) Іншим - зась :-)

Пане Тимофію, з Новим Роком та Різдвом Христовим! Думаю що вихід із зазначеної Вами проблеми вже знайдено, якщо підходити до християнства , як до предмету що піддається дослідженню та описові і християнської етики зокрема. Саме з такої позиції підійшла до цього Рудакова Тетяна Кузьмінівна, заслужений вчитель України. Вона склала курс з викладання предмету основ християнської етики, який призначений для вчителів, що вже працюють в школах і можуть фахово викласти гуманітарний предмет. Цей курс вже отримав ліцензію від Міносвіти України. Більше, вже є перший випуск викладачів, які впродовж двох років проходили його та в кінці 2009 року отримали сертифікат про закінчення.

На мій погляд це вірний підхід до такого питання. Думаю, що біблійний принцип “Богу боже а Кесарю кесареве” цілком відповідає йому.

www.2000.net.ua/b/65703
www.zaxid.net/blogentry/56291/

www.dt.ua/3000/3300/68404/

Дякую за посилання, пане Василю. Здається мені, що подібні закиди походять від викривленого розуміння свободи.

Якось на нашому пострадянському просторі важко дається співіснування “опонентів” та “дипломатичне” відстоювання своїх прав. Складається враження, що поборникам “свободи", для певності у демократичних засадах, не вистачає “крові". Парадокс:(

Я сам теж “пост". І розумію, що важко зректися розуміння свободи, як “позбавлення” від чогось, або когось (таких собі ворогів “світлого майбутнього").

Дай нам Бог навчитись свободі, як можливості жити на збудування себе та оточуючих:)

Один виздоровлюючий алкоголік, за плечами у якого кілька років увязнення, обговорюючи тему релігій, етики та віри - висловив цікаву думку - спостереження, який мені сподобався: “Є люди - слуги церкви. Так звані духовні особи. Вони не обовязково завжди праві і як правило мають купу своїх вад. Але офіційно несуть себе гордовито, задерши високо носа. Усіх повчають! претендуючи на всеобізнаність та всезнайство… хоча таким по суті не є. Ходять до церкви привселюдно моляться, демонструючи бажане за дійсне. Ведуть себе не вельми… і фальш люди відчувають…

Є категорія людей, які знають і біблію і різні філософські речі, завжи на словах праві та правильні. Люди які вміють усім дорікнути, вказати як повинно бути і т.д., але ніколи не роблять самі те, про що твердять. Знання для демонстрації власного я.

(продовження далі…)

продовження: Є, так би мовити третя категорія, це не завжди віруючі, принаймні вони цього не демонструють, а можуть і взагалі до церкви не ходити або ж двічі у рік, але вони багаті духовно. Вони несуть найкращі принципи у сворїй поставі, у своїх словах, діях. - ось ці мені найбільше подобаються… Я блукаючи по Львову часто вирізняю таких людей з поміж інших. У мене є сусід, ми вчилися колись у школі, у паралельних класах, ще тоді він був якийсь інший, добріший, розумніший, завжди мав свою точку зору. Він часто приходить у костел, коли там нікого нема, преред закриттям. Я спостерігав за ним, він сідає у куточку та й тихо молиться або ж медитує, він напевне приходить для того, щоб зрозуміти своє призначення… - але мені бракує сміливості підійти до нього…”

Звичайно цей освітній курс є потрібен. Але дуже важливим є те хто подає матеріал? Я вже давно переконався, що в Україні, саму добру справу можуть так облити … що жоден Тайд недопоможе.